Тальк
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Тальк | |
|---|---|
 масивний агрегат тальку |
|
| Загальні відомості | |
| Клас мінералу | шаруваті силікати |
| Хімічна формула | Mg3[Si4O10](OH)2 |
| Генезис | скарновий, метаморфічний |
| Ідентифікація | |
| Колір | білий до сірого, зелений |
| Форма кристалів | шаруваті і волокнисті, іноді масивні агрегати |
| Сингонія і вид симетрії | моноклінна або триклінна |
| Сингонія, Вид | {{{Сингонія}}} |
| Спайність | досконала |
| Злам | нерівний |
| Твердість за шкалою Мооса | 1 |
| Блиск | восковий |
| Прозорість | напівпрозорий |
| Колір риски | білий |
| Густина | 2,5—2,8 г/см³ |
| Густина | {{{Питома вага}}} г/см³ |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Інші властивості | |
Тальк, (рос. тальк, англ. talc, нім. Talk m) — мінерал, силікат шаруватої будови, що містить магній, кремній і кисень.
Формула: Mg3[Si4O10](OH)2.
Жирний на дотик, дуже м'який, твердість за шкалою Мооса — 1. Зустрічаться з хромшпінелідами, карбонатами магнію, кальцитом. Використовують як вогнетривкий матеріал, а також у паперовому, ґумовому, парфумерному, фармацевтичному та инших виробництвах.
Стара українська назва тальку — лояк.
