Чорбівка
| село Чорбівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Полтавська область |
| Район | Полтавський район |
| Громада | Білицька селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | 535 |
| Поштовий індекс | 39230 |
| Телефонний код | +380 5343 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°12′25″ пн. ш. 34°19′47″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
77 м |
| Водойми | р. Кустолове |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Кобеляцька, 53 А, смт Білики, Полтавський р-н, Полтавська обл., 39220 |
| Карта | |
  Чорбівка | |
 Чорбівка | |
| Мапа | |
| |
Чо́рбівка — село в Україні, у Білицькій селищній громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 535 осіб. Орган місцевого самоврядування — Чорбівської сільської ради.
Географія[ред. | ред. код]
Село Чорбівка знаходиться на лівому березі річки Кустолове, яка через 3 км впадає в річку Ворскла, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Білоконівка, на протилежному березі — село Кустолові Кущі. До села прилягають лісові масиви.
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу села Чорбівка знайдені археологічні пам'ятники — ранньослов'янські поселення черняхівської культури II—VI ст. н. е.[1]
Село виникло в XVIII столітті. З другої половини XVIII століття, після того як Катерина II подарувала ці землі генерал-майору М. Ф. Чорба, почала вживатися нова назва села. За іншими даними село було засноване в 1776 році генералом М. Ф. Чорбою.[1]
На початку XIX століття село належало очільнику дворянства Кобеляцького повіту М. Ф. Чорба, який до 1812 року відкрив в селі завод скакових арабських коней. В 1800 році в селі була побудована Свято-Духівська церква, при якій існували бібліотека і церковна школа.[1]
За переписом 1859 року в Чорбівці Кобеляцького повіту було 89 дворів і 451 мешканців. В цей же час садибою в селі володів державний і громадський діяч Ахеллес Забаринський.[2] У садибі у нього, крім земельного наділу, зберігався кінний завод,[3] були шкірна фабрика і млин. Крім того, в селі були цегельний завод, винокурня та білильня.[1]
У 1861 році в селі була побудована Миколаївська церква, при якій відкрилися земська школа і школа грамоти.[1]
У 1900 році в селі було 105 дворів і 860 мешканців, а в 1910 році — 118 дворів і 660 мешканців. У 1905 році в Чорбівці відбулися селянські заворушення[1].
Радянська влада: окупація розпочалась в січні 1918 року. У 1925 році організовано товариство по спільному обробітку землі «Нова громада», в 1929-31 роках — артілі «Спільне життя» і «13-річчя Червоної Армії». У 1926 році в Чорбівці Кременчуцького округу було 160 дворів і 740 жителів. У 1932-37 роках Чорбівка входила до складу Кобеляцького району Харківської області. Під час голодомору 1933 року в селі померло 125 осіб.[1]
17 вересня 1941 року в село було зайнято німецькими військами. У період окупації гітлерівці вивезли на примусові роботи до Німеччини 107 чоловік. Звільнено село 25 вересня 1943 року. На фронтах Другої світової війни загинуло 78 селян.[1]
Після війни в селі розташовувалася центральна садиба колгоспу ім. І. В. Мічуріна, який займався вирощуванням зерна, буряківництвом і тваринництвом. У селі були відкриті будинок побуту, відділення зв'язку і Ощадбанку, неповна середня школа, фельдшерсько-акушерський пункт, аптека, Будинок культури на 600 місць, бібліотека.[1]
Економіка[ред. | ред. код]
- Сільськогосподарське підприємство ім. Мічуріна.
Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]
- Школа I—II ст.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к Історична довідка
- ↑ Сім'я Ротчева в історії Росії і Іркутська. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 18 квітня 2017.
- ↑ Прокляття княгині Гагаріної.
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Полтавської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |