Фестський диск
|
|
Фестський диск — унікальна пам'ятка письма, імовірно, мінойської культури епохи середньої або пізньої бронзи. Його точне призначення, а також місце і час виготовлення достовірно невідомі. Нині є центральним об'єктом експозиції Археологічного музею Іракліону.
Пам'ятка являє собою диск із теракоти, виготовлений без використання гончарного кола. Його діаметр коливається в межах 158—165 мм, товщина становить 16-21 мм. На обох сторонах нанесені борозни у вигляді спіралі, що розгортається з центру і містить 4,5 витка. Обидві сторони покриті малюнками-ієрогліфами, які розташовані всередині смуги спіралі та розділені поперечними лініями на групи (поля). Кожне таке поле містить від 2 до 7 знаків.[1] Ієрогліфи-знаки втиснені за допомогою дерев'яних або кам'яних печаток у м'яку глину до випалення диска, і, таким чином, являють собою відбитки, а сам Фестський диск є найдавнішим відомим науці друкованим текстом.[2]
Дослідженню Фестського диска присвячено чимало робіт, як фахівців, так і ентузіастів, причому останні неодноразово робили заяви про дешифрування написів на його поверхні. Однак жодний із запропонованих варіантів не був визнаний в науковому співтоваристві. Робота з вивчення Фестського диска просувається повільно, що пов'язано, в першу чергу, зі стислістю повідомлення та ізольованістю застосованої на ньому системи письма. На думку більшості фахівців, реальна перспектива дешифрування Фестського диска може з'явитися тільки після виявлення інших пам'яток цієї ж писемності. Також існує низка гіпотез про нелінгвістичний характер зображень диска.
Зміст |
Історія знахідки [ред.]
Диск був знайдений італійською археологічною експедицією Федеріко Хальберра ввечері 3 липня 1908 під час проведення розкопок стародавнього міста Фест, розташованого недалеко від Агіа-Тріада на південному узбережжі Криту. Палацовий комплекс, найпевніше, був частково зруйнований в результаті землетрусу, викликаного виверженням вулкану на острові Санторин (близько 1628 до н. е.), який торкнувся значної частини Середземномор'я.
Артефакт виявив археолог Луїджі Перньє у культурному шарі одного з підсобних приміщень (кімната № 8 — вірогідно, храмове сховище) будови № 101 при розтині першого палацу. Диск знаходився у головній комірці схованки, замаскованої у підлозі кімнати під шаром штукатурки. Вміст потаємних кімнат не відрізнялося різноманітністю — там знаходився попіл, чорнозем, а також велика кількість обгорілих бичачих кісток. У північній частині головної комірки, у тому ж культурному шарі, на кілька дюймів на південний схід від диска була виявлена розламана табличка PH-1 лінійного письма А.[3]
У тому ж році Перньє виступив зі статтею про свою знахідку у жовтневому номері журналу «Rendiconti della Reale Accademia dei Lincei». В цей же час Перньє брав участь у Другому конгресі італійських вчених з питань наукового прогресу, де знахідки експедиції були представлені науковій громадськості Італії.[4]
У 1909 році вийшла ще одна стаття Перньє в журналі «Ausonia»,[3] у цій роботі було наведено фотографії обох сторін диска, а також промальовування окремих знаків. У своїх публікаціях Перньє провів попередній аналіз пам'ятника, висловив низку припущень щодо його походження, способу виготовлення, системи письма, напрямку читання.
Знахідка Перньє одразу привернула до себе увагу дослідників. Вже в 1909 році грунтовними публікаціями, присвяченими проблемі диска, відзначилися такі великі вчені, як німецький історик Едуард Мейер[5] та італійський археолог Алессандро Делла Сета.[6] Відкривач мінойської цивілізації Артур Еванс присвятив Фестському диску один з трьох розділів у першому томі своєї фундаментальної праці «Scripta Minoa» (1909).[7] У своїй монографії Еванс опублікував промальовку диска, що використовувалася надалі в більшості робіт, присвячених цій пам'ятці.
