Sonic the Hedgehog (16 біт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Sonic the Hedgehog (16 біт)

Японська обкладинка ігри
Японська обкладинка гри

Розробник Sonic Team
Видавець Sega
Частина серії Sonic the Hedgehog
Дата випуску Mega Drive/Genesis
США 23 червня 1991
Євросоюз 23 червня 1991
Японія 26 липня 1991
Game Boy Advance
США 14 листопада 2006
Virtual Console
США 19 листопада 2006
Японія 2 грудня 2006
Євросоюз 8 грудня 2006
XBLA
Весь світ 11 липня 2007
Жанр Платформер
Віковий
рейтинг
CERO: A
ESRB: E - Everyone
PEGI: 3 +
VRC: GA
Носій Картридж, об'єм 4 мегабіти
Платформи Mega Drive/Genesis, стільникові телефони, Wii (як частина Virtual Console), Game Boy Advance, Xbox 360 (як частина Xbox Live Arcade), J2ME, iPhone, iPod

Як частина збірок:
Saturn, Dreamcast, GameCube, PlayStation 2, Xbox, PlayStation Portable, Xbox 360, PlayStation 3, Windows, Nintendo DS

Режим гри Одиночна гра

Sonic the Hedgehog (яп. ソニック ザ ヘッジホッグ Сонікку дза Хедзіхоґґу, укр. Їжак Сонік, також Sonic the Hedgehog 1 або, коротко, Sonic 1)відеогра у жанрі платформера, в якій вперше з'явився персонаж Їжак Сонік, і з якої почалася кар'єра її розробника Sonic Team, одного з підрозділів корпорації Сеґа. Гра була випущена 23 червня 1991 року в Північній Америці і Європі для консолі Sega Mega Drive/Genesis, і пізніше увійшла в комплект ігор Sega 6-Pak. Японська версія з'явилася 26 липня.

Ця гра дозволила консолі Sega Genesis отримати велику популярність у Північній Америці. Після свого виходу гра стала продаватися разом з консоллю, змінивши гру Altered Beast. У Sonic the Hedgehog були присутні безліч нових елементів, які тільки підігрівали її популярність під час 16-біт ери.

Сюжет[ред.ред. код]

У цій грі їжачок Сонік уперше зустрічається з головним лиходієм — Доктором Еґманом, який, намагаючись захопити владу над світом, використовує добрих звірів і друзів Соніка як рухову основу своїх роботів, якими заповнює всі землі. Крім того, він прагне роздобути шість містичних дорогоцінних каменів, смарагдів Хаосу, щоб ще більше посилити свою могутність. Сонік — єдиний на острові, що вижив, прагне звільнити своїх друзів, дорогою знищуючи машини Роботніка, роздобути Смарагди Хаосу першим і порушити його плани.

Ігровий процес[ред.ред. код]

На час свого виходу, Sonic the Hedgehog був одним з найшвидших платформерів. Ігровий процес був сконцентрований на елементах, які використовували найбільш високу продуктивність 16-бітної консолі. Сонік міг бігати, стрибати та котитися на більш високих швидкостях, порівнянно з персонажами інших платформерів того часу. Крім того, рівні гри були зроблені так, щоб гравці прагнули проходити їх як можна швидше. Це було можливе без жодного збитку в продуктивності.

Керування[ред.ред. код]

Рухаючись Сонік швидко набирає швидкість, якщо на шляху не зустрічаються перешкоди. Їжак може скочуватися та бігати по схилах (при цьому вони мали плавну ґеометрію, на відміну від інших ігор того часу); спускаючись зі схилу Сонік набирає швидкість. Біжучи досить швидко він може долати 360-градусні мертві петлі (які згодом стали незмінним атрибутом в іграх серії). На бігу їжачок може згорнутися в колючий клубок — в такому стані він швидше скочується зі схилів, але йому важко котитися в гору, а при достатній швидкості може пробивати стіни в деяких місцях (в основному, у першій зоні). Стрибаючи, Сонік згортається в кулю, і в цьому стані він може атакувати ворогів — роботів — та знищувати їх простим дотиком. За кожного вбитого ворога гравцеві нараховуються очки. На рівнях гри значно обмежує швидкість руху та можливості Соніка вода. Коли Сонік знаходиться під водою, в нього обмежений запас повітря — якщо протягом 18 секунд не вистрибувати на поверхню і не торкатися бульбашок з повітрям, Сонік потоне.

Проходження[ред.ред. код]

Гравцеві належить пройти шість різноманітних ігрових зон. Кожна з них розділена на три акти і заповнена певними ворогами-роботами. Проходження кожного акту обмежено 10-ма хвилинами: залежно від витраченого на проходження часу в кінці акта гравцеві присуджуються бонусні очки. У разі смерті Соніка гравець починає акт заново або ж зі спеціальних контрольних точок, якщо гравцеві сталося відзначитися на них. Дійшовши до кінця перших двох актів зони, гравець повинен торкнутися таблички з зображенням Еґмана, відзначивши їх завершення; в кінці третього акту гравця чекає бій з босом — самим Еґманом, що керує різноманітними бойовими машинами.

