Транспорт Гаяни

Транспорт Гаяни
Транспортна система Гаяни (англ.)
Територія
Площа	215 тис. км² (85-те)
Рельєф	рівнинний
Найвища точка	гора Рорайма (2835 м)
Повітряний
Аеропортів	117 (50-те)
Наземний
Автошляхів	7,9 тис. км (141-ше)
Водний
Узбережжя	459 км
Головний порт	Джорджтаун
Водних шляхів	330 км (91-ше)
Адміністрування
Орган	Міністерство інфраструктури
Голова	міністр Девід Паттерсон

Транспорт Гаяни представлений автомобільним , повітряним , водним (морським, річковим) , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 214 969 км² (85-те місце у світі). Форма території країни — видовжена в меридіональному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 795 км, зі сходу на захід — 470 км. Географічне положення Гаяни дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між країнами півночі Південної Америки; морські транспортні шляхи вздовж північного узбережжя континенту.

Автомобільний

Загальна довжина автошляхів у Гаяні, станом на 2001 рік, дорівнює 7 970 км, з яких 590 км із твердим покриттям і 7 380 км без нього (141-ше місце у світі).

• 
  Шоссе в Гаяні
• 
  Вулиці Джорджтауна
• 
  Ґрунтовий шлях поблизу Ліндена
• 
  Понтонний міст через Демерару
• 
  Гаянський номерний автомобільний знак

Залізничний

У Гаяні 1848 року було споруджено першу на континенті залізницю Демерара — Ессекібо.

• 
  Демерарська залізниця, 1900 рік
• 
  Демерарська залізниця, 1900 рік

Повітряний

У країні, станом на 2013 рік, діє 117 аеропортів (50-те місце у світі), з них 11 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 106 із ґрунтовим. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

• від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 2 (1);
• від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 1 (16);
• коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 8 (89).

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 2 авіапідприємства, які оперують 12 повітряними суднами. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 43,85 тис. осіб. 2015 року повітряним транспортом перевезення вантажів, окрім багажу пасажирів, не здійснювалось.

Гаяна є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — 8R, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU). Аеропорти Гаяни мають літерний код ІКАО, що починається з — SY.

Водний

Морський

Головні морські порти країни: Джорджтаун.

• 
  Порт Джорджтауна (на передньому плані)
• 
  Джорджтаунський маяк
• 
  Карта водної мережі Гаяни
• 
  Пором на Ессекібо
• 
  Річкова пристань на Бербісі

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 10 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (114-те місце у світі), з яких: суховантажів — 7, нафтових танкерів — 2, рефрижераторів — 1.

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що зареєстровані під прапорами інших країн — 3 (Сент-Вінсенту і Гренадин — 2, невстановленої приналежності — 1).

Річковий

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2012 року становила 330 км (91-ше місце у світі). Головні водні транспортні артерії країни: Бербіс (150 км), Демерара (100 км) і Ессекубо (80 км).

Державне управління

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство інфраструктури. Станом на 10 серпня 2016 року міністерство в уряді Мозеса Вірасаммі Нагамуту очолював Девід Паттерсон.

Див. також

• Економіка Гаяни

Література

Українською

• Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
• Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
• Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
• Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
• Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
• Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
• Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — ISBN 978-966-439-329-1.
• Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
• Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
• Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — ISBN 978-966-632-227-5.
• Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
• Кузик С. П., Книш М. М. Економічна і соціальна географія країн Америки : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 1999. — 299 с. — ISBN 966-613-026-2.
• Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

Англійською

• (англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
• (англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.
• (англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.
• (англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : Guilford, 2003.

Російською

• (рос.) Гайана // Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1979. — Т. 1. А-К. — С. 430.
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
• (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
• (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
• (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
• (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання

• Карти транспортної системи Зімбабве на Вікісховищі.
• Карти Гайани — Perry–Castañeda Library Map Collection.
• (рос.) Добірка публікацій про Гайану з часопису «Вокруг света».