Фесюри

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Фесюри
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Білоцерківський район
Громада Маловільшанська сільська громада
Код КАТОТТГ UA32020090170035853
Основні дані
Засноване 1680
Населення 230
Поштовий індекс 09156
Телефонний код +380 4563
Географічні дані
Географічні координати 49°39′40″ пн. ш. 29°57′52″ сх. д. / 49.66111° пн. ш. 29.96444° сх. д. / 49.66111; 29.96444Координати: 49°39′40″ пн. ш. 29°57′52″ сх. д. / 49.66111° пн. ш. 29.96444° сх. д. / 49.66111; 29.96444
Місцева влада
Карта
Фесюри. Карта розташування: Україна
Фесюри
Фесюри
Фесюри. Карта розташування: Київська область
Фесюри
Фесюри
Мапа
Мапа

CMNS: Фесюри у Вікісховищі

Фесюри́ (Хвесюри) — село в Маловільшанській сільській громаді Білоцерківського району Київської області. Розташоване над річкою Рось.

Населення — близько 230 жителів

Історія[ред. | ред. код]

Засноване в 1680 році (XVII ст.), одержало назву від імені єврея Хвесюра, котрий при битій дорозі відкрив корчму.

Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церков св.Іоанна Богослова, Покрова Пресвятої Богородиці с. Фесюри Єзерянської волості Васильківського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/fesi_001.xml [Архівовано 3 січня 2019 у Wayback Machine.]

В 1929 р. створено товариство по спільному обробітку землі, яке через кілька місяців було реорганізоване в колгосп.

До Голодомору в селі Фесюри проживало 1045 чоловік і було 133 двори. Після Голодомору залишилось 390 чоловік. На кладовищі, де знаходяться могили закатованих голодом, в 1993 р. встановлено дерев'яний хрест. В 2007 р. в центрі села встановлено новий пам'ятний знак за кошти, зібрані жителями села.[1]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ульянченко В.І., Сергійчук В.І., Гай А.І., Шевченко С.В., Василинець Р.Д. Упорядкування Гая А.І. Київський обласний том Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. — «Буква», 2008. — С. 116. — ISBN 978-966-7195-95-3. Архівовано з джерела 25 вересня 2013

Джерело[ред. | ред. код]