Одним з найважливіших елементів ігор про Соніка є золоті каблучки, що сотнями заповнюють ігрові рівні. Збираючи їх, гравець забезпечує собі шанс на виживання: якщо ворог атакує Соніка, який не має жодного кільця, їжак загине, у той час як Сонік, що має кільця, просто розгубить їх, але сам залишиться живий. Кільця, що розсипалися при атаці, можна зібрати, але в кількості не більше 20-ти та за обмеженний час, бо ці кільця незабаром зникнуть.

Окрім кілець у грі зустрічаються так само бонуси, що зберігаються в спеціальних моніторах: щоб отримати їх, Соніку потрібно просто розбити монітор. У Sonic the Hedgehog монітори містять такі види бонусів:

  • Додаткові 10 кілець;
  • Щит, який огортає Соніка у вигляді сфери і дає додатковий захист (зникає при контакті з ворогом);
  • Тимчасове прискорення: Сонік може досягати ще більшої швидкості і здійснювати довгі стрибки;
  • Тимчасова невразливість: Соніка обволікає розсип зірочок і він стає невразливим для ворогів, і до того ж вбиває їх простим дотиком;
  • Одне додаткове життя.

Рівні[ред.ред. код]

Зони[ред.ред. код]

  • Green Hill Zone (укр. Зелений пагорб)

Перша зона в усій серії Sonic the Hedgehog і при цьому найвідоміша. На рівні зустрічаються лише списи та легкі вороги. У кінці третього акту з'являється Доктор Еґман з великою кулею на ланцюзі, якою він намагається потрапити в Соніка, розгойдуючи її наче маятник. Саме в цю зону Сонік повертається в кінцевій заставці після завершення гри.

Зона розроблялася цілих шість місяців, оскільки її переробляли декілька разів. Спочатку був варіант зони, на початку якої Соніка переслідував великий камінь, що котився (за сюжетом фільму «Індіана Джонс: У пошуках втраченого ковчега»), але пізніше це було прибрано в процесі розробки. Дизайн цієї зони так само був натхненний 3D-ґрафікою, яка на той момент мала досить простий вигляд.

«Green Hill Zone» була настільки відомою, що вона з'явилася і в пізніших іграх, таких як Sonic Battle та Sonic Adventure 2. Навіть «Sunset Hill Zone» у Sonic Advance 3 має ремікс фонової музики «Green Hill»; цю ж мелодію можна вгадати в музичній темі персонажа Сільвера з гри Sonic the Hedgehog (2006). Найбільшою даниною до «Green Hill Zone» був її секретний 3D-ремейк в Sonic Adventure 2. Пляжна версія цієї зони, «Neo Green Hill Zone» з'явилася в Sonic Advance. Майже всі наступні ігри в серії Sonic the Hedgehog починаються з подібною тропічної зони.

  • Marble Zone (укр. Мармур)

Зона мармурових руїн та підземного античного замку. Тут зустрічаються озера лави та пастки з шипами, ланцюгами та гирями. У кінці третього акту Доктор Еґман атакує Соніка, спалюючи платформи, на яких він стоїть. У цій зоні можна зрізати шлях і розбивати стіни, щоб збирати більше кілець. У ранніх версіях зони на задньому плані літали НЛО, але вони були прибрані з фінального релізу.

  • Spring Yard Zone (укр. Пружинний двір)

Міський рівень з безліччю прискорювачів та бамперів, що нагадує машину пінбола. У зоні дуже багато секретів та схованок. Тим не менш, рівень є досить швидкісним в проходженні. Ідея цієї зони пізніше постійно повторювалася в наступних іграх серії. У кінці третього акту Еґман атакує Соніка на своєму еґмобілі з шипом та знищує їм блоки, на яких стоїть їжак. Spring Yard Zone, спочатку звана «Sparkling Zone» була першим закінченим рівнем гри.

  • Labyrinth Zone (укр. Лабіринт)

Підводний лабіринт, в якому необхідно пробиратися до виходу. Найбільша небезпека в цій зоні — це не супротивники і не пастки, а сама вода, оскільки Сонік може перебувати під водою не більше 18 секунд, в іншому випадку він захлинається та тоне. Збір бульбашок з повітрям скидає лічильник і дає можливість перебувати під водою трохи довше. У кінці третього акту Сонік повинен переслідувати Еґмана нагору шахтою, що наповнюється водою. Корабель Роботника в кінці можна знищити, але це не є обов'язковим для проходження зони. «Labyrinth Zone» повинна була стати другою за порядком, але була переміщена ближче до кінця через свою складність.

