Погода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хмари з вікна літака

Пого́да — стан нижнього шару атмосфери в даній місцевості в наш час[Коли?] або протягом тривалого часу (година, доба, декада, місяць). Характеризується рядом метеорологічних елементів (вітер, температура, тиск, вологість, видимість та ін.).

Багаторічний режим погоди в даній місцевості називають кліматом.

Виділяють періодичні і неперіодичні зміни погоди. Періодичні зміни погоди залежать від добового та річного обертання Землі. Неперіодичні обумовлені переносом повітряних мас. Вони порушують нормальний хід метеорологічних елементів. Розбіжність фази періодичних змін з характером неперіодичних призводять до найрізкіших змін погоди.

Можна виділити два типи метеорологічної інформації:

  1. Первинну інформацію про поточну погоду, що отримується в результаті метеорологічних спостережень.
  2. Інформацію про погоду у вигляді різних даних, синоптичних карт, аерологічних діаграм, вертикальних розрізів, карт хмарності і т. д. Успішність складених прогнозів в значній мірі залежать від якості первинної метеорологічної інформації.

Причини[ред.ред. код]

Подвійна райдуга

Звичайні погодні явища на Землі — це вітер, хмари, атмосферні опади (дощ, сніг і т. д.), тумани , грози, пилові бурі і хуртовини. Рідкісніші явища включають в себе стихійні лиха, такі як торнадо і урагани. Майже всі погодні явища відбуваються в тропосфері (нижня частина атмосфери).

Відмінності у фізичних властивостях повітряних мас виникають через зміни кута падіння сонячних променів залежно від широти і віддаленості регіону від океанів. Велика відмінність температур між арктичним і тропічним повітрям є причиною наявності висотних струминних течій. Баричні утворення в середніх широтах, такі як позатропічні циклони, утворюються при розвитку хвиль в зоні висотної струминної течії. Оскільки вісь Землі нахилена відносно площини її орбіти, кут падіння сонячних променів залежить від пори року. У середньому щорічна температура на поверхні Землі змінюється в межах ± 40 °C. Протягом сотень тисяч років зміна орбіти Землі впливає на кількість і розподіл сонячної енергії на планеті, визначаючи довгостроковий клімат.

Різниця температур на поверхні в свою чергу викликає різницю в полі атмосферного тиску. Гаряча поверхнюя нагріває повітря, що знаходиться над нею, розширює його, знижуючи тиск і щільність повітря. Отриманий горизонтальний градієнт тиску прискорює повітря в бік низького тиску, створюючи вітер. А внаслідок роботи ефекту Коріоліса при обертанні Землі відбувається закручування потоку. Прикладом простої погодної системи є прибережні бризи, а складної — комірка Хедлі.

Атмосфера — це складна система, тому незначні зміни в одній її частині можуть мати великий вплив на систему в цілому. В історії людства завжди були спроби керувати погодою. Доведено, що діяльність людей, така як сільське господарство і промисловість, може в деяких межах впливати на погоду. Прогноз погоди — це науково і технічно обґрунтоване припущення про майбутній стан атмосфери в певній точці чи регіоні земної кулі.

Вивчення погоди на інших планетах стало корисним для розуміння принципів зміни погоди на Землі. Відомий об'єкт досліджень в Сонячній системі — Велика червона пляма Юпітера, є антициклонічним штормом, який існує протягом, принаймні, 300 років. Проте погода не обмежена планетарними тілами. Корона Сонця постійно губиться в космосі, створюючи, по суті, дуже тонку атмосферу у всій Сонячній системі. Рух частинок, що випускаються Сонцем, називається сонячним вітром.

Організація метеорологічних спостережень[ред.ред. код]

Перші метеорологічні спостереження почали проводити у стародавньому Єгипті, Індії та Китаї. У Європі в 1654 році Фердинандом ІІ Тосканським була створена перша міжнародна метеорологічна мережа. Мережа складалася з 11 станцій, 7 із яких розмістилися в Італії, а решта — у Франції, Німеччині, Австрії та Польщі.

В Україні перші інструментальні метеорологічні спостереження почали проводити у Києві в 1771 році. Велике значення для метеорологічної науки мало відкриття в Україні університетів, завдяки яким у першій половині XIX століття проводилися систематичні наукові дослідження в галузі метеорології, кліматології, геофізики.

