Дух

Фаравагар, образ людської душі після смерті з зороастрської релігії древньої Персії

Дух — принцип життя в енергії в людині і тваринах, певного часу вважався (і вважається в певних колах сьогодні) істотою, яка складається з особливо витонченої субстанції, такої як дихання чи тепле повітря, відокремлюваної від тіла, таємничої за природою, і приписуваної божественному походженню.

Усі значення:

• Об'єкт («організм»), під яким розуміється частина людської істоти, яка є нетілесною і невидимою і характеризується розумовими здібностями, особистістю, самосвідомістю, і волею; іншими словами просто розум протиставлений тілу.

• Субстанція чи універсальний аспект реальності, який вважається незалежним від матерії, і якій він є також протилежним.

• В Біблії — творча та оживляюча сила чи божественний вплив Бога (Йоіла 2:28).

• Раціональна, надприродня істота без матеріального тіла, як ангел, демон, ельф, фея і т. д.; більш специфічно — така ж істота з певним характером чи особливим місцезнаходженням чи полем дії: злий дух.

• Відокремлена від тіла душа, уважана, як очевидною для відчуттів, часто як видима чи маюча якись вид матеріального тіла: привид, мара: Гамлет бачив дух свого батька.

• Особа, що розглядається у відношенні до будь-якої особливої діяльності, характеристики чи темпераменту: ведучий дух в громаді.

• Стан розуму, настрій, темперамент: Успіх підняв його духа

• Жвавість або енергія; пристрасть; ривок; стрімкий дух; вогонь: напад зроблений з духом.

• Гаряча вірність чи відданість: шкільний дух

• Емоційна частина чи почуттєва частина людини; іншими словами просто серце.

• Характерний темперамент чи нахил періоду або руху: дух Реформації.

• В середньовічній фізіології, один з трьох ступенів духа з яких складається людське тіло: природній дух, розміщений в печінці і підчиняючий процеси харчування, росту та розмноження; життєвий дух, розміщений в серці, і який циркулює тепло і життя через тіло; тваринний дух, розташований в мозку, який керує мисленням і передає здатність руху і відчуттів до і через нерви.
• Дух людини животворить її тіло, надає їй душу. Доки дух перебуває в тілі, доти воно є живим. Поняття «душа» і «життя» є синонімами, бо вони мають однаковий зміст, тому що у більшости випадків у СТАРОМУ ЗАВІТІ повторюються вірші з приводу того, щоб ЛЮБИТИ ГОСПОДА, БОГА СВОГО УСІМ СВОЇМ СЕРЦЕМ ТА ВСІЄЮ ДУШЕЮ СВОЄЮ. Але одного разу в 2 Хроніки 34:31 (Переклад І. Огієнка) слово «душа» замінюється словом «життя».
• Дихання; життя

Див. також

• Рух
• Розум
• Характер
• Хоробрість
• Привид

Це незавершена стаття з філософії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.