Шпінель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шпінель
Spinel2.jpg
октаедричні кристали шпінелі
Загальні відомості
Клас мінералу оксиди і гідроксиди
Генезис пневматолітовий, гідротермальний
Хімічна формула (Fe,Mg,Cr)Al2O4
Ідентифікація
Колір прозорий, рожевий, червоний, зелений, чорний
Форма кристалів октаедричного габітусу
Сингонія кубічна сингонія, гексоктаедричний вид
Спайність недосконала по (111)
Злам раковистий до напівраковистого
Твердість за шкалою Мооса 8, домішки знижують до 7
Блиск скляний
Прозорість прозорий до непрозорого
Колір риски нема
Питома вага 3,1-4,1
Розчинність погано розчиняється в концентрованій сірчаній кислоті
Оптичні властивості кристалів
Показник заломлення 1,718-1,75
Інші властивості
Хімічні властивості стійкий в гіпергенних умовах
Подібні мінерали гранат, корунд

Шпінельмінерал класу оксидів і гідроксидів, складний оксид алюмінію і магнію. Назва – від лат. spinella – невеликий шип – за гострокутною формою кристалу (G.Agricola, 1546). Син. – балас-рубін, бале-рубін, магнезіошпінель.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Поширений мінерал контактово-метасоматичних утворень; оксид магнію та алюмінію координаційної будови. Формула: MgAl2O4. Містить: MgO — 28,2 %; Al2O3 — 71,8 %. Домішки FeО, Fe2O3, ZnO, MnO, Mn2O3, Cr2O3, TiO2 та інш.

Сингонія кубічна. Гексоктаедричний вид. Кристалічна структура координаційна, високосиметрична. Утворює октаедричні рідше додекаедричні та кубічні кристали. Характерні сплющені двійники по (111) – шпінелевий закон, рідше двійники проростання, шестерники внаслідок повторного двійникування. Густина 3,5-4,1. Тв. 7,5-8,0. Домішки хромофорів зумовлюють оранжеве, червонувато-буре, коричневе забарвлення. Безбарвна шпінель трапляється рідко. Блиск скляний. Порошок білий. Риси біла. Ізотропна.

3-D модель структури шпінелі

Генезис і родовища[ред.ред. код]

Шпінель - типовий мінерал контактово-метасоматичних утворень, який виникає в пневматолітових і гідротермальних умовах на контакті з вапняками. Рідше вона спостерігається в магматичних породах, як продукт безпосередньої кристалізації з магматичного розплаву, а інколи — в метаморфічних породах. Для шпінелі характерна асоціація з магнетитом, хондродитом, везувіаном, піроксенами, гранатами, хлоритами тощо. Накопичується у розсипах.

Розповсюдження: Арґено (Вехр. Гарона, Франція), Екер (Швеція), Мустіо-Карьяа (Фінляндія), Ратнапура (Шрі-Ланка), Могок (Верх. М’янма), Кухілал (Памір).

На території України шпінель зустрічається як акцесорний мінерал у вивержених породах Українського кристалічного щита і Вигорлат-Гутинської вулканічної гряди в Закарпатті.

Галерея[ред.ред. код]

Різновиди[ред.ред. код]

Розрізняють:

  • Ш. альмандинову (1. Застаріла назва Ш. червоного кольору; 2. Торговельна назва благородної відміни Ш. фіолетового кольору),
  • Ш. арізонська (темно-червоний піроп з Арізони, США),
  • Ш. бірманська (коштовний різновид Ш. червоного кольору з М’янми),
  • Ш. благородна (прозорий різновид Ш.. забарвлений у червоний, рожевий, зелений, синій, фіолетовий колір, який використовують для ювелірних виробів),
  • Ш. ванадієва (кульсоніт – магнетит ванадіїстий),
  • ганошпінель (різновид шпінелі з о. Шрі Ланка, в якому магній заміщений цинком),
  • Ш. гіацинтова (жовтий або оранжево-червоний різновид Ш., який використовують для ювелірних виробів; син. – рубіцел),
  • Ш. ґранатова (благородна Ш. фіолетового кольору),
  • Ш. залізиста, ферошпінель (1. Різновид Ш. що містить до 10 % FeO; 2. Герциніт залізний; 3. Плеонаст),
  • Ш. залізисто-титаниста (зайва назва ульвошпінелі),
  • Ш. залізисто-хромова (зайва назва пікотиту),
  • Ш. залізна (різновид Ш. із Златоуста, Урал, що містить 14,77% Fe2O3)), Ш. залізо-залізиста (різновид Ш. з родов. Велс, Франція, що містить 13,6 % FeO і 10,72 % Fe2O3),
  • . залізо-магнезіальна (плеонаст або цейлоніт – різновид шпінелі, який містить до 22% FeO),
  • Ш. зелена (різновид Ш., забарвлений оксидами хрому в зелений колір),
  • Ш. зірчаста (шпінель з астеризмом у вигляді чотирикутної зірки),
  • Ш. кандійська (зайва назва альмандину з о-ва Шрі Ланка),
  • Ш. лужна (Ш. з родов. Манасьє, Швеція, яка містить 1,38 % Na2O i 1,31 % K2O),
  • Ш. магніїста (Ш. звичайного складу з невеликим вмістом заліза, іноді хрому, колір світло-червоний, прозора або напівпрозора, густина 3,63-3,71),
  • Ш. магніїсто-цинковиста (магніїста Ш., яка містить до 18 % ZnO),
  • Ш. манґаниста (1. Ґалаксит. 2. Якобсит.),
  • Ш. нікелева (штучний мінерал складу NiAl2O4),
  • Ш. оранжево-червона (різновид Ш. забарвлений в оранжево-червоний колір),
  • Ш. оцтова (зайва назва Ш. червоно-жовтого кольору),
  • Ш. полум’яна (зайва назва Ш. яскравого оранжево-червоного кольору),
  • Ш. пурпурна (темно-червоно-фіолетова шпінель), шпінель-рубін (Ш. темно-червоного кольору),
  • Ш. рубінова (1. Коштовна Ш. світло-червоного або криваво-червоного кольору; 2. Торговельна назва червоної Ш. благородної; син. – балас-рубін),
  • Ш. сапфірова (синя Ш.),
  • Ш. селенова (зайва назва тиреліту – селеніду міді, кобальту та нікелю),
  • Ш. синя (гаюїн), Ш. талькова (Ш. магніїста),
  • Ш. титанова (ульвошпінель або ульвіт), тіошпінелі (сульфіди з структурою шпінелі),
  • хлорошпінель (різновид шпінелі, в якій частина Al2O3 на 9-15% заміщена Fe3O4, a MgO на 0,3-0,6% CuO),
  • Ш. хризолітова (Ш. світлого зеленувато-жовтого до світло-жовтого кольору),
  • Ш. хромиста, хромцейлоніт (пікотит),
  • Ш. хромова (різновид Ш., який містить значну кількість хрому, що заміщує алюміній, за складом є проміжною між власне Ш. і хромітом),
  • Ш. цейлонська (торгова назва ґранату з о. Шрі-Ланка),
  • Ш. цинкова (ґаніт),
  • Ш. цирконова (штучна Ш. голубого кольору),
  • Ш. червона (Ш. рубінова), Ш. чорна (герциніт),
  • Ш. штучна (синтетична сполука, яка за складом відповідає Ш.).

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]