Юрген Граф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Юрген Граф
Jürgen Graf
Jürgen Graf Юрген Граф.jpg
Дата народження: 15 липня 1951(1951-07-15) (62 роки)
Місце народження: Базель, Швейцарія Швейцарія
Громадянство: Швейцарія Швейцарія
Роки активності: 1990-і — наші дні
Напрямок: історія Голокосту, заперечення Голокосту
Die persönliche Seite von Jürgen Graf

Ю́рген Гра́ф (* 15 серпня 1951, Базель, Швейцарія) — швейцарський публіцист, автор ряду творів, у яких заперечує загальноприйняту концепцію голокосту[1].

Біографія[ред.ред. код]

Народився в сім'ї службовця. За освітою філолог. Він вивчив скандинавську, англійську і французьку мови у Базельському університеті, де був відзначений ступенем магістра. Працював викладачем в Швейцарії і за кордоном — протягом чотирьох років він викладав німецьку мову в університеті китайської культури в Тайпай на Тайвані[2]. В останні роки Граф вивчав численні німецькі табори, і провів історичні дослідження в архівах у Польщі, Росії та інших країнах[3].

Поліглот, вільно володіє також російською мовою.

На початку 1990-х років видав три книги з питання ревізіонізму голокосту, які були перекладені різними мовами[3]. За оприлюднення своїх поглядів переслідувався: у 1993 році був звільнений з посади шкільного вчителя після того, як розсилав примірники своєї виданої в Німеччині книги «Голокост на випробувальному стенді», разом із супровідним листом на чотирьох сторінках багатьом вчителям історії, професорам, журналістам і політичним діячам у всій Швейцарії[4]. Юрген Граф казав, що йому добре відомі ймовірні наслідки публікації його книги, і зазадалегідь очікував будь-яких офіційних дій, що будуть прийняті проти нього. «Я розраховував на відстороненя від роботи у школі», - казав він, - «але де-факто мене звільнили без попереднього повідомлення»[4]. «Такі, як Граф, очевидно, не можуть бути вчителем», - такою була офіційна позиція Швейцарського Федерального органу з питань освіти і культури, - книга Графа «абсолютно не підлягає обговоренню»[4]. Втім, протягом півтора року, що він працював учителем у Therwil, колеги та учні сприймали Графа як «чуйного і компетентного вчителя». Він не підіймав питання Голокосту в своєму класі під час уроків[5].

Граф рішуче відкидає твердження, що він є неонацистом або антисемітом. «Я поважаю правду», пояснює він. «Я більше не можу жити з газовій камері брехні»[4]. Граф з готовністю визнає, що євреї Європи постраждали в рамках німецького панування в роки війни[4]. «Кожен порядний чоловік рішуче засуджує ці жорстокі гоніння», говорить він[4].

Тільки після інтенсивного дослідження, в тому числі читання понад 150 книг, Граф прийшов в 1991 році до висновку, що загальноприйнята історія Голокосту є творінням військової пропаганди[4]. «Не існувало газових камер і не проводилось систематичне винищення євреїв у роки війни», пише він[4].

У 1998 році на Юргена Графа і на видавництво, яке опублікувало його книги, подали до суду. Юрген Граф був засуджений до 15 місяців тюремного ув'язнення і штрафу в розмірі близько 40,000 швейцарських франків[2][3]. Після цього емігрував до Білорусі, через деякий час переїхав до Росії. В наш час[Коли?] проживає в Москві і працює перекладачем.

Участь в конференціях[ред.ред. код]

В серпні 1998 року брав участь у першій в історії Австралії конференції ревізіоністів, яку проводив інститут Аделаїди[6]. Юрген Граф виступив там з двома доповідями. Кількома тижнями раніше, швейцарський суд засудив його до 15 місяців тюремного ув'язнення і штрафу у розмірі 8000 франків за його ревізіоністські праці з питання Голокосту. Під час свого перебування в Австралії, він дізнався, що він втратив в Швейцаріі свою викладацьку роботу у зв'язку з його переконаннями щодо Голокосту[6]. У своєму виступі, Граф розповів про Майданек - великий німецький концтабір воєнного часу у Любліні, в Польщі, яку він особисто інспектував в червні 1997 року. Його виступ був заснований на дослідженні, проведеному для недавно опублікованій 300-сторінковій книзі на цю тему, написаній у співавторстві з італійським вченим Карло Маттоньо[7]. Хоча комісія в 1945 році встановила, що німці вбили у Майданеку півтора мільйона осіб, він був відносно «забутим» табором. На відміну від існуючого іміджу як абсолютно секретного центру винищення, Граф вказав, що табір насправді був «повністю відкритим» і «видимий з усіх боків». Будь-які масові вбивства там навряд чи можна було тримаєти в секреті[6].