  • Star Light Zone (укр. Зоряне світло)

Нічна зона з зоряним небом, найшвидша в грі. На рівні мало ворогів, проте більшість з них Сонік знищити не може. У кінці третього акту Еґман скидає бомби на одні з трьох гойдалок, за допомогою яких вам потрібно запускати їх назад в лиходія. Наступні «міські» рівні в інших іграх серії грунтувалися на «Star Light Zone» — наприклад, «Stardust Speedway» у Sonic the Hedgehog CD до «Lethal Highway» в Shadow the Hedgehog. Фонова музика зони була заснована розробниками на пісні «Kusuriyubi no Kesshin» (яп. 薬指の決心), групи Dreams Come.

  • Scrap Brain Zone (укр. Мозок металобрухту)

База Доктора Еґмана  — наповнений пастками індустріальний рівень, що його наповнено різними пилами, вогнеметами, електричними полями, що обертаються, або платформами, що зникають. У зоні немає прямого зіткнення з Роботніком; він з'являється в кінці другого акту за силовим полем, і натисненням кнопки викидає Соніка в третій акт. Третій акт виглядає так само, як «Labyrinth Zone», але зі зміненими кольорами і з великою кількістю небезпек. Соника після його проходження викидає в заключний рівень, «Final Zone», де його чекає останній у грі бій з Роботніком.

Велика частина ґрафіки цього рівня пізніше використовувалася і в наступних іграх: підлога та стеля були перенесені в «Metropolis Zone» у Sonic the Hedgehog 2, частина пасток використовувалася в «Metallic Madness» у грі Sonic the Hedgehog CD, а в Sonic Pocket Adventure графіком «Scrap Brain» використовував цілий рівень. Фонову музику цієї футуристичної, вочевидь, надихнула фінальна тема з саундтрека до фільму «Той, що біжить по лезу».

Фінальна битва з Доктором Еґманом усередині його лабораторії, при цьому на рівні відсутні кільця. Роботнік намагається розчавити Соніка двома парами циліндричних кабін, що висуваються з підлоги і стелі. У перервах між їх атаками на Соніка також випускаються кілька енерґетичних згустків. Після своєї останньої поразки доктор утікає: гравець може дати йому піти або ж атакувати його транспортний модуль, і той втрапить в аварію (але на результаті гри це ніяк не відіб'ється).

Special Stages[ред.ред. код]

Коли Сонік закінчує перший або другий акт зони мінімум з 50 кільцями, з'являється можливість перейти в один з шести бонусних рівнів — Special Stages — шляхом стрибка у велике кільце в кінці акту. Це сюрреалістичні простори являють собою лабіринт із блоків, який обертається навколо своєї осі. У ньому є Смарагд Хаосу, а завданням Соніка є дістатися до нього, не торкнувшись блоків із написом «Goal», що переливаються синім та червоним кольрами. Якщо Сонік збере 50 кілець на бонусному рівні, йому дається додаткове продовження (можливість продовжити гру після втрати всіх життів).

Якщо зібрані всі шість смарагдів Хаосу, то в гральній кінцівці Роботнік стрибає по напису END, а якщо зібрані не всі Смарагди Хаосу, то Еґман жонглює тими, які не були зібрані. При цьому в першій грі всього шість смарагдів, в той час як у наступних їх сім.

У Sega Genesis Collection отримання першого Смарагду Хаосу відкриває гру Super Zaxxon.

Режим Debug Mode[ред.ред. код]

У Sonic the Hedgehog існує особливий режим гри — Debug Mode. За допомогою нього гравець зможе, вільно пересуваючись рівнем, ставити різні блоки, монітори, кільця, ворогів і інші ігрові об'єкти в будь-яке потрібне йому місце. При цьому управління в грі буде частково змінено. Кнопка B буде служити перемикачем між звичайним ігровим процесом і можливістю встановлювати об'єкти. У другому випадку кнопка A призначається для перегортання доступних об'єктів, а кнопка C — для їх встановлення.

Щоб потрапити в режим Debug Mode, під час заставки гри потрібно набрати комбінацію ↑, С, ↓, С, ←, С, →. На підтвердження коду має прозвучати дзвін кільця, після чого потрібно почати гру, натиснувши А + START. Замість лічильника очок з'явиться два ряди букв і цифр, що означають координати гравця на ігровій карті по осі X і Y.

Розробка[ред.ред. код]

Гра почала розроблятися в 1990 році, коли Сеґа замовила своєму підрозділу AM-8 створити хітову гру для консолі Sega Mega Drive, а також новий талісман корпорації. Після вибору їжака Соніка як головного персонажа, команда з п'ятнадцяти чоловік змінила назву на Sonic Team та почала працювати над Sonic the Hedgehog. Головними натхненниками проекту були дизайнер персонажів Наото Осіма, проґраміст Юдзі Нака та дизайнер Хірокадзу Ясухара.

