Хав'єр Перес де Куельяр
| Хав'єр Перес де Куельяр | |
|---|---|
| ісп. Javier Pérez de Cuéllar | |
.jpg) | |
 5-ий Генеральний секретар ООН | |
| 1 січня 1982 — 31 грудня 1991 (два пя'тирічних терміни) | |
| Попередник | Курт Вальдхайм |
| Наступник | Бутрос Бутрос Галі |
| Народився |
19 січня 1920 Ліма, Перу |
| Помер |
4 березня 2020 (100 років) Ліма, Перу[1] |
| Похований | цвинтар «Пастор Матіас Маестро»d[2][3] |
| Відомий як | політик, дипломат, адвокат |
| Місце роботи | Організація Об’єднаних Націй[4] |
| Країна | Перу[5][6] |
| Alma mater | Папський католицький університет Перуd[4] і Colegio San Agustínd |
| Політична партія | Union for Perud (2004) |
| У шлюбі з | Yvette Roberts-Darricaud |
| Релігія | католицтво |
| Нагороди | |
| Підпис |
.jpg) |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Хав'є́р Пе́рес де Куе́льяр де ла Ге́рра (ісп. Javier Pérez de Cuéllar y de la Guerra; 19 січня 1920, Ліма, Перу — 4 березня 2020) — перуанський державний діяч та дипломат. З 1 січня 1982 по 31 грудня 1991 рік був 5-м Генеральним секретарем ООН.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 19 січня 1920 року в Перу. Хав'єр Перес де Куельяр став працювати в Міністерстві міжнародних відносин Перу з 1940 року, пізніше, в 1944 році, перейшов на дипломатичну службу. Працював у посольствах Перу у Франції, Великій Британії, Болівії та Бразилії. У 1964 році призначений послом Перу в Швейцарії, з 1969 по 1971 — посол Перу в СРСР та Польщі, а в 1977—1979 роках — у Венесуелі. Крім того, у 1971—1982 рр. Хав'єр Перес де Куельяр очолював перуанську делегацію в ООН.
У 1981 році було проведено 16 турів голосувань, перш ніж було прийнято рішення про призначення де Куельяра Генеральним секретарем. З 1 січня 1982 року обраний Генеральним секретарем ООН, пропрацювавши на цій посаді два терміни, активно брав участь, як посередник, у багатьох конфліктах.
У 1995 році брав участь у виборах Президента Перу, але набрав 22 % голосів, поступившись Альберто Фухіморі. У 2000–2001 роках Перес де Куельяр — Президент Ради Міністрів Перу. У 2002–2004 — голова Конгресу Латинського Союзу.
Помер ввечері 4 березня 2020 року на 101-му році життя після тривалої хвороби. Про це повідомило агентство Andina, посилаючись на заяву сина Франсиско Переса де Куельяра: «Тато помер сьогодні ввечері після кількох складних тижнів і спочиває з миром»[7].
Література[ред. | ред. код]
- В. С. Бруз. Перес де Куельяр Хав'єр // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
Посилання[ред. | ред. код]
- Перес де Куельяр [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
- Хав'єр Перес де Куельяр на сайті ООН [Архівовано 13 лютого 2012 у WebCite]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Сі-Ен-Ен — Нью-Йорк: 1980.
- ↑ La ONU recuerda a Pérez de Cuéllar como un líder global que creó un mundo mejor
- ↑ Muere el exsecretario general de la ONU Javier Pérez de Cuellar // La Vanguardia — Barcelona: La Vanguardia Ediciones, 1881. — ISSN 1133-4835
- ↑ а б McFadden R. D. Javier Pérez de Cuéllar Dies at 100; U.N. Chief Brokered Peace Pacts // The New York Times / J. Kahn — Manhattan, NYC: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2020. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
- ↑ http://www.nytimes.com/1986/10/11/world/man-in-the-news-javier-perez-de-cuellar-unanimously-the-un-s-man.html
- ↑ http://www.nytimes.com/1992/05/03/world/un-chief-s-first-4-months-red-tape-cut-feathers-ruffled-funds-exhausted.html
- ↑ Помер колишній генсек ООН Хав'єр Перес де Куельяр. Архів оригіналу за 6 березня 2020. Процитовано 5 березня 2020.
| Попередник: | Генеральний секретар ООН 1 січня 1982—31 грудня 1991 |
Наступник: |
| Курт Вальдхайм |
Бутрос Бутрос Галі |
| ||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
- Народились 19 січня
- Народились 1920
- Померли 4 березня
- Померли 2020
- Померли в Лімі
- Працівники ООН
- Нагороджені медаллю Пушкіна
- Кавалери Великого хреста ордена Дубового вінця
- Нагороджені Великим Хрестом ордена «За заслуги» (Франція)
- Нагороджені Великим Хрестом ордена Почесного легіону
- Кавалери Великого хреста ордена Святих Михайла та Георгія
- Кавалери Великого хреста ордена Південного Хреста
- Кавалери Великого Хреста особливого ступеня ордена За заслуги перед ФРН
- Кавалери ордена Ізабелли Католички з ланцюгом
- Кавалери Великого хреста ордена Ізабелли католички
- Нагороджені Президентською медаллю Свободи
- Кавалери Великого Хреста Ордена «За заслуги перед Польщею»
- Великі офіцери ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
- Кавалери Великого хреста португальського ордена Свободи
- Кавалери ордена Визволителя Сан-Мартіна
- Кавалери Великого хреста ордена «Сонце Перу»
- Кавалери йорданського ордена Відродження
- Кавалери Великої стрічки Національного ордена Кедра
- Лауреати премії Улофа Пальме
- Почесні доктори університету Сан-Маркос
- Почесні доктори Університету Лаваля
- Почесні громадяни Загреба
- Почесні доктори Папського католицького університету Перу
- Почесні доктори Ягеллонського університету
- Перуанські дипломати
- Посли Перу в Польщі
- Посли Перу в СРСР
- Посли Перу в Швейцарії
- Генеральні секретарі ООН
- Політики Перу
- Прем'єр-міністри Перу
- Кавалери ордена Андського орла
- Сторічні довгожителі
- Уродженці Ліми
- Кавалери Великого Хреста ордена За заслуги перед ФРН