Іприт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Іпритбойова отруйна речовина шкірно-наривної дії.

Історія[ред.ред. код]

Вперше отриманий в чистому вигляді в 1886 році. У Німеччині позначався жовтим хрестом. Боєприпаси в США кодуються двома зеленими кільцями.

Фізико-хімічні властивості[ред.ред. код]

Безбарвна масляниста рідина зі слабким запахом касторки. технічний продукт має різкий запах і гірчичний темний колір. Густина = 1,2741 г/см3 (20 ° С). Густина парів по повітрю = 3,5. Змішується з галогеналканами, бензолом, бензином, розчинність у воді становить всього 0,08% (при 20 ° С). Температура плавлення = 14,5 ° С, тому для запобігання його замерзання взимку його розбавляють органічними розчинниками або іншими отруйними речовинами, температура кипіння = 217 ° С . Тиск парів при 20 ° С близько 0,07 мм рт. ст.

Добування[ред.ред. код]

SCl2 + 2 C2H4 → (ClCH2CH2)2S

Токсикологічні властивості[ред.ред. код]

Потрапляння на шкіру крапель або аерозолів іприту, також як і контакт шкіри з парами ОР, спочатку не викликає ніяких неприємних відчуттів. Через 20—30 хвилин він повністю всмоктується і потрапляє в кров. Після всмоктування настає прихований період тривалістю від 2 годин до доби залежно від дози, температури і вологості повітря, структури і вологості шкіри. У спекотну погоду, у разі гарячої, вологої шкіри або ніжних її ділянок період прихованої дії значно скорочується і може бути майже відсутнім.

Перші ознаки ураження після закінчення періоду прихованого дії проявляються у вигляді свербіння, печіння і почервоніння шкіри (еритеми) у місцях контакту з рідким або газоподібним іпритом. Шкіра натягується, стає сухою і теплою. При невеликих дозах ці явища через кілька діб проходять. При більш високих дозах розвивається набряклість, по краях якої через 16—30 годин після контакту з отрутою з'являється безліч дрібних бульбашок. Надалі ці бульбашки зливаються в більші або один великий пузир з безбарвною або жовтуватою рідиною. Бульбашки прориваються і на шкірі утворюються хворобливі іпритні виразки, загоєння яких може продовжуватись більше 2 місяців. Вторинна інфекція може призвести до гнійних запалень уражених ділянок шкіри. На їх місці залишаються рубці.


Реторта Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.