Саддам Хусейн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Садда́м Хусе́йн Абд аль-Маджи́д ат-Тікріті
Садда́м Хусе́йн Абд аль-Маджи́д ат-Тікріті

Час на посаді:
1979 — 2003
Попередник Ахмед Хасан аль-Бакр
Наступник Джалаль Талабані

Народився 28 квітня 1937(1937-04-28)
село аль-Авджа або ж за іншими відомостями Тікріт
Помер 30 грудня 2006(2006-12-30) (69 років)
Багдад, страчено
Національність Іракський араб
Політична партія БААС
Дружина 1) Саджида Тульфах
2) Саміра Шахбандар
3) Нідаль аль-Хамдані
4) Іман Хувейш
Діти сини Удей, Кусей
Професія юрист
Релігія мусульманин-сунніт

Саддам Хусейн Абд аль-Маджи́д ат-Тікріті (араб. صدام حسين عبد المجيد التكريتيṢaddām Ḥusayn ʿAbd al-Majīd al-Tikrītī; *28 квітня 1937 — 30 грудня 2006, Багдад) — іракський політик, президент Іраку (19792003).

Життєпис[ред.ред. код]

Дитинство[ред.ред. код]

Саддам Хусейн народився в селі аль-Авджа неподалік від іракського міста Тікріт (за офіційною версією в самому Тікріті). За офіційною версією родина Хусейна вела свій родовід до імама Алі — зятя пророка Мухамеда. Його батько, Хусейн Абд Аль-Маджид, бідний селянин, помер, коли сину було лише 9 місяців. Дядько Саддама Аль-Хадж Ібрагім одружився на вдові та взяв сироту до власної родини. Тож Саддам ріс в багатодітній сім'ї дядька. За одними даними родина була небагата, за іншими навпаки добре забезпеченою. В будь якому випадку, коли Саддам наближався до повноліття, його дядько мав певне положення в суспільстві і міг допомогти племіннику. Родина Саддама та він сам були сунітами, в той час як більшість іракців шиїти.

В школу пішов в 9 років. По закінченні школи в 1955 році спробував поступити до елітарної військової академії в Багдаді, але провалився на першому ж екзамені, що стало сильним ударом для честолюбного юнака. За допомогою дядька він переїхав до Багдаду, де поступив у коледж «Аль-Харк».

Молоді роки[ред.ред. код]

У 1957 (за іншими даними у 1956)[1] році Саддам, на той час студент коледжу «Аль-Харк» вступив до партії БААС. Слід відмітити, що на той час партія діяла підпільно. Того ж року Хусейн брав участь в невдалій спробі повстання проти короля Фейсала.

У 1959 році в числі 10 активістів брав участь у замаху на диктатора Абдель Керіма Касема (захопив владу у 1958). Хоч нападникам вдалося вбити водія та ад'ютанта, але сам Касем врятувався, сховавшись на дні автомобіля. Більшість нападників загинуло під час нападу, а Саддама було поранено в ногу. Він був заочно засуджений до смертної кари, але втік до Сирії. Президент Єгипту Гамаль Абдель Насер допоміг молодому революціонеру перебратися до Каїру.

У 19621963 вчився на юридичному факультеті Каїрського університету.

У 1963 році, після падіння режиму Касема внаслідок лютневого перевороту, здійсненого партією БААС, повернувся до Іраку. Його перша посада — слідчий в таборі для прибічників Касема, де він своєю діяльністю привернув увагу людей з верхівки партії. Однак невдовзі, в листопад 1963, БААС втратила владу. Нова влада вирішила взяти під контроль небезпечних людей. Саддам був арештований. За офіційною версією арешт супроводжувався довгою перестрілкою. Два роки Хусейн просидів у в'язниці, звідки втік і пішов у підпілля. Брав участь в наступному перевороті, здійсненому БААС 17 липня 1968 року. Вважається, що особистий досвід того, як вчорашній в'язень досягає влади, посприяв тому, що в диктаторські роки своїх ворогів Саддам знищував, не залишаючи їм жодних шансів на реванш.

При владі[ред.ред. код]

У 1968 році став членом Ради революційного командування.

Протягом 11 років (19681979) Саддам Хусейн офіційно вважався «другою людиною» та правою рукою тодішнього президента (і родича) Ахмеда Хасана аль-Бакра. Однак насправді вже тоді реальним правителем Іраку був скоріше Саддам, а не старий президент аль-Бакр.

У 1969 році закінчив багдадський університет Мунтасірія, отримав диплом юриста та обійняв посаду заступника голови Ради революційного командування та заступника генерального секретаря керівництва БААС. Пам'ятаючи про свій невдалий вступ до університету в юності, на цей раз Саддам добре підготувався до екзамену — прийшов з табельною зброєю та чотирма особистими охоронцями.

У 19711973 та в 19761978 роках навчався у військовій академії в Багдаді. В ці роки з іракського Курдистану депортували не менше 300–350 тисяч людей. Було спалено 250 курдських сіл. Вздовж кордону з Іраном створили так званий «арабський пояс» завширшки 25 км, куди переселяли іракців арабського походження. Керував цими операціями Саддам.

У 1979 році Ахмед Хасан аль-Бакр йде у відставку за станом здоров'я. З 16 червня 1979 року Саддам — президент та головнокомандувач Збройних сил Іракської Республіки, голова Ради революційного командування та генеральний секретар регіонального керівництва БААС. Першими ж діями нового президента стали масштабні репресії проти керівних партійців БААСу, майже усіх міністрів та друзів, за допомогою яких він прийшов до влади.

22 вересня 1980 року віддав наказ про вторгнення на нафтові поля Ірану, що стало однією з причин довгої та кривавої Ірано-іракської війни, яка завершилася лише в серпні 1988 році і коштувала країні понад пів мільйона життів. Під час війни іракці використовували хімічну зброю — іприт в «Безумній битві» за острівці Меджнун біля містечка Ель-Курна в 1984 році. Через війну дуже зріс зовнішній борг Іраку, який сягнув за різними оцінками 60-80 мільярдів доларів США.

У серпні 1990 року Саддам Хусейн здійснив спробу анексувати Кувейт та оголосити його 19 провінцією Іраку, однак світова спільнота вкрай негативно сприйняла таке відверте загарбання. ООН засудила агресію, США та багато інших країн надіслали війська, а сусіди Іраку, багаті нафтові арабські країни регіону Перської затоки, профінансували війну, тож в лютому 1991 року багатонаціональні сили вибили іракців з емірату.

У березні 2003 року США розпочали війну проти Іраку, що мала на меті повалення режиму Саддама. В міру просування американців до Багдада він почав переховуватися, і довгий час його не могли знайти. 14 грудня в Тікріті колишнього диктатора затримали та заарештували.

Суд і страта[ред.ред. код]

Саддам Хусейн невдовзі після арешту

30 червня 2004 року Саддама Хусейна та 11 інших членів баасистського режиму, серед яких були й колишні прем'єр-міністр Тарік Азіз та міністр оборони Султан Хашімі, передали іракській владі.

1 липня 2004 року відбулося перше засідання суду у справі колишнього диктатора. Йому були висунуті звинувачення в злочинах проти людства та військових злочинах. Серед звинувачень: знищення близько 5 тисяч курдів з племені барзані в 1983 році; використання хімічної зброї проти жителів Халабаджі в 1988 році, внаслідок чого загинуло також близько 5 тисяч людей; військова операція «Аль-Анфаль» того ж 1988 року, коли було знищено біля 80 курдських сіл; розв'язання війни з Іраном в 19801988 та агресія проти Кувейту в 1990 році.

Суд проходив у Багдаді на території військової американської бази «Кемп Вікторі», розташованої в закритій зоні міжнародного аеропорту.

5 листопада 2006 року Вищий кримінальний трибунал Іраку присудив Саддама Хусейна до смерті через повішення за звинуваченням в розправі над 148 шиїтами в Ед-Дуджейлі в 1982 році. Також через кілька днів був розпочатий ще один процес над диктатором — у справі про геноцид курдів в кінці 1980-х років. Адвокати подали апеляцію, але суд її відхилив.

26 грудня 2006 року апеляційний суд Іраку залишив вирок у силі і наказав виконати його протягом 30 діб, а 29 грудня опублікував офіційну постанову про страту.

30 грудня 2006 року, в день Курбан-байраму, іракці без участі солдатів США стратили Саддама Хусейна через повішення. Вся процедура була знята на відео за допомогою мобільного телефону. Страта відбулася на іракській військовій базі в Кадімії.

За словами очевидців Саддам Хусейн виглядав спокійним, хоч і пригніченим, не дрижав та не опирався, не кричав і не просив помилування.

Страту колишнього президента Іраку Саддама Хусейна трохи не зупинили через образи, котрі один зі свідків почав викрикувати в його адресу. Офіційний представник звинувачення на процесі Саддама Мункіт Фарун розповів, що незадовго перед стратою він заявив, що може залишити приміщення. «Я пригрозив піти, — сказав він. — Вони знали, що без мене страта не може відбутися».

На шию Саддаму одягли чорну хустку, а тоді мотузку. Під час страти він провалився на пів метра в люк під ногами і висів так 10 хвилин, після чого лікар підтвердив його загибель. Смерть Саддама була миттєвою — очевидці почули легкий хрускіт та побачили краплі крові на мотузці. Тіло зняли не одразу. На запису чути як хтось вимагав, щоб тіло повисіло, аби всі охочі могли насолодитися видовищем.

Інше[ред.ред. код]

Особистість[ред.ред. код]

Свідки, в тому числі й іноземці, відмічали дуже високу працездатність та організованість Саддама Хусейна, яка дуже контрастувала з поведінкою інших арабських лідерів. Також незвичною для регіону була пунктуальність диктатора — в країні, де запізнення на кілька годин є звичним, він вимагав точності до хвилин. [Джерело?]

Сімейний стан[ред.ред. код]

У Саддама Хусейна було 4 дружини. Перша дружина Саджіда була його двоюрідною сестрою. Друга дружина раніш була заміжня, її чоловіком був президентом іракської авіакомпанії «Ірак Ейрвейз», але в 1988 році Саддам побачив її та «запропонував» чоловікові дати дружині розлучення. З останньою дружиною, дочкою міністра оборонної промисловості, він одружився у жовтні 2002 року. Мав 3 дочок та 2 синів. Сини Саддама — Кусай та Удай загинули в 2004 році в Мосулі під час спецоперації військ антиіракської коаліції.

Літературна творчість[ред.ред. код]

Саддам Хусейн є автором кількох робіт з військової стратегії, романтичної повісті «Забіба та король» (2001), книжки «Неприступна фортеця» (2001), новели «Люди та місто» (2002).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Між різними джерелами є розбіжності, одні датують вступ до БААСу 1954, інші 1956 чи 1957 роком. Відомо, що Саддам вступив до партії, будучи студентом коледжу «Аль-Харк». Причому деякі джерела уточнюють, що це сталося через рік навчання. З іншого боку є відомості, що вступити до військової академії Саддам пробував у 1955 році. Якщо ця цифра вірна, то він ніяк не міг вже вчитися в коледжі у 1954 році

Посилання[ред.ред. код]