Хронологія рекордів України з легкої атлетики – 400 метрів (чоловіки)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Легка атлетика
Біг на 400 метрів
Умови проведення
Місце на відкритому повітрі
Поверхня бігова доріжка
Рекорди (чоловіки)
світу ПАР Вайде ван Нікерк
43,03 (2016)
Європи НДР Томас Шенлебе
44,33 (1987)
України Сумська область Віталій Бутрим
45,01 (2015)

Рекорди України з бігу на 400 метрів визнаються Федерацією легкої атлетики України з-поміж результатів, показаних українськими легкоатлетами на відповідній дистанції на біговій доріжці стадіону, за умови дотримання встановлених вимог.

Хронологія рекордів[ред. | ред. код]

Ручний хронометраж[ред. | ред. код]

  • Рекорди УРСР за ручним хронометражем на дистанції 400 метрів фіксувались впродовж всього періоду існування СРСР (до 1992 року), в тому числі й після 1976 року паралельно з фіксацією рекордів за автоматичним хронометражем.
  • За часів незалежної України Федерація легкої атлетики України скасувала можливість реєстрації рекордів України на дистанції 400 метрів з часом, зафіксованим ручним хронометражем, лише наприкінці 2003.
  • В першому стовпчику таблиці вказаний номер рекорду в хронологічному порядку. Відсутність такого номера навпроти відповідного результату означає, що він не був затверджений з певних причин як рекорд УРСР (України).
Час Атлет Місто змагань Дата змагань Примітки Відео
1 58,0 Михайло Роматовський
Харків
Українська РСР Харків 12-15.08.1921
Всеукраїнська олімпіада, спортивний майданчик «Гельферіх-Саде», ф1: 1. Михайло Роматовський 58,0.
2 55,2 Василь Калина
Київ
Українська РСР Харків 06.08.1922

3 54,3 Василь Калина
Київ
Українська РСР Харків 14.08.1922
II Загальноукраїнська олімпіада, ф1: 1. Василь Калина 54,3.
52,8 Марко Підгаєцький
Харків
СРСР Москва 09.09.1923
Перший офіційно визнаний рекорд СРСР на дистанції 400 метрів. У зв'язку з тим, що результат був показаний за межами УРСР, він не міг бути визнаний рекордом УРСР згідно з тогочасними правилами реєстрації республіканських рекордів.
51,7 Марко Підгаєцький
Москва
СРСР Москва 15.08.1925
Рекорд СРСР. Результат не міг бути визнаний рекордом УРСР, оскільки М. Підгаєцький у 1925—1926 роках представляв московський «Харчовик». Крім того, результат був показаний за межами УРСР та у зв'язку з цим не міг бути визнаний рекордом УРСР згідно з тогочасними правилами реєстрації республіканських рекордів.
4 52,7 Михайло Хейфіц
Київ
СРСР Харків 16-21.08.1927
Спартакіада УСРР, ф1: 1. Михайло Хейфіц 52,7.
5 50,8 Марко Підгаєцький
Харків
СРСР Київ 12.07.1928
Рекорд СРСР. Чемпіонат УРСР, спортивний майданчик залізничників на Солом'янці, ф1: 1. Марко Підгаєцький 50,8.
50,4 Марко Підгаєцький
Харків
СРСР Москва 17.08.1928
Рекорд СРСР. Всесоюзна спартакіада, стадіон профспілки харчовиків, заб. Результат був показаний за межами УРСР та у зв'язку з цим не міг бути визнаний рекордом УРСР згідно з тогочасними правилами реєстрації республіканських рекордів.
50,2 Марко Підгаєцький
Харків
СРСР Москва 19.08.1928
Всесоюзна спартакіада, стадіон профспілки харчовиків, ф1: 1. Марко Підгаєцький 50,2. Результат був показаний за межами УРСР та у зв'язку з цим не міг бути визнаний рекордом УРСР згідно з тогочасними правилами реєстрації республіканських рекордів.
6 50,6 Марко Воликов
Харків
СРСР Київ 24.08.1937
Загальносоюзні змагання майстрів спорту.
7 50,5 Марко Воликов
Харків
СРСР Київ 02.10.1938
Чемпіонат УРСР, ф1: 1. Марко Воликов 50,5.
8 50,1 Марко Воликов
Харків
СРСР Харків 1-5.10.1938

