Економіка Гаяни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Економічна активність у Гаяні

Економіка Гайани

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Ґайана – аграрно-промислова країна. Основа економіки – сільське господарство і видобуток бокситів. Крім гірничої виділяється цукрова промисловість. Внутрішній тр-т г.ч. автомобільний. Важливим є і морський тр-т.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП – $ 700 млн. Темп зростання ВВП – (-1,5) %. ВВП на душу населення – $ 825. Прямі закордонні інвестиції – $ 42 млн. Імпорт – $ 739 млн (г.ч. США – 28,2%; Трінідад і Тобаго – 19%; Нідерланди – 12,9%; Великобританія – 8,3% – все на 1997). Експорт – $ 659 млн (г.ч. Канада – 24,2%; Великобританія – 20,8%; США – 20,3 %; Нідерланди – 9,2%). У 1990-х роках основні статті експорту – боксити, глинозем (на суму 40 млн дол. в 1996), золото (120 млн дол.), цукор-сирець (163,5 млн дол. в 1995), рис (93,7 млн дол.), деревина цінних порід і фанера (32 млн дол. в 1995), креветки, ром; імпорту – машини, обладнання, транспортні кошти, будівельні матеріали, продовольство, промислові товари.

Програма економічної допомоги, що включає рекомендації МВФ і значну іноземну фінансову підтримку, дозволила Гайане стримати інфляцію і частково вирішити проблему платежів по зовнішніх боргах.

У 1990-і роки економічне зростання Ґайани становило 5% щорічно. Разом з тим Ґайана залишається однією з найбідніших країн Західної півкулі, з низьким прибутком на душу населення. Економіка Гайани залежить від експорту цукру, бокситів, золота, рису, креветок, рому і деревини. Ґайана імпортує більшість споживчих товарів, продукцію машинобудування, обладнання, паливо і харчові продукти. На початку 1980-х років майже половина вартості імпорту припадала на нафтопродукти. Уряд прагне налагодити виробництво споживчих товарів, щоб знизити частку імпорту і збільшити експорт. Більше чверті ґайанського експорту складає промислова продукція; ще 25 % припадає на мінеральну сировину.

Сільське господарство, лісове господарство і рибальство[ред.ред. код]

Сільське господарство, лісове господарство і рибальство складають чверть внутрішнього валового продукту Ґайани і приносять біля половини всіх прибутків від експорту. Хоч в аграрному секторі економіки зайнято біля чверті працюючого населення, площа сільськогосподарських угідь не перевищує 1% території країни. Фактично все землеробство зосереджене в прибережній смузі шириною від 3 до 13 км між ріками Ессекібо і Корантейн. Основна сільськогосподарська культура Ґайани - цукрова тростина. Основні імпортери ґайанського цукру - країни ЄС і Канада. З цукрової тростини одержують також чорну патоку і ром. Рис - друга після цукру сільськогосподарська культура Ґайани. У країні діють 75 рисових фабрик. Рис складає основу місцевого раціону, попри те, що значна його частина експортується. Рисові ферми здебільшого невеликі, площею менше за 3 га кожна, хоч росте число великих механізованих господарств. Вирощують також кокосові пальми, тютюн, каву, какао, цитрусові, овочі, банани і зернові. Тваринництво м'ясного напряму розвинене в савані, а молочного - в прибережній смузі.

Широкомасштабні лісозаготівлі в недавньому минулому значною мірою виснажили багаті лісові ресурси країни. У Ґайані є т.зв. залізне дерево, міцна деревина якого використовується в суднобудуванні, для виготовлення деталей машин і підводних споруд. Ведуться заготівлі деревини карапи ґвінейської (крабове дерево) і мори високої. Практикується подсічка каучуконосів з метою добування балати (продукту коагуляції латексу). У 1994 на лісорозробках було зайнято 20 тис. робітників і вироблено 420 тис. м³ деревини. Між 1987 і 1994 прибутки від експорту деревини майже потроїлися, а в 1995, коли «Барама компані лімітед» розвернула експорт фанери, вони ще більше збільшилися.

Енергетика[ред.ред. код]

Виробництво електроенергії в країні – бл. 220 млн квт·год.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]