Едвард Мунк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Едвард Мунк
Edvard Munch
EdvardMunch.jpg
Фото Едварда Мунка, 1902
Дата народження 12 грудня 1863(1863-12-12)
Місце народження Летен
Дата смерті 23 січня 1944(1944-01-23) (80 років)
Місце смерті Екелі, поблизу Осло
Національність норвежець
Громадянство Норвегія Норвегія
Навчання Королівська школа рисування в Осло
Напрямок постімпресіонізм, експресіонізм, символізм
Премії

Орден св. Олафа

Е́двард Мунк (Edvard Munch; *12 грудня 1863, Летен — †23 січня 1944, Екелі, поблизу Осло) — норвезький живописець і графік, постімпресіоніст і постмодерніст, символіст, вважається предтечею експресіонізму.

Біографія[ред.ред. код]

Дитинство і юність (до першої персональної виставки)[ред.ред. код]

Едвард Мунк народився 12 грудня 1863 року в Летені (Løten) у провінції Гедмарк (Hedmark). Хлопець рано лишився сиротою — коли Едварду було 5 років (1868) померла його мати.

У 1881-86 навчається в Королівській школі малювання у Хрістіанії (Кристіанія, сучасне Осло). Під час навчання знайомиться з представниками міської інтелігенції, зокрема, у 1884 році з Хансом Єґером (Hans Jæger), очільником міської богеми. У цей же період починає виставляти свої роботи. Так, у 1885 році одна картина Мунка експонувалася на Світовій виставці у Антверпені, а сам Мунк уперше відвідав Париж.

У 1886 році в Осло показані 4 картини Е.Мунка, в т.ч. перша версія «Хворої дівчинки», що викликало неодозначну реакцію критків і публіки.

Бурхливі роки мандрівок і творчості[ред.ред. код]

Після першої персональної виставки у 1889 році Едвард Мунк отримує державну стипендію і виїздить на студії до Парижа, де починає працювати у студії Леона Бонната (Léon Bonnat). У цьому ж році помирає батько Е.Мунка.

Будинок Едварда Мунка в Осґордштранді

У 1890-92 роках живе в Парижі, відвідує Ніццу, місяць щоліта живе у власному домі в Осґордштранді (Åsgårdstrand) над фйордом Осло у рідній Норвегії.

У 1892 році знову виставляється в Осло, його запрошують виставити свої картини у Verein Berliner Künstler (Берлін, Німеччина), однак пропрацювавши тиждень, виставку довелось закрити з причини значних протестів громадськості.

У 1893 році Едвардом Мунком створені його шедеври «Крик» і «Мадонна». В наступному, 1894 році, Мунк пробує свої сили у графіці.

Автопортрет Мунка, літографія, 1895

У 1895-98 роках митець живе поперемінно в Берліні та Парижі.

У 18991902 роках періодами живе в Норвегії у власному будинку, переживає бурхливе кохання, що завершується колотнечею в Осґордштранді, в результаті якої прострелили ліву руку Мунка. Через проблеми з поліцією Мунк терміново виїздить із Норвегії.

У 1903 році мешкає і працює в Берліні, Парижі Любеку. Приєднується до «Спілки незалежних митців» (фр. Société des Artistes Indépendants). У цьому ж році уперше картини Мунка виставлено у Варшаві.

Починаючи з 1905 року (згідно з медицинськими звітами) розпочинається тривала депресія митця — багатомісячне нервове захворювання, поєднане з постійним вживанням алкоголю. У цей важкий період життя не припиняє творчості — готує театральні декорації до вистав за творами Ібсена у Deutsche Theater (1906), у 1907-8 мешкає і працює в Берліні, вакації проводить у Варнемюнде (нім. Warnemünde) на балтійському узбережжі.

Восени 1908 року внаслідок прогресування хвороби відбувається напад — Мунк розпочинає лікуватись у приватеній лікарні доктора Якобсона (Jacobson) в Копенгагені. У цьому ж році заочно отримує королівський орден св. Олафа.

Від повернення на батьківщину і до кінця життя[ред.ред. код]

Навесні 1909 року Едвард Мунк повертається до Норвегії, де розпочинає працю над проектом оформлення кампусу Університету в Осло.

У 1912 році на великій виставці сучасного мистецтва, переважно імпресіоністів, у Кельні картини Мунка експонуються разом з творами найвідоміших митців — Сезанна, Гогена і ван Гога.

У 1916 році Мунк купує землю в Екелі (Ekely) у передмісті Осло.

У 1919 році Мунк захворів на грип іспанку.

У 1920-х роках митець здійснив низку оформительських проектів у столиці Норвегії місті Осло — у 1922 працював над оформленням шоколадної фабрики Freia, а у 1928 році виконав розписи у міській ратуші.

У 1929 році Мунк будує зимову студію в Екелі.

У 1930-31 роках митець слабує на очі.

У 1933 році Едварду Мунку вручено Великий хрест Ордену св. Олафа.

На схилі років митець живе поперемінно у власній оселі поблизу Осло, в студії в Екелі, самі́й столиці. 23 січня 1944 року Едвард Мунк помирає в Екелі. За заповітом усі його твори передані місту Осло.

Творчість, картини і вшанування[ред.ред. код]

«Дівчата на мосту», 1899-1900
Фронтальна сторона Музею Мунка, 2005

На творчість Едварда Мунка вплинули постімпресіонізм, стиль модерн, його вважають попередником експресіонізму.

Едвард Мунк писав символічні фігуральні композиції, у експресивний спосіб виражаючи в них еротичну пристрасть, власну самотність, моменти підглядання, боязнь хвороб і смерті.

Стилю Едварда Мунка притаманні:

  • сильний контур;
  • розпливчатість обрисів і ліній;
  • особлива експресія;
  • гра з кольорами, неповторний колорит.

Едвард Мунк у багатьох питаннях виявився митцем-новатором, не тільки у живописі, а й у розвинутій ним особливій графічній техніці, зокрема він першиим застосував кольорову графіку.

Визначні твори:

  • «Хвора дівчинка», 1885-86
  • «Сестра художника», 1892
  • «Крик», 1893
  • «Портрет Ібсена в Гранкафе», бл. 1898
  • «Дівчата на мосту», бл. 1901
  • «Робітники прибирають сніг», 1910

Творчість Едварда Мунка мала величезний вплив на європейське і світове образотворче мистецтво початку XX століття, недаремно Мунка вважають зачинателем експресіонізму.

Твори Едварда Мунка зберігаються у багатьох музеях світу, в першу чергу у Норвегії, зокрема, у відкритому в 1963 році Музеї Мунка та в Національній галереї (обидва в Осло), також картини митця експонуються в Метрополітен-музеї та Музеї сучасного мистецтва (обидва Нью-Йорк, США), Музеї д'Орсе (Париж, Франція), у Новій Пінакотеці (Мюнхен, Німеччина), Національній галереї Шотландії (Едінбург, Велика Британія) тощо, зберігаються у приватних колекціях збирачів мистецтва.

Обрана галерея творів[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]