9 49,9 Євген Буланчик
Київ
СРСР Москва 19.08.1948

10 49,6 Петро Чевгун
Київ
СРСР Москва 10.08.1948

49,6 Євген Буланчик
Київ
СРСР Харків 5-12.09.1948
Чемпіонат СРСР, стадіон «Динамо», ф1: 1. Євген Буланчик 49,6. 2. Петро Чевгун (Київ) 50,0. 3. Микола Пономарьов (Москва) 50,1.
11 49,3 Петро Денисенко
Київ
Угорщина Будапешт 20.08.1949
Х Міжнародні студентські ігри, десятиборство.
12 48,9 Петро Чевгун
Київ
СРСР Москва 06.09.1949
Чемпіонат СРСР, стадіон «Динамо», ф2: 1. Сергій Комаров (Москва) 48,6. 2. Петро Чевгун 48,9. 3. Петро Денисенко (Київ) 49,8.
48,6 Іван Бондаренко
Київ
СРСР Ленінград 24-30.08.1952
Чемпіонат СРСР, стадіон імені С. М. Кірова, ф2: 1. Ардаліон Ігнатьєв (Ленінград) 48,2. 2. Іван Бондаренко 48,6. 3. Едмундс Пілагс (Рига) 49,2.
13 48,6 Іван Бондаренко
Київ
СРСР Душанбе 30.10.1952

14 48,4 Іван Бондаренко
Київ
Румунія Бухарест 07.08.1953
IV Всесвітній фестиваль молоді та студентів, стадіон «Республіка», ф4: 1. Ардаліон Ігнатьєв СРСР 46,8. 2. М. Філо Чехословаччина 48,0. 3. Едмундс Пілагс СРСР 48,3. 4. Іван Бондаренко СРСР 48,4. 5. Л. Сентгалі Угорщина 48,9. 6. Ференц Бантхальмі Угорщина 50,6.
15 48,3 Іван Бондаренко
Київ
СРСР Москва 26.08.1953
Чемпіонат СРСР, стадіон «Динамо», ф3: 1. Ардаліон Ігнатьєв (Ленінград) 46,9. 2. Едмундс Пілагс (Рига) 48,1. 3. Іван Бондаренко 48,3. 4. Тимофій Шевченко (Одеса) 48,8. 5. Юрій Біттер (Ленінград) 49,6. 6. Юрій Літуєв (Ленінград) DNS.
16 48,2 Леонід Бартенєв
Київ
Югославія Целє 22.08.1955

17 48,1 Леонід Бартенєв
Київ
СРСР Київ 05.07.1956

18 47,9 Абрам Кривошеєв
Чернівці
Фінляндія Тарту 11.08.1958

47,8 Арнольд Мацулевич
Київ
СРСР Москва 10.08.1959
Спартакіада УРСР, Республіканський стадіон імені М.Хрущова, ф1: 1. Арнольд Мацулевич 47,8. 2. Григорій Свербетов (Одеса) 48,2. 3. Абрам Кривошеєв (Чернівці) 48,2. 4. Юрій Фокін (Львів) 48,3. 5. А. Гаврюшенко (Черкаси) 49,0.
19 47,8 Арнольд Мацулевич
Київ
СРСР Москва 10.08.1959
ІІ Спартакіада народів СРСР, Центральний стадіон імені В. І. Леніна, ф2: 1. Ардаліон Ігнатьєв (Ленінград) 47,6. 2. Арнольд Мацулевич 47,8. 3. Олексій Гарбуз (Ленінабад) 48,2. 4. Костянтин Грачов (Ленінград) 48,3. 5. Володимир Марков (Москва) 48,4. 6. Євген Аракелян (Москва) 48,5.
20 47,3 Арнольд Мацулевич
Київ
СРСР Москва 5-6.09.1959
Матчева зустріч СРСР-Велика Британія: 1. Д. Райтон Велика Британія 47,0.
21 47,1 Вадим Архипчук
Київ
СРСР Москва 16.08.1961
VII Загальносоюзна спартакіада профспілок, ф1: 1. Вадим Архипчук 47,1. 2. Костянтин Грачов (Дніпропетровськ) 47,9. 3. Анатолій Шевцов (Краснодар) 48,7.
22 46,9 Вадим Архипчук
Київ
СРСР Київ 04.09.1961

23 46,8 Вадим Архипчук
Київ
СРСР Москва 12.08.1962
Чемпіонат СРСР, Центральний стадіон імені В. І. Леніна, ф1: 1. Вадим Архипчук 46,8. 2. Григорій Свербетов (Москва) 47,2. 3. Віктор Бичков (Москва) 47,3.
24 46,7 Вадим Архипчук
Київ
Югославія Белград 12.09.1962
Чемпіонат Європи, стадіон Народної армії, 2пф4: 1. Ганс-Йоахім Реске ФРН 46,1. 2. Адріан Меткалф Велика Британія 46,2. 3. Єжи Ковальський Польща 46,3. 4. Вадим Архипчук 46,7. 5. Маріо Фраскіні Італія 47,0. 6. Ронні Сунессон Швеція 47,4.
25 46,4 Вадим Архипчук
Київ
СРСР Київ 11.07.1963
Спартакіада УРСР, ф1: 1. Вадим Архипчук 46,4.
26 46,3 Вадим Архипчук
Київ
СРСР Москва 20.07.1963
Матчева зустріч СРСР-США, ф2: 1. Уліс Вільямс США 46,2. 2. Вадим Архипчук 46,3.
27 45,6 Віктор Бураков
Київ
СРСР Сочі 29.05.1979
Рекорд СРСР

Електронний хронометраж[ред. | ред. код]

Рекорди УРСР з бігу на 400 метрів за електронним хронометражем почали фіксуватись, починаючи з 1977.