Це була єдина гра із серії Sonic the Hedgehog для Sega Mega Drive, що була зроблена виключно в Японії. Хоча Sonic the Hedgehog CD для додаткової приставки Sega CD теж був зроблений у Японії, наступні ігри — Sonic the Hedgehog 2, Sonic the Hedgehog 3 і Sonic & Knuckles були створені в американському підрозділі Sega Technical Institute, при колишньому японському складі. У той же час, гра Sonic the Hedgehog Spinball була повністю зроблена американцями.

Бета-версія[ред.ред. код]

Існує бета-версія гри. Вона не була випущена розробниками, але згодом з'явилася стараннями шанувальників у вигляді ROM-файлів в Інтернеті. Ранній варіант гри, який можна побачити у бета-версії, значно відрізнявся від комерційного релізу, особливо в ігрових рівнях:

  • Рядок «RINGS» спочатку називався «RING».
  • Сонік, замість того, щоб залишити екран в кінці кожного акту, радісно стрибав по ньому.
  • У «Green Hill Zone» було набагато темніше, і гори на тлі були іншого виду; так само там був присутній напис «WELCOME» (проте, це було лише в найперших бета-версіях). Ще в «Green Hill Zone» було достатньо кругляків, які котилися за Соніком аналогічно епізоду з кінофільму «Індіана Джонс: У пошуках втраченого ковчега». В остаточному релізі такий кругляк-куля використовується босом зони.
  • У «Marble Zone» існував ще один тип гир з шипами, які рухалися горизонтально.
  • «Spring Yard Zone» спочатку називалася «Sparkling Zone», в якій був змінений фон та неонові вивіски, які згодом використовувалися в «Collision Chaos» у Sonic CD.
  • Спочатку «Labyrinth Zone» йшла другою за рахунком, і її неможливо було пройти через відсутність ворогів, шипів тощо (зона так і залишилася другою у меню вибору рівня, але пізніше це було виправлено в європейській версії гри).
  • «Scrap Brain Zone» в бета-версії називалася «Clock Work Zone», але так як в спрайті помилково була відсутня буква «W», на екрані з'являлася напис «Clock ork Zone». Також у цій зоні був інший фон та діагональні конвеєри. Третій акт «Clock Work Zone» побудований так само, як і перші два і не має нічого спільного з «Labyrinth Zone»; відсутні кільця, вороги тощо.
  • «Final zone» відсутня.
  • Помітно відрізняється фонова музика босів і рівнів.
  • Контрольні стовпи в грі служать тільки для потрапляння в «Special Stage» з 50-ма та більше кільцями, причому незалежно від того, хоче гравець туди чи ні.

Версії та випуски[ред.ред. код]

Перша версія гри, що була випущена в Північній Америці та Європі, не мала деяких ґрафічних поліпшень, які були в японській версії, яка була випущена місяцем пізніше. Японська версія гри містила хмари, які рухалися незалежно від прокручування фону на рівні «Green Hill Zone», а також два графічних ефекти води на рівні «Labyrinth Zone» (перший з цих ефектів симулював брижі води на передньому плані, а другий — завихрення води на задньому). Ці два ефекти застосовувалися лише до тих частин рівня, які знаходилися під водою.

Ще однією відмінністю японської версії є наявність набагато більшої кількості паралаксної прокрутки на фонах всіх рівнів. Пізніша японська версія 2.0 виправила spike bug — програмну помилку, яка призводила до того, що Сонік миттєво гинув, потрапивши з одного шипа на інший. Був виправлений також чит, що був пов'язаний з вибором рівнів.

На додаток до цього, виходячи з відмінностей між частотою оновлення PAL — і NTSC-версій гри (50 Гц і 60 Гц відповідно), швидкість гри європейської версії становила приблизно 83% від швидкості гри американської версії. Музика також сповільнювалася на це значення. Наступні PAL-версії ігор для Mega Drive і деякі ігри з серії Sonic the Hedgehog (наприклад, Sonic Jam), зберігали коректну швидкість музики, хоча швидкість гри так і залишилася уповільненою.

У демоверсії Sonic the Hedgehog другий акт «Spring Yard Zone» можна було закінчити двома різними шляхами, тому що було два кінцевих знака з Еґманом. Це був перший з трьох рівнів в іграх про Соніка, який можна було закінчити двома шляхами; наступними були «Collision Chaos Zone 2» у Sonic the Hedgehog CD і «Angel Island Zone 1» в Sonic the Hedgehog 3.

Примітки[ред.ред. код]

Коментарі
Джерела