Текст на обох сторонах диска повідомляє про два святилища, що знаходяться не на Криті, а в континентальній Греції. На одній стороні - фрази, складені як магічна, чаклунська формула, закликають ніч для поклоніння богині землі і родючості Деметрі і заклинають виконати обряд строго за ритуалом: "Запали колом обстругане дерево, в кільці жертовного диму вдар об землю і видай іржання раптово, як пара коней". Друга сторона диска оповідає про мікенське місто Тірінс і про культовий храм на честь верховного бога Зевса, що знаходиться там. Напис попереджає, що кожен, хто проникне всередину святилища, приречений на смерть і буде проклятий.
Робота ще не завершена, не всі висновки до кінця обґрунтовані, і учений продовжує свої дослідження.
Але знову постає питання, яке обговорювалося колишніми дослідниками: яке походження диска з письменами, де він був зроблений? Тепер же питання трохи видозмінилося. Чому диск з таким текстом опинився на Криті - чи привіз його хто-небудь з материка чи він все-таки місцевого походження? На користь першої версії нібито говорять самі тексти, відтиснуті на диску: адже, здавалося б, тільки житель материкової Греції міг бути посвячений в ритуальні таємниці обрядів. Але є й інша точка зору. При розкопках в середині 1930-х років печерного святилища в Аркалохорі (Центральний Кріт) була знайдена культова мідна сокира з гравірованим написом, в якому зустрічалися і знаки Фестського диску. Ще один знак диску виявлений на глиняному ярлику.
Вченим вдалося довести і те, що для всіх без винятку знаків писемності Фестського диску знаходяться прототипи серед сюжетів критського мистецтва і предметів домашнього ужитку древніх критян.
Таким чином можна зробити висновок: диск і його писемність можливо мають місцеве, Критське походження.
Отже, через 90 років став нібито зрозумілим зміст текстів, згорнутих, як годинникова пружинка, на двох сторонах Фестського диску і написаних досі невідомими письменами. Досі вважалося, що греки винайшли свій алфавіт тільки за вісім століть до н.е. До цього вони користувалися так званим лінійним письмом - в основному для побутових і господарських записів. Інакше кажучи, Дерк Оленрот відсуває початок грецької алфавітної писемності на вісім століть у глиб історії. А це означає, що сліпий Гомер не тільки усно складав свої епічні поеми про подвиги Ахілла і Одіссея, але цілком міг комусь їх продиктувати.
Час створення диска приблизно збігається з вулканічним вибухом острова Тіра (сучасна його назва - Санторін). Вибух розніс острів на три частини і був настільки потужним, що попіл з кратера досяг Гренландії. На Криті, розташованому приблизно в 150 кілометрах від Тиру, цей вибух викликав руйнування міст і пожежі. З цим вибухом багато істориків пов'язують і руйнування перлини Криту - Кноського палацу царя Міноса. Легко собі уявити, як усередині молилися жителі Кріту Зевсу і богині Деметрі, щоб їх острів не спіткала доля Тиру, де загинуло все живе.
Репертуар знаків [ред.]
