Юлія Ацкер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юлія Ацкер (Аккер)
пол. Julia Acker
картина Юлії Ацкер «Жебрачка»
1930-ті
Народження 1898(1898)
м. Львів, Австро-Угорщина
Смерть 8 грудня 1942(1942-12-08)
  м. Львів
Національність єврейка
Країна  Австро-Угорщина
 Польська Республіка
Жанр живопис, графіка
Навчання Вільна Академія мистецтв Леонарда Підгородецького, Школа декоративно-прикладного мистецтва у Львові
Діяльність художниця
Напрямок експресіонізм

CMNS: Юлія Ацкер у Вікісховищі

Ю́лія А́цкер (Аккер; пол. Julia Acker (Ackerówna); 1898, Львів — 8 грудня 1942) — польська та українська художниця єврейського походження, живописець та графік, представниця експресіонізму. Членкиня Спілки художників УРСР з 1939 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася у 1898 році у Львові (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина; тепер — Україна).

Навчалась живопису в Академії вільних мистецтв Леонарда Підгородецького й у Павла Гаєвського у Школі декоративно-прикладного мистецтва у Львові.

Дебютувала у 1930 році персональною виставкою у львівській філії Єврейського літературно-художнього товариства.

Протягом 19341936 років входила до художньої групи «Стер» («Ster»).

У 1930-х брала участь у художніх виставках у Львові, Кракові, Познані, Варшаві і Станиславові. Зокрема, у 1937 році у Познані на виставці «Мистецтво інтер'єрів та квіти» експонувались дві картини Ацкер.

У 1939 році Єврейське товариство поширення образотворчого мистецтва організувало персональну виставку Ацкер у Варшаві.

З 1939 року — член Спілки художників УРСР.

8 грудня 1942 року покінчила життя самогубством — під час гітлерівської окупації Львова.

Похована у Львові.

Творчість[ред. | ред. код]

Представниця експресіонізму. Живописець і графік.

Малювала натюрморти, пейзажі, композиції на єврейські теми, портрети. Зокрема, намалювала портрет львівського рабина Самуеля Вольфа Гутмана, а також портрет голови єврейської громади, віце-президента Львова Віктора Хайєса. Обидва портрети прикрашали одну із кімнат львівського кагалу.

У картинах раннього періоду творчості часто зображала театральні реквізити.

Більшість робіт втрачені під час Другої світової війни і відомі сучасникам переважно завдяки публікаціям у пресі.

Деякі картини зберігаються у Музеї Єврейського історичного інституту у Варшаві, Національному музеї у Вроцлаві, Львівському історичному музеї та Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького. А також — у приватних колекціях.

«Квіткові кольори»
олія, до 1939 року
«Натюрморт з
настурціями»

олія, 1940
«Сервіз для сніданку»
олія, до 1942

Джерела[ред. | ред. код]