Едвард Мунк

Едвард Мунк
Edvard Munch
Фото Едварда Мунка, 1902
Дата народження	12 грудня 1863
Місце народження	Летен
Дата смерті	23 січня 1944
Місце смерті	Екелі, поблизу Осло
Національність	норвежець
Громадянство	Норвегія
Навчання	Королівська школа рисування в Осло
Напрямок	постімпресіонізм, експресіонізм, символізм
Премії	Орден св. Олафа

Е́двард Мунк (Edvard Munch; *12 грудня 1863, Летен — †23 січня 1944, Екелі, поблизу Осло) — норвезький живописець і графік, постімпресіоніст і постмодерніст, символіст, вважається предтечею експресіонізму.

Біографія

Дитинство і юність (до першої персональної виставки)

Едвард Мунк народився 12 грудня 1863 року в Летені (Løten) у провінції Гедмарк (Hedmark). Хлопець рано лишився сиротою — коли Едварду було 5 років (1868) померла його мати.

У 1881-86 навчається в Королівській школі рисування у Хрістіанії (Кристіанія, сучасне Осло). Під час навчання знайомиться з представниками міської інтелігенції, зокрема, у 1884 році з Хансом Єґером (Hans Jæger), очільником міської богеми. У цей же період починає виставляти свої роботи. Так, у 1885 році одна картина Мунка експонувалася на Світовій виставці у Антверпені, а сам Мунк уперше відвідав Париж.

У 1886 році в Осло показані 4 картини Е.Мунка, в т.ч. перша версія «Хворої дівчинки», що викликало неодозначну реакцію критків і публіки.

Бурхливі роки мандрівок і творчості

Після першої персональної виставки у 1889 році Едвард Мунк отримує державну стипендію і виїздить на студії до Парижа, де починає працювати у студії Леона Бонната (Léon Bonnat). У цьому ж році помирає батько Е.Мунка.

Будинок Едварда Мунка в Осґордштранді

У 1890-92 роках живе в Парижі, відвідує Ніццу, місяць щоліта живе у власному домі в Осґордштранді (Åsgårdstrand) над фйордом Осло у рідній Норвегії.

У 1892 році знову виставляється в Осло, його запрошують виставити свої картини у Verein Berliner Künstler (Берлін, Німеччина), однак пропрацювавши тиждень, виставку довелось закрити з причини значних протестів громадськості.

У 1893 році Едвардом Мунком створені його шедеври «Крик» і «Мадонна». В наступному, 1894 році, Мунк пробує свої сили у графіці.

Автопортрет Мунка, літографія, 1895

У 1895-98 роках митець живе поперемінно в Берліні та Парижі.

У 1899—1902 роках періодами живе в Норвегії у власному будинку, переживає бурхливе кохання, що завершується колотнечею в Осґордштранді, в результаті якої прострелили ліву руку Мунка. Через проблеми з поліцією Мунк терміново виїздить із Норвегії.

У 1903 році мешкає і працює в Берліні, Парижі Любеку. Приєднується до «Спілки незалежних митців» (фр. Société des Artistes Indépendants). У цьому ж році уперше картини Мунка виставлено у Варшаві.

Починаючи з 1905 року (згідно з медицинськими звітами) розпочинається тривала депресія митця — багатомісячне нервове захворювання, поєднане з постійним вживанням алкоголю. У цей важкий період життя не припиняє творчості — готує театральні декорації до вистав за творами Ібсена у Deutsche Theater (1906), у 1907-8 мешкає і працює в Берліні, вакації проводить у Варнемюнде (нім. Warnemünde) на балтійському узбережжі.

Восени 1908 року внаслідок прогресування хвороби відбувається напад — Мунк розпочинає лікуватись у приватеній лікарні доктора Якобсона (Jacobson) в Копенгагені. У цьому ж році заочно отримує королівський орден св. Олафа.

Від повернення на батьківщину і до кінця життя

Навесні 1909 року Едвард Мунк повертається до Норвегії, де розпочинає працю над проектом оформлення кампусу Університету в Осло.

У 1912 році на великій виставці сучасного мистецтва, переважно імпресіоністів, у Кельні картини Мунка експонуються разом з творами найвідоміших митців — Сезанна, Гогена і ван Гога.

У 1916 році Мунк купує землю в Екелі (Ekely) у передмісті Осло.

У 1919 році Мунк захворів на грип іспанку.