| № (Еванс) |
Знак (Unicode) |
Умовна назва знака (Луї Годар та Гюнтер Іпсен) |
Частота | Інтерпретації | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 01 |  |
ПІШОХІД | фігура крокуючої людини | 11 | ||
| 02 |  |
ГОЛОВА З ПІР'ЯМИ | голова людини, прикрашена пір'ям | 19 | найчастіше використовуваний символ, завжди на початку слова (або в кінці, в залежності від напрямку читання) | |
| 03 |  |
ТАТУЙОВАНА ГОЛОВА | поголена голова із татуюванням або клеймом на щоці | 2 | ||
| 04 |  |
ПОЛОНЕНИЙ | стояча людина зі зв'язаними за спиною руками | 1 | ||
| 05 |  |
ДИТИНА | фігура дитини | 1 | ||
| 06 |  |
ЖІНКА | жінка, богиня Тоеріс[8](?) | 4 | ||
| 07 |  |
ШОЛОМ | зображення шолома (?) | 18 | ||
| 08 |  |
РУКАВИЧКА | рукавичка, кулак із цестусом (?) | 5 | ||
| 09 |  |
ТІАРА | головний убор жреців (?) | 2 | ||
| 10 |  |
СТРІЛА | стріла, інший інструмент (?) | 4 | тільки на стороні A | |
| 11 |  |
ЛУК | лук | 1 | ||
| 12 |  |
ЩИТ | круглий щит | 17 | 12 разів зустрічається у групі 02-12 | |
| 13 |  |
КИПАРИС | зображення кипариса | 6 | ||
| 14 |  |
КОЛОДКИ | кандали, коромисло (?) | 2 | ||
| 15 |  |
СЕКІРА | секіра, мотика (?) | 1 | ||
| 16 |  |
ВИСОК | висок, ріжучий інструмент (?) | 2 | ||
| 17 |  |
НІЖ | інструмент для розкроювання шкіри (?) | 1 | ||
| 18 |  |
КУТ | теслярський кут (?) | 12 | ||
| 19 |  |
ТЕСЛЯРСЬКИЙ ТРАФАРЕТ | Y-подібна рогатина (?) | 3 | тільки на стороні A | |
| 20 |  |
ГЛЕЧИК | глечик з ручкою | 2 | ||
| 21 |  |
ГРЕБІНЬ | план палацу (?)[9] | 2 | ||
| 22 |  |
КОРІНЬ | корінь рослини, флейта, праща (?) | 5 | тільки на стороні B | |
| 23 |  |
КОЛОНА | рукоятка із набалдашником (?) | 11 | ||
| 24 |  |
БУДИНОК | житло, вулик (?) | 6 | ||
| 25 |  |
КОРАБЕЛЬ | ладья (?) | 7 | ||
| 26 |  |
РІГ | бичачий ріг | 6 | ||
| 27 |  |
ШКУРА | шкура тварини, можливо, бичача | 15 | ||
| 28 |  |
КОПИТО | нога бика (?) | 2 | ||
| 29 |  |
КІШКА | голова тварини родини кошачих | 11 | ||
| 30 |  |
БАРАН | голова барана | 1 | ||
| 31 |  |
СОКІЛ | птах, що летить, можливо, сокіл | 5 | тільки на стороні A | |
| 32 |  |
ГОЛУБ | сидячий голуб | 3 | ||
| 33 |  |
ТУНЕЦЬ | риба (макрель або тунець) | 6 | ||
| 34 |  |
БДЖОЛА | комаха, можливо, бджола | 3 | ||
| 35 |  |
ГІЛКА | дерево (Platanus orientalis), гілка | 11 | ||
| 36 |  |
ЛОЗА | гілка оливи | 4 | тольки на стороні B | |
| 37 |  |
ПАПІРУС | рослина, можливо, папірус | 4 | ||
| 38 |  |
РОЗЕТКА | квітка із восьмома пелюстками; можливо, маргаритка або анемон; | 4 | ||
| 39 |  |
КРОКУС | квітка крокуса, Ψ-подібної форми | 4 | ||
| 40 |  |
СУМКА | сумка (?) | 6 | ||
| 41 |  |
ФЛЕЙТА | кістка, костяна флейта | 2 | ||
| 42 |  |
ГУСЕНИЦЯ | гусениця, пила (?) | 1 | ||
| 43 |  |
СИТО | трикутник із дрібними отворами (?) | 1 | ||
| 44 |  |
СОКИРКА | осколок (?) | 1 | ||
| 45 |  |
ХВИЛЯ | хвилеподібний узор | 6 | ||
| Без номера | Похила риска | Похила риска | Похила риска | 18 | (тільки поруч із останнім знаком слова або з першим, в залежності від вибору напрямку читання) |
Текст повідомлення [ред.]
| СТОРОНА A | |||
|---|---|---|---|
| (A1) / |
(A2) |
(A3) / |
(A4) |
| (A5) |
(A6) |
(A7) |
(A8) [??] |
| (A9) |
(A10) |
(A11) |
(A12) / |
| (A13) |
(A14) |
(A15) / |
(A16) / |
| (A17) |
(A18) / |
(A19) / |
(A20) |
| (A21) / |
(A22) / |
(A23) |
(A24) / |
| (A25) |
(A26) |
(A27) / |
(A28) |
| (A29) |
(A30) |
(A31) |
|
| СТОРОНА В | |||
| (B1) |
(B2) |
(B3) / |
(B4) |
| (B5) |
(B6) / |
(B7) |
(B8) |
| (B9) |
(B10) |
(B11) |
(B12) |
| (B13) |
(B14) |
(B15) |
(B16) |
| (B17) |
(B18) / |
(B19) |
(B20) / |
| (B21) / |
(B22) |
(B23) |
(B24) / |
| (B25) |
(B26) / |
(B27) |
(B28) |
| (B29) |
(B30) / |
||
Сучасне використання [ред.]
Сторона А Фестського диску використовується як лого FORTH, одного з найбільших дослідницьких центрів Греції.
Справжність Фестського диска і достовірність повідомлення Перне [ред.]
В 1976 році італійський археолог Луї Годар кілька разів на конгресах і конференціях публічно заявляв про свою недовіру до повідомлення Перно. Годар стверджував, що Перне не брав участі у виявленні диска у культурному шарі і навіть не перебував ввечері 3 липня на розкопках, хоча в публікації пізніше заявив, що особисто виявив диск. Годар з'ясував, що Перне вперше побачив диск тільки на наступний день, 4 липня близько полудня, так як, за звичаєм, пізно встав, довго збирався і щільно снідав, перед тим як відправитися на розкопки. Там один з робітників пред'явив йому кошик наповнену предметами, знайденими напередодні, серед яких був і Фестський диск. Луї Годар посилається на Луїзу Банті, асистентку Перно, і Доро Леві, який продовжив розкопки в Фесті в 1952 року. [10] [11]
Ів Дюу також зазначає, що звіти Перне «несуть на собі печатку свого часу», і до них треба ставитися з великою обережністю, особливо, коли мова заходить про датування. [12]
Влітку 2008 року, до сторіччя знахідки, в американському журналі «Minerva» [13] з'явилася стаття його засновника і головного редактора, фахівця з питань достовірності творів античного мистецтва Джерома М. Ейзенберга. Автор вважає, що Фестський диск є підробкою і був виготовлений Перно. [14] [15] Ейзенберг пише, що на думку про підробку його наштовхнули невідповідності технології виготовлення артефакту з можливостями, які могли жителі мінойского Криту. За словами Ейзенберга, диск має рівні обрізані кромки, а мінойці не вміли так якісно обпалювати глину. Доктор Ейзенберг і раніше виступав з подібними викриттями: так, він вважає підробками Портлендському вазу [16] і етруську колісницю. [17] У своїй публікації Ейзенберг припустив, що Перне виготовив диск із заздрості. Він нібито хотів прославитися подібно Евансу та Хальберру, але постійно зазнавав невдачі. Тоді Перне вирішив, що єдиний спосіб змінити положення - знайти артефакт, який затьмарював би відкриття інших археологів, і виготовив диск, вкритий нечитабельним піктографічним листом. Щоб ще більше збити з пантелику дослідників, Перне написав повідомлення по спіралі.