У другій половині XX століття системи метеорологічних спостережень якісно покращилися, що пов'язано з впровадженням автоматизованих систем вимірювання гідрометеорологічних параметрів та метеорологічних супутників Землі. З метою стандартизації, збору, аналізу, обробки та глобального розповсюдження гідрометеорологічної інформації Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) у 1963 році створила Всесвітню службу погоди, одним з основних компонентів якої є Глобальна система спостережень, яка охоплює всі технічні засоби для гідрометеорологічних спостережень на землі, на морі, у повітрі та в космічному просторі.

Головними споживачами метеорологічної інформації є морський флот і авіація. Дані про метеорологічний режим широко використовуються при проектуванні і експлуатації різних споруд — будівель, аеродромів, залізниць, ліній електропередач тощо. В першу чергу від погодних умов і клімату залежить сільське господарство. На продуктивність значною мірою впливає вологість ґрунту і повітря, кількість опадів, світла, тепла. У кінці XIX століття сформувалася навіть самостійна галузь метеорології — агрометеорологія.

Синоптичні карти[ред.ред. код]

Докладніше: Синоптична карта

Синоптична карта (грец. συνοπτικός, «осяжний одночасно») — це географічна карта, на якій умовними позначками нанесені результати спостережень багатьох метеостанцій. Така карта дає наочне уявлення про стан погоди в цей час. При послідовному складанні карт з'ясовуються напрямки руху повітряних мас, розвиток циклонів, переміщення фронтів. Аналіз синоптичних карт дозволяє передбачати зміни погоди. Можна відстежити зміни стану атмосфери, зокрема переміщення і еволюцію атмосферних збурень, переміщення, трансформацію і взаємодію повітряних мас та ін. В останні десятиліття синоптична інформація збагатилася результатами аерологічних спостережень. В останні роки також використовується супутникова інформація про стан океанів і частин суші, де немає метеостанцій. Фотографування хмарних систем з супутників дозволяє виявити зародження тропічних циклонів над океанами.

Параметри погоди (метеорологічні величини)[ред.ред. код]

Сніговий шторм у горах Норвегії

Прогнози погоди[ред.ред. код]

Докладніше: Прогноз погоди

Прогноз погоди — це науково і технічно обґрунтоване припущення про майбутній стан атмосфери в певному місці. Люди пробували передбачати погоду тисячоліттями, але офіційні прогнози з'явилися в дев'ятнадцятому столітті. Для складання прогнозу погоди збираються кількісні дані про поточний стан атмосфери, і за допомогою наукового розуміння атмосферних процесів проектується, як зміниться стан атмосфери.

Якщо раніше прогнози ґрунтувалися в основному на зміні атмосферного тиску, поточних погодних умов і стану неба, то зараз для визначення майбутньої погоди застосовуються моделі прогнозування. Участь людини необхідно для вибору найбільш підходящої моделі прогнозування, на якій надалі буде ґрунтуватися прогноз. Це включає в себе уміння вибрати шаблон моделі, облік взаємозв'язку віддалених подій, знання принципів роботи та особливостей обраної моделі. Складна природа атмосфери, необхідність потужної обчислювальної техніки для вирішення рівнянь, що описують атмосферу, наявність похибок при вимірюванні початкових умов і неповне розуміння атмосферних процесів означають, що точність прогнозу знижується. Чим більша різниця між поточною датою і датою, на яку робиться прогноз (діапазон прогнозу), тим менша точність. Використання декількох моделей і приведення їх до єдиного результату допомагає знизити похибку і отримати найімовірніший результат.

Прогнозами погоди користується багато хто. Важливими прогнозами є штормові попередження, так як вони використовуються для захисту життя і майна. Прогнози температури і опадів важливі для сільського господарства, а отже, для трейдерів на фондових ринках. Температурні прогнози потрібні тепловим мережам для оцінки потреби у найближчі дні теплової енергії. Щодня люди користуються прогнозом погоди, щоб вирішити, що одягнути в цей день. Прогнози дощів, снігу та сильних вітрів використовуються для планування робіт та відпочинку на свіжому повітрі.

Література[ред.ред. код]

  • Погода: Енциклопедичний путівник. Брюс Баклі, Едвард Дж. Хопкінс, Річард Уайтекер. К.:Махаон-Україна, 2007, с.304, ISBN 966-605-762-Х

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]