Argiope

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Argiope
Argiope floridana
Argiope floridana
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Павукоподібні (Arachnida)
Ряд: Павуки (Araneae)
Підряд: Araneomorphae
Родина: Araneidae
Підродина: Argiopinae
Рід: Argiope
Audouin, 1827
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Argiope
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 94028
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Argiope

Argiope, аргіопа — рід павуків-колопрядів. До нього належить близько 80 середнього розміру і великих павуків, часто яскравого забарвлення. Назва походить від давньогрецького імені німфи, що означає «срібне обличчя».

Опис[ред.ред. код]

Головогруди зазвичай вкриті білувато-сріблястими волосками. Черевце часто забарвлене яскраво, є чорні, білі, жовті, помаранчеві смужки і плями. Кінцівки звичайно смугасті, з темними і світлими перепасками. Явно виражений статевий диморфізм: самці в декілька разів дрібніші за самиць.

Спосіб життя і поведінка[ред.ред. код]

Павутиння розкидують у різноманітних просторих місцях, між деревами у лісі, на луках. Аргіопи не будують укриття біля павутини, а звичайно сидять у її центрі, очікуючи на здобич. Павутина має потовщене плетиво з багатьох ниток біля центру - стабілімент.[1] Таких потовщень, які відходять від центру може бути два, три, чотири або більше, що є видовою ознакою. Функція стабіліменту є неясною попри численні дослідження. Основні гіпотези: відлякування хижаків[2], приваблення комах [3], маскування павука тощо.

Деякі види при тривозі швидко рухаються на павутині, стаючи невидимими для хижака.

Отрута[ред.ред. код]

Отрута аргіоп містить поліаміни аргіопін, аргіопініни і псевдоаргіопініни. Вперше аргіопін був виділений з отрути дольчатої аргіопи у 1986 році[4]. Це ацилполіамін, який містить залишки аспарагіну, аргініну, 2,4-діоксифенілоцтової кислоти та поліамину. Аргіопін, аргіопініни і псевдоаргіопініни є блокаторами глутаматних рецепторів.[5] Аргіопін у концентрації 0,01-1 мікромоль/л блокує глутаматні рецептори комах і каїнатні рецептори та АМРА-рецептори хребетних тварин, інші поліаміни з отрути аргіоп мають меншу афінність до цих рецепторів.[6]

Хімічна будова аргіопіну

Розповсюдження[ред.ред. код]

Поширені в Європі, Азії, Америці, Океанії. Близько 25 видів зустрічаються в Австралії[7]. В Україні відомо 2 види: аргіопа Брюнніга (Argiope bruennichi) і Argiope lobata

Види[ред.ред. код]

Близько 80. Серед них:

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://bugguide.net/node/view/2007
  2. Tso I-Min Stabilimentum of the garden spider Argiope trifasciata: a possible prey attractant // Animal Behaviour. — 52 (1996) (1) С. 183–191. DOI:10.1006/anbe.1996.0163.
  3. Blamires Sean J. Why cross the web: decoration spectral properties and prey capture in an orb spider (Argiope keyserlingi) web // Biological Journal of the Linnean Society. — 94 (2008) (2) С. 221–229. DOI:10.1111/j.1095-8312.2008.00999.x.
  4. Гришин Е.В. Структурно-функциональная характеристика аргиопина - блокатора ионных каналов из яда паука Argiope lobata // Биоорганическая химия. — 12 (1986) (8) С. 1121-1124.
  5. Grishin E.V. Isolation and structure analysis of components from venom of the spider Argiope lobata // Toxicon. — 27 (1989) (5) С. 541–549. DOI:10.1016/0041-0101(89)90115-3.
  6. Василевский А. Молекулярное разнообразие яда пауков // Успехи биол. химии. — 49 (2009) С. 211-274.
  7. http://ednieuw.home.xs4all.nl/australian/araneidae/araneidae.html