Штундизм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Штундизм — один із виявів протестантизму. У поточній мові штундизм — загальна назва для різних течій євангельських християн: пятдесятників, баптистів, адвентистів, штундистів тощо.[Джерело?]

Штундизм поширився на півдні України у середині 19 ст. Місцевому православному населенню подобалися молитовні години (нім. Stunde «штунде» — година) німецьких колоністів, з читанням Священного Писання, співом гімнів, з активною участю вірних. У висліді діяльності неофітів (селяни Онищенко і його учень Ратушний на Одещині, Вітенко і Балабан на Київщині, Рябошапка на Херсонщині) та інших штундизм швидко розповсюджувався і виявився у різних формах, між ними як віровизнання с. Чаплинки, що його склав селянин Я. Коваль. У 1870-их pp. штундисти і баптисти почали відокремлюватися від православної церкви, закладаючи громади євангельських християн, які 1879 були офіційно визнані як (секта), що сприяло їхньому розвиткові, творенню домів молитви, друку збірників релігійних пісень тощо. 1884 відбувся з'їзд штундистів, баптистів і молоканів з пашковцями. 1894 року міністерство внутрішніх справ заборонило молитовні збори штундів, і лише революція 1905 скасувала це й попередні обмеження. Тоді євангельські християни настільки зміцніли, що заснували в Астраханці (Таврія) місіонерську семінарію.

Революція 1917 спершу сприяла поширенню штундизму, пробуджуючи серед вірних також національну свідомість (хоч мова проповідей і тексти гімнів ще лишалися переважно російською).

Між двома світовими війнами штундизм (в його п'ятидесятницькому варіанті) поширився також серед православного населення Волині й Поділля. В 1930 у Рівному оформилося Об'єднання слов'янських євангельських християн, яке мало 95 громад і нараховувало понад 30 000 вірних та мало 20 проповідників і 6 місіонерів.

З приходом радянської влади групи штундів зазнали дискримінації, проте, незважаючи на переслідування, число євангельських християн сягало до 2 млн в СРСР. В 1926 році українські євангельські християни мали окреме Всеукраїнське об'єднання, що входило до Всесоюзного об'єднання штундів (як різні групи євангельських християн-баптистів). В 1960 році на Харківщині було 56 громад, на Київщині 170, відбувалося близько 15 000 хрещень щороку. Більше половини усіх штундів в СРСР жило на українських землях. Прохання про захист від переслідувань радянської влади, з якими вони зверталися до міжнародних релігійних і гуманітарних організацій, залишилися без наслідків.

Література[ред.ред. код]


Хрест Це незавершена стаття про християнство.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.