Московський кремль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Московський кремль пташиним оком
Прапор ЮНЕСКО Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №545
англ.фр.
Панорама Московського кремля

Московський кремль — найдавніша частина Москви, головний суспільно-політичний, духовно-релігійний і історико-художній комплекс столиці Росії, офіційна резиденція президента Російської Федерації.

Кремль розташований на високому лівому березі Москви-ріки — Боровицькому горбі, при впаданні в неї річки Неглинної.

У плані Кремль — неправильний трикутник площею 27,5 га. Південна стіна звернена до Москви-ріки, північно-західна — до Александровського саду, східна — до Красної площі. Територіально розташований в Центральному адміністративному окрузі Москви, виділений як самостійна адміністративна одиниця.

Історія[ред.ред. код]

"Kremlenagrad": Перша детальна мапа Московського Кремлю (ca. 1601).

За переказами, першу дерев'яну фортецю кремль збудували в 1156 році по велінню князя Юрія Долгорукого. Вибір місця був не випадковий: кремль на горбі при впаданні річки Неглиною в річку Москва мав захищати гирла двох судноплавних річок - Яузи і Всходні. Найдавніший Кремль займав територію близько 3-4 га. Окрім дерев'яних стін, його захищали рови і земляні вали. У 1237 році під час татарської навали Кремль був зруйнований, а пізніше відновлений. З 1264 року Кремль був резиденцією князів Москви. За великого князя Дмитру Донському дубові стіни міста були замінені на білокам'яні (1366-1368). У цей період площа Кремля збільшилася майже до сучасних розмірів.

Успенський собор

У другій половині XV століття Московський Кремль перебудовувався за участю італійських архітекторів і значною мірою знайшов свій сучасний вигляд. Центром його стала Соборна площа з розташованими на ній Успенським собором (1475-1479), Благовещенським собором (1484-1489), Грановітою палатою (1487-1491), Архангельським собором (1505-1508) — усипальнею російських князів і царів, і дзвіницею Івана Великого.

Стіни, що існують нині, і башти Кремля були побудовані в 1485-1495 роках. Загальна протяжність стін Кремля - 2235 м, висота від 5 до 19 м, товщина - від 3,5 до 6,5 м. Уздовж стін розташовано 20 башт. Три башти (Водовзводна, Беклемішевська і Кутова Арсенальна) мають круглий перетин, інші — квадратний.

У XVII-XIX століттях в Кремлі велося активне будівництво світських будівель.

У 1812 році Москва і Кремль були захоплені армією Наполеона. Кремлівські храми були розграбовані французькими солдатами, а багато будівель постраждали від проведених за наказом Наполеона вибухів. Проте вже в 1813 році більшість храмів були приведені в порядок.

1830-ті роки ознаменувалися новим великим будівництвом. У 1839-1849 роках за проектом архітектора Костянтина Тона на місці стародавніх царських хором був побудований Великий Кремлівський палац. У 1844-1851 роках також за проектом Тона на місці церкви Різдва Іоанна Предтечі побудували нову будівлю Збройової палати.

У 1918 році в Кремль переїхав радянський уряд на чолі з Володимиром Леніном.

У 19351937 роках двоглаві орли, що вінчали головні башти Кремля, були замінені на зірки з рубінового скла (відстань між кінцями променів 3 3,75 м). Автор проекту створення (1936) (та реставрації у 1945 р.) Рубінових зірок — народний художник СРСР Ф. Ф. Федоровський.

У 19591961 роках був побудований Кремлівський Палац з'їздів (нині - Державний Кремлівський палац).

З 1955 року Кремль відкритий для відвідин, ставши музеєм просто неба.

Архітектура[ред.ред. код]

Башти Кремля[ред.ред. код]

Спаська башта
Нікольська і Кутова Арсенальна

Уздовж стін розташовано 20 башт. 3 башти, що стоїть в кутках трикутника, мають круглий перетин, інші — квадратний. Найвища башта — Троїцькая, вона має висоту 80 м.

