Шимпанзе звичайний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шимпанзе звичайний
Gombe Stream NP gegenseitiges Lausen.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Примати (Primates)
Підряд: Сухоносі мавпи (Haplorhini)
Інфраряд: Simiiformes
Родина: Гомініди (Hominidae)
Підродина: Homininae
Триба: Hominini
Рід: Шимпанзе (Pan)
Вид: Шимпанзе звичайний
Біноміальна назва
Pan troglodytes
Blumenbach, 1776
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Pan troglodytes
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Pan troglodytes
Fossilworks: 157891

Шимпанзе звичайний (лат. Pan troglodytes) — вид з роду шимпанзе родини гомінід. Має 4 підвиди.

Опис[ред.ред. код]

Це велика мавпа із загальною довжиною тіла до 160 см, з яких на довжину голови і тулуба доводиться 75-95 см, вага тіла 45-50 кг і навіть до 80 кг. Спостерігається статевий диморфізм: самці більші за самиць. У шимпанзе, на відміну від орангутанів, статевий диморфізм менш виражений — за масою тіла, наприклад, самки становлять 90% від самців. Руки значно довше ніг. Кисті з довгими пальцями, але перший палець малий. На стопах перший палець великий, між останніми пальцями є шкірні перетинки. Вушні раковини великі, схожі на людські, верхня губа висока, ніс маленький. Шкіра обличчя, а також тильних поверхонь кистей і стоп зморшкувата.

Шерсть чорна, у обох статей на підборідді ростуть білі волосся. Шкіра тіла світла, але на обличчі у різних видів її забарвлення варіює. Середня температура тіла 37,2 °.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Полюбляє лісисті місцини та савани. Зустрічається на висоті до 3000 м над рівнем моря. Веде напівназемний, напівдеревний спосіб життя, на землі проводить близько 30% денних годин. Тут зазвичай пересувається на чотирьох кінцівках, спираючись на всю підошву і на тильні поверхні середніх фаланг зігнутих пальців кистей. У такій позі може швидко бігати, зрідка ходить на двох ногах. По деревах пересувається швидко по способу брахіації, підвішуючись на руках, м'язи яких володіють великою підйомною силою. Але в пересуванні по гілках часто використовуються руки і ноги одночасно. Володіє хапальною кистю, а їх великий палець, незважаючи на малі розміри, може протиставлятися іншим. Під час локомоції на деревах кисть слугує «схоплюючим крюком». Кисть звичайного шимпанзе здатна до активної маніпуляції, яка включає процес обшукування, будівництво гнізда, «використання знарядь», сюди ж слід віднести і «малювання» в неволі.

Тримаються шимпанзе групами, чисельність яких не є стабільною. Кожна група включає від 2 до 25 і більше індивідів, іноді зустрічаються змішані групи навіть із 40—45 особин. Склад групи також нестабільний. Група може складатися з пари — самець і самка, трапляються тільки групи, які складаються тільки з самців; групи — мати з дитинчатами різних поколінь; змішані групи. Зустрічаються також самці-одинаки. У стадних взаєминах між індивідами особливої ієрархії не відзначається. Між дорослими особинами поширене взаємне залицяння. Спілкуючись один з одним, шимпанзе видають близько 30 різних звуків, велику роль також відіграють жести рук і пози тіла. Особливе місце займає вираз обличчя. Добре розвинена мімічна мускулатура особи, а звідси і різноманітність міміки. Спить шимпанзе в гніздах, лежачи на боці із зігнутими колінами, а іноді на спині з витягнутими або притиснутими до живота ногами. Стадне життя шимпанзе полягає в пошуках їжі і в різних взаєминах.

Гнізда будує подібно до орангутанів у середній частині дерева. Для денного відпочинку гніздо будується на землі або на деревах. У неволі гнізда влаштовує із ганчірок і паперу. Статевої зрілості самиці досягають у 6—10 років, самці — у 7—8 років. Розмножуються цілий рік. Вагітність триває 225 днів. Як правило, народжується одне дитинча. Відомі випадки народження двійні. Дитинча народжується майже голе, безпомічне. Багато місяців воно тісно пов'язаний з матір'ю. Дитинчата й підлітки 3—8-річного віку багато часу проводять в іграх, з віком гри поступово змінюються ритуальним обшукуванням у дорослих.

Тривалість життя до 60 років.

Харчування[ред.ред. код]

Шимпанзе всеїдний, але головним чином його дієта рослинна (але їсть м'ясо всякий раз, коли воно доступне), складається з фруктів, листя, горіхів, насіння, бульб, та іншої рослинності, а також грибів, комах, меду, пташиних яєць та дрібних хребетних. Для видобування термітів та розколювання горіхів створють примітивні інструменти. Є також випадки організованого полювання; в деяких випадках, такі як вбивство дитинчат плямистою пантерою[1], це насамперед є захисною дією, оскільки плямиста пантера — його головний природний ворог. Однак, м'ясо — необхідне джерело живильних речовин, і звичайні шимпанзе іноді об'єднуються в групи та полюють на здобич, таку як західні червоні колобуси та мавпи.

Західноафриканський шимпанзе (Pan troglodytes verus) є єдиними відомими з тварин крім людей та деяких птахів, які можуть створювати та використовувати спеціалізовані інструменти для полювання. Спостерігали, що шимпанзе в савані на південному сході Сенегалу створили списа, обриваючи гілки з дерева та знімаючи з них кору, потім загострюючи один кінець своїми зубами. Вони використовували їх як зброю, убивши тварину.[2] Там, де немає червоних колобусів, самки та дитинчата полюють на сплячих сенегальських галаго (Galago senegalensis), на пробу тикаючи в дупла саморобні списи[3].

Розповсюдження[ред.ред. код]

Мешкає в Африці від Сенегалу й Малі до Центральноафриканської Республіки та Демократичної Республіки Конго. Також зустрічається у Південному Судані, Уганді, Бурунді, Танзанії та Замбії.

Підвиди[ред.ред. код]

Шимпанзе чорномордий або шимпанзе «чого» (P. troglodytes troglodytes) з Центральний Африки (басейни рік Нігер і Конго) відрізняється веснянкуватим обличчям на білому фоні, яке з віком стає бруднуватим, з більш великими плямами.

У швейнфуртовського шимпанзе (P. t. Schweinfurthii) із Центральної та Східної Африки (басейни річок Луабала і Убангі) в районах озер Вікторія і Танганьїка обличчя світле, з віком переходить у темно-бруднуватий, шерсть довша.

Західний шимпанзе (P. t. verus) із Західної Африки (Сьєрра-Леоне, Гвінея на схід до річки Нігер) має чорну пігментацію обличчя, яка за формою нагадує метеликоподібну маску (надбрів'я і нижня частина обличчя світліші).

Нігерійсько-камерунський шимпанзе (P. t. vellerosus), що мешкає на кордоні Нігерії та Камеруну, доволі рідкісний. Найменше відомо про їх екологію, поведінку. Найбільш уразливий підвид.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Jean Marie Pelt: Die Geheimnisse der Heilpflanzen, Verlag Knesebeck, München 2005, ISBN 3-89660-291-8, S. 17f
  • Gonder, M.K., Disotell, T.R. and Oates, J.F. New genetic evidence on the evolution of chimpanzee populations, and implications for taxonomy. International Journal of Primatology 2006; 27: 1103–1127.