Винарівка (Білоцерківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Винарівка
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Білоцерківський район
Громада Ставищенська селищна громада
Основні дані
Засноване 1657
Населення 980
Площа 2,206 км²
Густота населення 341,34 осіб/км²
Поштовий індекс 09422
Телефонний код +380 4564
Географічні дані
Географічні координати 49°24′28″ пн. ш. 30°06′15″ сх. д. / 49.40778° пн. ш. 30.10417° сх. д. / 49.40778; 30.10417Координати: 49°24′28″ пн. ш. 30°06′15″ сх. д. / 49.40778° пн. ш. 30.10417° сх. д. / 49.40778; 30.10417
Середня висота
над рівнем моря
228 м
Найближча залізнична станція Жашків
Відстань до
залізничної станції
20 км
Місцева влада
Адреса ради 09422, Київська обл., Ставищенський р-н, с.Винарівка, вул.Садова,1
Карта
Винарівка. Карта розташування: Україна
Винарівка
Винарівка
Винарівка. Карта розташування: Київська область
Винарівка
Винарівка
Мапа
Мапа

CMNS: Винарівка у Вікісховищі

Винарі́вка (кол. Войнарівка) — село в Україні, в Ставищенській селищній громаді Білоцерківського району Київської області. Розташоване за 9 км на схід від смт Ставище та за 1 км від автошляху М05. Населення становить 980 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу села виявлено поселення доби бронзи (II тисячоліття до н. е.). Тут же знайдено посуд черняхівської культури (II—VI ст. н. е.)[1].

У XVIII ст. селяни Винарівки брали участь у гайдамацькому русі, 1855 року — в Київській козаччині. У травні 1905 року в селі відбувся страйк сільськогосподарських робітників, які працювали в поміщицькому маєтку. 1918 року поблизу села точилися жорстокі бої проти німецьких окупантів та їх наймитів. У квітні цього ж року селяни Винарівки і навколишніх сіл утворили бойовий загін, який брав активну участь у боротьбі з окупантами.

За мужність і героїзм, виявлені в боротьбі з гітлерівськими загарбниками під час Великої Вітчизняної війни, 93 чоловіка нагороджені орденами й медалями СРСР.

У Винарівці — центральна садиба колгоспу «Світанок», що має 2523 га землі, у тому числі 2253 га орної. Виробничий напрям господарства — вирощування зернових культур і м'ясо-молочне тваринництво. Розвинуті птахівництво, садівництво, городництво. За високі виробничі показники 32 передовики колгоспного виробництва нагороджені орденами й медалями СРСР.

У селі є дев'ятирічна школа, будинок культури, бібліотека. З 2020 року відреставровано будинок культури та розпочато реставрацію футбольного поля і спортивних споруд. Створено волейбольний майданчик та невелику футбольну команду.

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Відсоток
українська 96,81%
російська 1,73%
інші 1,46%

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історія міст і сіл української РСР. http://ukrssr.com.ua/ (українська) . Ярослав Костак.
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних