Олександр Ягеллончик
| Олександр I Ягеллончик | |
|---|---|
 |
|
|
|
|
| Час на посаді: | |
| 1492 — 1506 | |
| Попередник | Казимир IV Ягеллончик |
| Наступник | Сигізмунд I Старий |
|
|
|
| Час на посаді: | |
| 1501 — 1506 | |
| Попередник | Ян I Ольбрахт |
| Наступник | Сигізмунд I Старий |
|
|
|
| Народився | 5 серпня 1461 |
| Помер | †19 серпня 1506 |
| Батьки | Казимир IV Ягеллончик Ельжбета Австрійська |
| Підпис |  |
Олександр I Ягеллончик (пол. Aleksander Jagiellonczyk) (*5 серпня 1461 — †19 серпня 1506) — син Казимира IV Ягеллончика, великий князь литовський (з 1492), король Польщі (1501-1506), Володар Русі.
Повний титул: польською - Z łaski Bożej król Polski, a także ziemi krakowskiej, sandomierskiej, sieradzkiej, łęczyckiej, kujawskiej, wielki książę litewski, ruski, pruski oraz Chełmna, Elbląga i Pomorza, etc. pan i dziedzic.
Українською: Божою Ласкою король Польщі, а також землі Краківської, Сандомирії, Сирадії, Лехії, Куявії, Великий князь Литовський, Великий князь Русі, Прусії, земель Хелмна, Ельблонга, Помор'я та інших пан і володар.
Бібліографія [ред.]
Після обрання Великим князем Литовським був змушений погодитися на обмеження своїх прав великокнязівською радою. Обраний польським королем з метою відновлення унії Польщі і Литви (див. Кревська унія 1385).
У 1492-94 рр. — закінчив московсько—литовсько-руську війну (1487–1494 рр.). В результаті якої, одружився на дочці московського князя Івана ІІІ — Олені. Згідно з планом Каллімаха створюється антитурецька коаліція. З метою залучення до неї союзника турків, московського володаря Івана III, з його дочкою Оленею одружується Великий князь Литовський Александр. Олена Іванівна стала злим демоном у польській і литовсько-руській історії, втіленням азіатського підступництва московської політики. Російський історик Я. Лур'є пише: ""Служебница и девка" Івана III, як іменувала себе Олена Іванівна в листах до батька, виявилася чудовим дипломатом і політиком: перед чоловіком і його родиною вона робила вигляд, що слізно благає батька залишити "безвинний гнів" і не воювати з Олександром, а через своїх особистих слуг повідомляла в Москву про гоніння на віру, завдаваних від дядька-архієпископа і свекрухи, і радила поставити перед ними твердіші умови." І це королева - мати свого народу! Після смерті чоловіка Олена Іванівна продає усе своє майно і землі і намагається таємно, як іноземний резидент після успішно виконаного завдання, виїхати в Москву. Король Олександр Ягеллончик був високоосвіченою людиною, пошановувачем наук і мистецтв. Він оточив себе освіченими і талановитими помічниками: Ян Ласький (майбутній знаменитий канцлер і гуманіст), Войцех із Брудзева (учитель Миколи Коперника), Еразм Теледо (заступник Миколи Гусовського), Якуб з Вільно, вихідці з Берестейщини Іван Сапіга, Федор (Федько) Янушкевич, Лев Боговитинович, Іван Микитинич і ін. Проблема з православ'ям королеви Олени підштовхувала Олександра Ягеллончика до введення унії у ВКЛ. Головною особою в переговорах з Римом став Іван Сапіга, але інтриги Олени Іванівни провалили і цю справу. В 1500-03 рр. брав участь у новій війни з Московським царством за українські землі. В ході бойових дій війська Александра Ягеллончика зазнали поразки від московської армії в битвах на р. Ведроші та під Мстиславцем. 1499 зміцнив союз Литви з Польським королівством (так звана Віленська унія).
За мирним договором, укладеним у 1505 у Москві, від Литви було відібрано Чернігово-Сіверську землю з м. Черніговом, Стародубом і Новгород-Сіверським.
У 1505 запровадив звіт законів — Радомську конституцію (Nihil Novi), яка обмежувала королівську владу на користь магнатів. Значний вплив на політику Александра Ягеллончика мали українські магнати на чолі з М. Глинським.
Джерела [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Олександр Ягеллончик |
- Paweł Jasienica, — Polska Jagiellonów
- T.Biber, A. i M. Leszczyńscy — Poczet Władców Polski
| Олександр Ягеллончик Ягеллони Побічна гілка Ґедиміновічів Народився: 5 жовтня 1461 Помер: 19 вересня 1506 |
||
|---|---|---|
| Попередник: Казимир IV Ягеллончик |
 Великий князь Литовський Великий князь Руський 1492 — 1506 |
Наступник: Сигізмунд I Старий |
| Попередник: Ян I Ольбрахт |
 король Польщі  Володар Русі 1501 — 1506 |
Наступник: Сигізмунд I Старий |
