Шпінель
| Шпінель | |
|---|---|
октаедричні кристали шпінелі |
|
| Загальні відомості | |
| Клас мінералу | оксиди і гідроксиди |
| Підклас | {{{Підклас}}} |
| Група | {{{Група}}} |
| Генезис | пневматолітовий, гідротермальний |
| Хімічна формула | (Fe,Mg,Cr)Al2O4 |
| Ідентифікація | |
| Колір | прозорий, рожевий, червоний, зелений, чорний |
| Форма кристалів | октаедричного габітусу |
| Сингонія | кубічна сингонія, гексоктаедричний вид |
| Спайність | недосконала по (111) |
| Злам | раковистий до напівраковистого |
| Твердість за шкалою Мооса | 8, домішки знижують до 7 |
| Блиск | скляний |
| Прозорість | прозорий до непрозорого |
| Колір риски | нема |
| Питома вага | 3,1-4,1 г/см³ |
| Розчинність | погано розчиняється в концентрованій сірчаній кислоті |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Показник заломлення | 1,718-1,75 |
| Інші властивості | |
| Хімічні властивості | стійкий в гіпергенних умовах |
| Подібні мінерали | гранат, корунд |
Шпінель — мінерал класу оксидів і гідроксидів, складний оксид алюмінію і магнію. Походження назви мінералу невідоме.
Зміст |
Хімічний склад [ред.]
MgO — 28,2 %; Al2O3 — 71,8 %. Звичайно наявні домішки Fe, Cr, та ін.
Структура і габітус [ред.]
Генезис і родовища [ред.]
Шпінель - типовий мінерал контактово-метасоматичних утворень, який виникає в пневматолітових і гідротермальних умовах на контакті з вапняками. Рідше вона спостерігається в магматичних породах, як продукт безпосередньої кристалізації з магматичного розплаву, а інколи — в метаморфічних породах. Для шпінелі характерна асоціація з магнетитом, хондродитом, везувіаном, піроксенами, гранатами, хлоритами тощо.
На території України шпінель зустрічається як акцесорний мінерал у вивержених породах Українського кристалічного щита і Вигорлат-Гутинської вулканічної гряди в Закарпатті.
Галерея [ред.]
Див. також [ред.]
Джерела [ред.]
- Курс Мінералогії: В 2-х ч. Частина 2: Опис мінералів / За ред. Є. К. Лазаренка. — Львів: «вид-во Львівського ун-ту», 1959.
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Шпінель |