Час Атлет Місто змагань Дата змагань Примітки Відео
46,86 Євстюнін Володимир
Одеса
НДР Карл-Маркс-Штадт 25.06.1977
ф6.
1 46,62 Євстюнін Володимир
Одеса
СРСР Тбілісі 16.06.1978
Міжнародні змагання на призи газети «Правда», стадіон «Динамо» імені В. І. Леніна, заб.
2 46,45 Віктор Бураков
Київ
СРСР Тбілісі 17.06.1978
Міжнародні змагання на призи газети «Правда», стадіон «Динамо» імені В. І. Леніна, ф2: 1. Сергій Ловачов (Чита) 46,40 (рекорд СРСР серед юніорів). 2. Віктор Бураков 46,45. 3. Євстюнін Володимир (Одеса) 46,69. 4. Ремігіюс Валюліс (Вільнюс) 46,77. 5. Павло Рощин (Одеса) 47,08. 6. Володимир Ващенко (Южно-Сахалінськ) 47,13. 7. В'ячеслав Доценко (Ростов-на-Дону) 47,22. 8. Валерій Юрченко (Краснодар) 47,49.
3 46,34 Віктор Бураков
Київ
СРСР Вільнюс 24.07.1978

4 46,15 Віктор Бураков
Київ
СРСР Подольськ 19.08.1978
Рекорд СРСР. День бігуна, ф1: 1. Віктор Бураков 46,15.
5 46,02 Віктор Бураков
Київ
СРСР Москва 26.07.1979
Спартакіада народів СРСР, Центральний стадіон імені В. І. Леніна, пф1.
6 45,57 Віктор Бураков
Київ
СРСР Москва 06.07.1980
Меморіал братів Знаменських, Центральний стадіон імені В. І. Леніна, ф2: 1. Віктор Маркін (Новосибірськ) 45,34. 2. Віктор Бураков 45,57. 3. Сергій Ловачов (Московська обл.) 45,89. 4. Микола Чернецький (Москва) 45,94. 5. Михайло Лінге (Москва) 46,40. 6. Ремігіюс Валюліс (Вільнюс) 46,43. 7. Павло Рощин (Одеса) 46,50. 8. Віталій Федотов (Чарджоу) 46,93.
7 45,11 Валентин Кульбацький
Донецьк
Японія Фукуока 01.09.1995
Універсіада, «Хакатаноморі», 2пф1: 1. Валентин Кульбацький 45,11. 2. Есворт Кумбс Сент-Вінсент і Гренадини 45,54. 3. Дмитро Косов Росія 45,66. 4. Арно Малерб ПАР 45,94. 5. Девід Гріндлі Велика Британія 46,15. 6. Масайосі Кан Японія 46,73. 7. Леонард Бірд США 46,81. 8. Рампа Мосвеу Ботсвана 47,23.
8 45,01 Віталій Бутрим
Суми
Казахстан Алмати 25.07.2015
Меморіал Гусмана Косанова, ф1: 1. Віталій Бутрим Україна 45,01. 2. Євген Гуцол Україна 45,92. 3. Хашемі Саджа Іран 46,02. 4. Махді Замані Іран 46,04. 5. Сергій Зайков Казахстан 46,89. 6. Айтжан Байсбаєв Казахстан 47,46. 7. Ельнур Мухітдінов Киргизстан 47,93. 8. Максим Муштаєв Казахстан 48,07.
8 років, 278 днів від дати встановлення

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Хинчук Л. Л., Михайлова Г. И. Легкая атлетика в СССР. Соревнования, достижения, рекорды. 1888-1950 гг. — Москва : «Физкультура и спорт», 1951. — 480 с.
  • Бєлих М. О., Богачик П. Т., Синицький З. П. Легкоатлети України. Видання друге, доповнене і перероблене. — Київ : «Здоров'я», 1979. — 280 с.
  • Легкая атлетика: Справочник / Составитель Р. В. Орлов. — Москва : «Физкультура и спорт», 1983. — 392 с.
  • Качківський І., Іонов В. [1] — 86 с. Архівовано з джерела 16 лютого 2020
  • Легкая атлетика: журнал.