Почеп (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Почеп
Почеп
Герб Почепа.jpg
Герб міста
Roundel of the Ukrainian Air Force.svg
Розташування міста Почеп
Розташування міста Почеп
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Брянська область
Муніципальний район Почепський район
Код ЗКАТУ: 15244501
Основні дані
Час заснування: 1457
Статус міста з 1919 року
Населення 17 105 осіб (2008)
Поштові індекси 243400
Телефонний код +7-48345
Географічні координати: 52°56′00″ пн. ш. 33°27′00″ сх. д. / 52.93333° пн. ш. 33.45000000000000284217094304040° сх. д. / 52.93333; 33.45000000000000284217094304040Координати: 52°56′00″ пн. ш. 33°27′00″ сх. д. / 52.93333° пн. ш. 33.45000000000000284217094304040° сх. д. / 52.93333; 33.45000000000000284217094304040{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний теґ на сторінку
Часовий пояс +3, влітку +4
Водойма річка Судость
Найближча залізнична станція Почеп
Відстань
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

69

По́чеп (рос. Почеп) — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Почепського району Брянської області. Знаходиться на території української історичної землі Стародубщина.

Населення міста становить 17 105 осіб (2008; 17 064 в 2002, 16,9 тис. 1989, 16,0 тис. в 1970, 14,5 тис. в 1959, 15,6 в 1939).

Географія[ред.ред. код]

Місто розташоване на річці Судость, правій притоці Десни, басейн Дніпра.

Походження назви[ред.ред. код]

Про походження назви міста Почепа серед дослідників нема сталої думки. Пов'язують ім'я міста з «почепівщиною» — митом, яке збиралося на відбудову краю за часів ВКЛ[1]. Відомо, що Почеп виник, як литовська фортеця, разом з низкою інших фортець Північної Сіверщини, для захисту краю від московських нападів. Вважається, що Почеп став останнім за часом побудови цих фортець (Стародуба, Мглина, Трубчевська, Сівська, Радогоща і Попової Гори). Почеп нібито «зачіпляв» (або за місцевою говіркою «почіпляв») усю цю мережу фортець в єдине ціле[2]. За народною етимологією ім'я Почепа пов'язано з татарськими набігами — татари «чіпляли» місцевих мешканців на гаки[3].

Історія[ред.ред. код]

Місто відоме з кінця XV століття. Перша згадка в Литовській метриці під 1457. На протязі XVIXVII століть місто було оборонною фортецею, яку в 1535 році поляки спалили та зруйнували. З 1618 року в Великому Князівстві Литовському, з 1654 року в складі Гетьманщини як частина Стародубського полку. В 1750 році Єлизавета Петрівна подарувала Почеп гетьману Розумовському. В 1771 році він збудував тут палац, собор та парк.

Економіка[ред.ред. код]

В місті працюють заводи консервний, хлібний, маслоробний, з виробництва пеньки, крохмально-паточний, деревообробне підприємство та птахокомбінат.

Собор гетьмана Розумовського.

Видатні місця[ред.ред. код]

Відомі люди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]