Тальк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тальк
Talc.jpg
Кристали тальку
Загальні відомості
Клас мінералу шаруваті силікати
Генезис скарновий, метаморфічний
Хімічна формула Mg3[Si4O10](OH)2
Ідентифікація
Колір білий до сірого, зелений
Форма кристалів шаруваті і волокнисті, іноді масивні агрегати
Спайність досконала
Злам нерівний
Твердість за шкалою Мооса 1
Блиск восковий
Прозорість напівпрозорий
Колір риски білий

Тальк — мінерал, силікат шаруватої будови, що містить магній, кремній і кисень. Назва – від арабської назви мінералу talq (G.Agricola, 1546). Син. – агаліт, жировик, стеатит. Стара українська назва тальку — лояк.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Формула: Mg3[Si4O10](OH)2.

Жирний на дотик. Головна складова частина мильного каменю або стеатиту. Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Густина 2,78. За твердістю – один з найм'якших у світі мінералів - твердість за шкалою Мооса — 1.(за цією ознакою увійшов у книгу Гіннеса-2001). Колір біло-зелений, білий, іноді з жовтуватим та буруватим відтінком. Блиск скляний, перламутровий полиск. Тонкі листочки прозорі або напівпрозорі. У шліфах безбарвний. Липкий, жирний на дотик, гідрофобний, хім. інертний (добре протистоїть дії кислот і лугів). Змочений розчином нітрату кобальту, тальк при нагріванні набуває блідо-червоного кольору, чим відрізняється від пірофіліту, який забарвлюється в синій колір. Поганий провідник тепла та електрики. Вогнетривкий. Утворюється як продукт гідротермальної зміни ультраосновних порід, збагачених магнієм. Часто знаходиться з хромшпінелідами, карбонатами магнію, кальцитом. Також утворюється на контакті доломітів з інтрузивними виверженими породами при контактово-метасоматичних процесах. Зустрічається в асоціації з доломітом, хризолітом, актинолітом, турмаліном, магнетитом, піроксенами та амфіболами.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Талькові родовища, 2005

Тальк – гол. мінерал талькових руд. Розповсюдження: Соботін (Чехія), Гьопферсґрюн (Баварія), Лобсдорф, Цьобліц (Саксонія) ФРН, Ґродзіще (Польща), Ціллерталь (Австрія), Хоспенталь (Швейцарія), Бріансон (Франція), Гудбрандсдален (Норвегія), родов. Шабровське (Катеринбург, Росія), Медок (Канада), Провіденс (США).

Переробка і використання[ред.ред. код]

Збагачується переважно пінною флотацією, іноді з магнітною сепарацією.

Найбільш цінним є Т. з низьким вмістом Fe. Використовують у ґумовій, паперовій, парфумерній, фармацевтичній та ін. галузях промисловості, як вогнетривкий матеріал. Керамічна, цегельно-черепична сировина. Щільний різновид тальку – стеатит – виробний камінь.

У промисловості використовують переважно мелений тальк, або тальковий порошок. Тальковий порошок застосовують у паперовій промисловості як наповнювач паперу; в лакофарбовій промисловості – для одержання антикорозійних атмосферостійких фарб; в керамічній промисловості – для виготовлення високовольтних ізоляторів, автосвічок, кераміки, електронагрівальних приладів, кислото- і лугостійкої апаратури, технічного і побутового посуду, облицювальних плиток та інших виробів; в парфумерній і фармацевтичній промисловості – для виготовлення пудри, зубного порошку, присипок, як наповнювач для таблеток та ін.; у сільському господарстві – як наповнювач для інсектицидів, для очищення зернових культур. Тальковий камінь застосовують, головним чином, у металургійній і скляній промисловості для виготовлення вогнетривкої цегли, кислото- і лугостійкого посуду, розподільних дощок та інших цілей. На Криворіжжі (Інгулець) на тальковій сировині працює цегельний з-д потужністю 60 млн.шт. цегли на рік.

Різновиди[ред.ред. код]

  • Єрнта́льк — різновид тальку, який містить до 9% Fe2O3.
  • тальк-апатит (продукт розкладу апатиту),
  • тальк водний (брусит),
  • тальк волокнистий (суцільні аґреґати тальку, які здают¬ся складеними з волокнистих індивідів),
  • тальк-гідрат (брусит),
  • тальк голубий (кіаніт),
  • тальк залізистий або мінесотаїт (різновид тальку, що містить до 7,83% FeO),
  • тальк залізний (різновид тальку, що містить до 9,25% Fe2O3),
  • тальк кальціїстий (різновид тальку, що містить до 11,8% СаО),
  • тальк-кнебеліт, пікрокнебеліт (магніїстий кнебеліт – кнебеліт (Mn,Fe)2[SiO4], що містить до 6,6% Mg),
  • тальк листуватий (аґреґати тальку, складені з листуватих індивідів),
  • тальк нікелистий (різновид тальку, що містить до 6% NiO),
  • тальк-сапоніт (місцева назва змішано-шаруватого глинистого мінералу, Монтекьяро і Феррієре – Аппеніни, Італія),
  • тальк-трипліт (залізовмісний вагнерит Mg2[F|PO4], що містить понад 4% FeO),
  • тальк фосфорнокислий (вагнерит, Mg2[F|PO4]),
  • тальк-хлорит (магніїстий хлорит, продукт розкладу клінохлору; Mg3[(OH)2|Si4O10]Mg3(OH)3, має склад серпентину і структуру хлориту),
  • тальк хромистий (різновид тальку, що містить понад 0,5% Cr2O3),
  • тальк-шпінель (шпінель, що містить Mg).

Талькові породи[ред.ред. код]

Крім власне тальку, в промисловості найчастіше використо¬вують талькові породи, а саме: талькіти із вмістом тальку понад 70% і талькові камені із вмістом тальку 35–70%. Залежно від мінералогічного складу і технологічних властивостей розрізняють тальк-хлоритові, тальк-карбонатні, тальк-магнезитові та інші камені. Тальковий камінь має ще назву горшкового каменю (Україна), мильного каменю (США), сального каменю (Німеччина) і т. ін.

Запаси тальку[ред.ред. код]

Серед країн Заходу найбільші запаси тальку і талькового каменю мають США, Франція, Італія, Австрія, Норвегія та Індія. Запаси талькової сировини тільки в США оцінюються в 90 млн.т. Безперечний інтерес мають знайдені в кінці ХХ ст. поклади тальк-магнезитового каменю Веселянського родовища України (розвідані запаси становлять понад 130 млн. т). Правдинське родовище талько-магнезиту (Дніпропетровська обл.) має запаси 105 млн.т. Попутний продукт збагачення – нікель-кобальтовий концентрат.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]