У 1920-х роках митець здійснив низку оформительських проектів у столиці Норвегії місті Осло — у 1922 працював над оформленням шоколадної фабрики Freia, а у 1928 році виконав розписи у міській ратуші.

У 1929 році Мунк будує зимову студію в Екелі.

У 1930-31 роках митець слабує на очі.

У 1933 році Едварду Мунку вручено Великий хрест Ордену св. Олафа.

На схилі років митець живе поперемінно у власній оселі поблизу Осло, в студії в Екелі, самі́й столиці. 23 січня 1944 року Едвард Мунк помирає в Екелі. За заповітом усі його твори передані місту Осло.

Творчість, картини і вшанування

«Дівчата на мосту», 1899-1900

Фронтальна сторона Музею Мунка, 2005

На творчість Едварда Мунка вплинули постімпресіонізм, стиль модерн, його вважають попередником експресіонізму.

Едвард Мунк писав символічні фігуральні композиції, у експресивний спосіб виражаючи в них еротичну пристрасть, власну самотність, моменти підглядання, боязнь хвороб і смерті.

Стилю Едварда Мунка притаманні:

• сильний контур;
• розпливчатість обрисів і ліній;
• особлива експресія;
• гра з кольорами, неповторний колорит.

Едвард Мунк у багатьох питаннях виявився митцем-новатором, не тільки у живописі, а й у розвинутій ним особливій графічній техніці, зокрема він першиим застосував кольорову графіку.

Визначні твори:

• «Хвора дівчинка», 1885-86
• «Сестра художника», 1892
• «Крик», 1893
• «Портрет Ібсена в Гранкафе», бл. 1898
• «Дівчата на мосту», бл. 1901
• «Робітники прибирають сніг», 1910

Творчість Едварда Мунка мала величезний вплив на європейське і світове образотворче мистецтво початку ХХ століття, недаремно Мунка вважають зачинателем експресіонізму.

Твори Едварда Мунка зберігаються у багатьох музеях світу, в першу чергу у Норвегії, зокрема, у відкритому в 1963 році Музеї Мунка та в Національній галереї (обидва в Осло), також картини митця експонуються в Метрополітен-музеї та Музеї сучасного мистецтва (обидва Нью-Йорк, США), Музеї д'Орсе (Париж, Франція), у Новій Пінакотеці (Мюнхен, Німеччина), Національній галереї Шотландії (Едінбург, Велика Британія) тощо, зберігаються у приватних колекціях збирачів мистецтва.

Обрана галерея творів

• 

  Крик, 1893

• 

  Вампір, 1893-94

• 

  Попіл, 1894

• 

  Мадонна, 1894-95

• 

  Смерть у кімнаті для хворих, бл. 1895

• 

  Дівчина з моря (деталь), 1896

• 

  Танок життя, 1899–1900

• 

  Хвора дівчинка (4-а версія), 1907

Джерела, посилання і література

• Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985., Том 7., К., 1982, стор. 173
• Біографія Е.Мунка на cgfa.sunsite.dk (англ.)
• Галерея картин Е.Мунка на cgfa.sunsite.dk
• Про Галерею Мунка на www.gallerimunch.no (рос.)
• Галерея картин Е.Мунка на www.malarze.walhalla.pl
• Картини Е.Мунка в музеях світу, на www.artcyclopedia.com
• Стенерсен Р. Эдвард Мунк. (пер. з норв.)., М., 1972 (рос.)
• Sue Prideaux, Behind the Scream (New Haven: Yale University Press, 2006) Winner of the James Tait Black Memorial Prize for Biography, 2006 (англ.)
• Reinhold Heller, Munch. His life and work (London: Murray, 1984) (англ.)
• Gustav Schiefler, Verzeichnis des graphischen Werks Edvard Munchs bis 1906 (Berlin: Bruno Cassirer, 1907) (нім.)
• Gustav Schiefler, Edvard Munch. Das graphische Werk 1906–1926 (Berlin: Euphorion, 1928) (нім.)
• J. Gill Holland The Private Journals of Edvard Munch: We Are Flames Which Pour out of the Earth (University of Wisconsin Press 2005) (англ.)
• Edward Dolnick The Rescue Artist: A True Story of Art, Thieves, and the Hunt for a Missing Masterpiece (HarperCollins, 2005) (Recounts the 1994 theft of The Scream from Norway's National Gallery in Oslo, and its eventual recovery.) (англ.)

Див. також

• Дегенеративне мистецтво