В 1994 р. на дванадцятій конференції Інституту перегляду історії, Граф виступив з доповіддю «Соціальні та політичні наслідки кампанії Голокосту в сьогоднішній Європі».

В січні 2002 року Граф виступив з доповіддю на організований Олегом Платоновим Московській міжнародній конференції з глобальних проблем всесвітньої історії[8] в Москві[9].

Особисте життя[ред.ред. код]

Одружений на білорусці Ользі Степанівні, яка працює істориком в Мінську.

Юрген Граф про себе[ред.ред. код]

В одному з інтерв'ю[10] Юрген Граф розповів що став ревізіоністом в 1991 році, коли вчитель математики Артур Вогт дав йому книжки. Графу вирішив дослідити це питання і це, за його словами стало для нього інтелектуальною пригодою. На питання журналіста чи не розпалюють його книги антисемітизм, Граф відповів що точно так же можна стверджувати, що офіційна версія Голокосту розпалює антигерманізм. Він заявив що не належить до ревізіоністів, для яких політичні наслідки є головним. Юрген Граф вважає, що держава Ізраїль не має права на існування, втім він не знає що робити з євреями Ізраїлю[10].

Юрген Граф розповів, що як стиліста і письменника обожнює Ніцше, хоч він і атеїст (сам Граф католик)[10]. Йому також близькі Фома Аквінський і Освальд Шпенглер, а улюблений письменник Графа - Достоєвський.

Бібліографія[ред.ред. код]

  1. (1992). El Holocausto bajo la lupa (ісп.)
  2. (1993). Der Holocaust auf dem Pruefstand (англ. The Holocaust on the Witness Stand)
  3. (1995). Der Holocaust im Klassenzimmer (1995, 92 S.).pdf (англ. The Holocaust in the Classroom)
  4. (1996). Міф про голокост (укр.)
  5. (1997). Velikaya Loj' XX vieka (рос.) (англ. Great Lie of the 20th century)
  6. (1999). Das Konzentrationslager Stutthof und seine Funktion in der nationa (нім.)
  7. (1999). Riese auf tönernen Füßen: Raul Hilberg und sein Standardwerk über den "Holocaust". UK. Castle Hull Publishers. 128p ISBN 1-902619-02-1 (англ. Giant with Feet of Clay)
  8. (2001). The Giant With Feet of Clay: Raul Hilberg and his Standard Work on the "Holocaust". Chicago, IL. Theses & Dissertations Press. 128p ISBN 0-9679856-4-1.
  9. (2001). Memoir (англ. Memoir of a denier in exile in Iran)
  10. (2001). Autopsia Holocostolui (рум.)
  11. (2002). Treblinka: Vernichtungslager oder Durchgangslager? Hastings, Castle Hill Publishers. 361p ISBN 1-902619-05-6
  12. (2002). Treblinka: Extermination Camp or Transit Camp? (Holocaust Handbook Series)Hastings, Castle Hill Publishers. p361 ISBN 1591480000 ISBN 978-159148000
  13. (2003). Todesursache Zeitgeschichtsforschung (нім.) (англ. Cause of Death: Contemporary Historical Research)
  14. (2003). Concentration Camp Majdanek: A Historical and Technical Study. Theses & Dissertations Press. 320p ISBN 159148006X ISBN 978-1591480068
  15. (2004). Mattogno, Carlo & Graf, Juergen - Treblinka - Extermination Camp or Transit Camp
  16. (2006). Forintelsen skarskadad Ogonvittnesuppgifter kontra naturlagar (швед.)
  17. (2007). Holocaust Revisionism-The Arguments. Historical Review Press 240p ISBN 0906879477 ISBN 978-0906879474
  18. (2007). Юрген Граф. О пересмотре количества жертв концлагеря Майданек. 2007
  19. (2011). в співавторстві: Юрген Граф, Томас Кюес, Карло Маттоньо. Собибор. Миф и Реальность
  20. «Auferlegung eines Schuldkomplexes: Die sozialen und politischen Auswirkungen der Holocaust-Kampagne» (укр. «Покладання комплексу провини: Соціальні та політичні впливу кампанії Голокосту»)
  21. Eye Witness Testimony of Homicidal Gassings in German Concentration Camps During World War II, translated and edited by Russ Granata, 16 p.
  22. «Auschwitz und die Auschwitz-Lüge» (укр. «Освенцім і брехня Освенціма»)
  23. Der Bergier-Bericht: Anatomie einer Geschichtsfalschung (нім.) (англ. The Bergier Report: Anatomy of a Historical Falsification)
  24. National Socialist Concentration Camps: Legend and Reality
  25. "Крах мирового порядка" (рос.)
  26. Треблінка: критичний аналіз офіційної версії

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Медіадані[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]