Більшість башт виконана в єдиному архітектурному стилі, доданому ним в другій половині XVII століття. Із загального ансамблю виділяється Никольськая башта, яка на початку XIX століття була перебудована в готичному стилі.

  • Водовзводна
  • Боровицька
  • Комендантська
  • Збройна
  • Троїцька
  • Кутаф'я
  • Середня Арсенальна
  • Кутова Арсенальна
  • Нікольська
  • Сенатська
  • Спаська
  • Царська
  • Набатна
  • Константино-Єленінська
  • Беклемішевська
  • Петровська
  • Перша Безіменна
  • Друга Безіменна
  • Тайницька
  • Благовещенська

Собори Московського Кремля[ред.ред. код]

Благовіщенський собор
Цар-гармата
Цар-дзвін
Вид на дзвіницю Івана Великого і Архангельський собор
  • Успенський собор
  • Благовіщенський собор
  • Архангельський собор
  • Храм преподобного Іоанна Лествичніка і Дзвіниця
  • Івана Великого
  • Храм Положення ризи Божієй Матері у Влахерні
  • Патріарший палац і собор Дванадцяти Апостолів
  • Верхоспаський собор і теремні церкви

Адміністративні будівлі і музеї[ред.ред. код]

Площі і сади Московського Кремля[ред.ред. код]

  • Іванівська площа
  • Сенатська площа
  • Соборна площа
  • Тайницький сад
  • Великий кремлівський сквер

Пам'ятники[ред.ред. код]

Зруйновані пам'ятники Московського Кремля[ред.ред. код]

  • Собор Спаса на Бору
  • Чудов монастир
  • Вознесенській монастир
  • Афанасьєвський монастир
  • Малий Миколаївський палац
  • Церква Благовіщення
  • Церква Миколи Чудотворця Гостунського (існувала як окрема будівля до 1817 року)
  • Церква святих Костянтина і Олени
  • Стара Збройова палата
  • Пам'ятник Олександру II
  • Пам'ятник великому князеві Сергію Олександровичу

Державний історико-культурний музей-заповідник «Московський Кремль»[ред.ред. код]

Датою заснування музею прийнято вважати 10 березня 1806 року. Цього дня імператор Олександр I підписав указ «Про правила управління і збереження в порядку і цілості цінностей», що знаходилися в Майстровій і Збройовій палаті, який завершив початий ще Петром I процес перетворення царських сховищ і майстерень в музей.

Збройова палата стала першим в Москві загальнодоступним музеєм, діяльність якого вписала значущу сторінку в історію музейної справи всієї Росії. ‎

На території Московського кремля склався унікальний музейний комплекс. У його склад, окрім Збройової палати, увійшли Успенський, Архангельський і Благовещенський собори, церква Положення ризи Богородиці, ансамбль дзвіниці Івана Великого і Патріарший палац XVII сторіччя.

У 1991 році під потреби музею-заповідника виділили садибу градоначальника Гедіонова на Манежній вулиці і дві ділянки на Боровицькому майдані — поляна навпроти дому Пашкова і квартал в Лебединому провулку.

Загальна площа музею-заповідника «Московський Кремль» — 15831,34 кв.м; експозиційна — 4127,8 кв.м; фондова — 1262,25 кв.м. Це музейне зібрання світового значення об'єднує пам'ятники російської архітектури XIV–XIX ст., монументального живопису XV–XVIII ст., станкового живопису XI–XIX ст., староруського, західноєвропейського і східного прикладного мистецтва XII — початку XX ст., археологічну колекцію, друкарські, рукописні і графічні матеріали. Серед інших коштовностей музей експонує державні регалії Росії з XIII по XX століття.

У жовтні 1991 року був документально підтверджений унікальний характер кремлівського музейного комплексу, який отримав статус Державного історико-культурного музею-заповідника «Московський Кремль» і був включений в число особливо цінних об'єктів національного надбання. Музей є пам'ятник федерального значення і входить у список Всесвітньої культурної і природної спадщини ЮНЕСКО.

Галерея[ред.ред. код]


Посилання[ред.ред. код]