Стаття Ейзенберга отримала великий резонанс у ЗМІ, і вже в наступному номері журналу автор розвинув свою думку: можливо, Перне пішов на підробку не тільки з заздрості і марнославства, а з метою отримання фінансування на продовження робіт від спонсорів. Ейзенберг пише, що навіть Евансу часом доводилося «зводити кінці з кінцями», щоб знайти кошти для робіт в Кноссі. Ейзенберг також висловив деякі припущення щодо «співучасників» Перно, які могли допомогти йому виготовити настільки майстерну підробку. Тут же автор наводить відгуки відомих фахівців на першу частину статті. Вони, здебільшого, заінтриговані і вважають, що потрібно якомога швидше провести термолюмінесцентний тест. [18] Деякі фахівці вважають, що публікація Ейзенберга - «спекуляція, не дає нічого нового», але і вони погоджуються, що проведення тесту в будь-якому випадку бажано. [19] Ейзенберг направив запит на проведення такого аналізу в Іракліонский археологічний музей, але отримав відмову. [15]
Примітки [ред.]
- ↑ Молчанов А. А. Таинственные письмена первых европейцев. — С. 3
- ↑ Кондратов А. М., Шеворошкин В. В. Когда молчат письмена. — С. 90
- ↑ а б Pernier L. Il disco di Phaestos con caratteri pittografici — Ausonia: 1908. Vol. 3. Roma, 1909. P. 255—302
- ↑ Конгрес проходив 18-24 жовтня 1908 року у Флоренції. Матеріали конгресу були видані: L. Pernier e L. Milani (p. 477—479) // Atti del II Congresso della Societa italiana per il Progresso delle Scienze (Firenze, 1908), Roma 1909
- ↑ Meyer Ed. Der Discus von Phaestos und die Philister von Kreta // Sitzungsberichte der königl. preussischen Akademie der Wissenschaften: Philosophisch-historische Classe. Berlin, 1909. S. 1024.
- ↑ della Seta A. Il disco di Phaestos // Rendiconti della Accademia dei Lincei: Classe di scienze morali, storiche e filologiche. 1909. Ser. V. Vol XVIII. P. 304—315.
- ↑ Evans A. J. Scripta Minoa, I Oxford: 1909. P. 22—28, 273—293
- ↑ Грумах Э. К происхождению Фестского диска // Вестник древней истории, 1968, № 2. С. 14-28 (Расширенный вариант доклада, прочитанного в апреле 1966 года на II Международном критологическом конгрессе в Хании)
- ↑ http://www.ancient-greece.org/map/knossos-plan.html
- ↑ ? article5 El descubrimiento del disco (фр.) Le Disque de Phaistos. Une enigme de l'Histoire
- ↑ Godart L. Le Disque de Phaistos: une énigme de l'histoire. Itanos, 1995 (фр.)
- ↑ Duhoux Y. Le Disque de Phaestos, Louvain, 1977 (фр.)
- ↑ Minerva. The International Review of Ancient Art & Archeology. 2008. Jul / Aug.
- ↑ Eisenberg J. M. The Phaistos Disk: A One Hundred-Year-Old Hoax? Minerva. The International Review of Ancient Art & Archeology. 2008. Jul / Aug.
- ↑ а б Alberge D. Phaistos Disc declared as fake by scholar (англ.) The Times, 12 липня 2008
Відома наукова загадка виявилася підробкою Прочітано.ру, 21 липня 2008 ( переклад на рус.) - ↑ Rogers L. Why can't scientists date the Portland Vase? The Guardian, 28 серпня 2003
- ↑ .com / news.php? d = 070814115915 етруська колісниця виявилася підробкою? Zhelezyaka.com, 14 серпня 2007.
- ↑ Eisenberg J. M. The Phaistos Disk: A 100-Year-Old Hoax? Addenda, Corrigenda, and Comments Minerva. The International Review of Ancient Art & Archeology. 2008. Sep/Oct.
- ↑ Brian E. Colless. The Phaistos disc //Collesseum
