Škoda 100

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Škoda 100/110
Загальні дані
Виробник: Чехословаччина AZNP Škoda (Млада Болеслав)
Роки виробництва: 1969 — 1977
Тип(и) кузова: 4-дв. седан
Компонування: RR (задньомоторне)
Зчеплення: сухе однодискове;
Коробка передач: механічна 4-ступенева повністю синхронізована, передатні числа: І — 3,8; ІІ — 2,12; ІІІ — 1,41; IV — 0,96; З. Х. — 3,27;
Передатне число головної передачі — 4,444
Характеристики
Масово-габаритні
Довжина: 4155 мм; (4140 мм — S100; 4170 мм — 110L Rally A2)
Ширина: 1620 мм
Висота: 1380 мм; (1390 мм — 110L Rally A2)
Колісна база: 2400 мм (передній звис 740 мм, задній — 940 мм)
Колія передня: 1280 мм (1300 мм — S100)
Колія задня: 1250 мм (1270 мм — S100)
Маса: споряджена: 805—820 кг;
На ринку
Попередник: Skoda 1000 MB
Наступник: Škoda 742
Інше
Об'єм бака: 32 л
Škoda 110 R
Загальні дані
Виробник: Чехословаччина AZNP Škoda (Квасини)
Роки виробництва: 1970 — 1980
Характеристики
Масово-габаритні
Довжина: 4155 мм
Ширина: 1620 мм
Висота: 1340 мм
Колісна база: 2400 мм
Колія передня: 1280 мм
Колія задня: 1250 мм
Маса: споряджена: 880 кг; повна: 1200 кг
На ринку
Попередник: Škoda 1100 MBX
Наступник: Škoda Garde

Škoda 100 — сімейство легкових автомобілів, що виготовлялося підприємством AZNP Skoda (Automobilové závody, národní podnik Škoda — автомобільний завод народного підприємства «Шкода») у 1969—1977 рр.

Škoda 100 — базовий варіант з 988 см³ двигуном.

Škoda 100 L та Škoda 110 L — "люксові" варіанти. Мали передні сидіння анатомічної форми, змінені карти дверей тощо.

Škoda 110 LS — варіант з 62-сильним двигуном від купе Škoda 110R. Зовнішня відмінність — додаткові галогенні фари вбудовані в "передок". Комплектувались тільки радіальними шинами марки Barum, що виготовлялись у Чехословаччині по ліцензії італійського концерну Pirelli & C.

Škoda 100 використовувалась як основа для дрібносерійних автомобілів (бельгійське баггі Skoda V.F. Buggy, італійське Skoda Kirby).

Обсяги виготовлення[2][3]
модель роки тип кузова двигун кількість, авт.
Škoda 100 1969–1977 4-дв. седан 1,0 л, 48 к.с. 602 020
Škoda 100 L 1969–1977 4-дв. седан 1,0 л, 48 к.с. 217 767
Škoda 110 L 1969–1976 4-дв. седан 1,1 л, 53 к.с. 219 864
Škoda 110 LS 1971–1976 4-дв. седан 1,1 л, 62 к.с. 40 057
Škoda 110 R 1970–1980 2-дв. купе 1,1 л, 62 к.с. 56 902
Škoda 120 S 1971–1974 4-дв. седан 1,2 л, 120 к.с. 100
Škoda 130 RS 1977–1982 2-дв. купе 1,3 л, 130 к.с. 65

Перші представники марки, виробництво яких сягнуло мільйона екземплярів (1 079 798 авт.).

Проектування Škoda 100 розпочалось у 1965 р., а виробництво у вересні 1969 р. З 1971 р. на усіх Škoda з'явилась травмобезпечна кермова колонка, що спочатку встановлювалась тільки на автомобілі, котрі експортувались до Швеції. З 1972 р. на задній стійці з'явились вентиляційні решітки, у 1973 р. по кутах приборної панелі з'явились два повітряні канали, в інтер'єрі стали застосовувати нові обивочні матеріали.

Празьким дослідним інститутом автомобільної промисловості була розроблена Škoda 110 GT. Автомобіль мав пластмасовий кузов зі сталевим каркасом, розміщений ззаду двигун робочим об'ємом 1140 см³, ступенем стиску 12:1 (від ралійної "Шкоди 110"). Радіатор, що знаходився спереду, був обладнаний електровентилятором, що вмикався при досягненні температури охолодної рідини у 100°C. Представлявся на багатьох виставках, зокрема на Женевському автосалоні у 1971 р.

Також на базі "Шкоди 110" конструкторами заводу у Млада-Болеславі була створена Škoda Super Sport. Вона мала зовнішні панелі кузова пластмасові, а днище, передні колісні ніші та стійки сталеві.[4]

Конструкція[ред. | ред. код]

двигун Škoda 1000MB/S100

Škoda 100 (Škoda 110) — глибока модернізація попередньої моделі Škoda 1000 MB (Škoda 1100 MB). Від неї автомобіль успадкував каркас кузова (проте мав інші зовнішні кузовні панелі, зокрема переднє та заднє оперення, салон), агрегатну базу. Характерна особливість двигуна (R4, 988 см³) — блок циліндрів з алюмінієвого сплаву відлитий під тиском (завод Skoda був одним з перших у застосуванні цієї технології) та чавунна головка блоку. Також агрегат мав водяне охолодження, комплектувався чеським карбюратором Jikov.

Передня підвіска Škoda 1000 MB (незалежна пружинна на подвійних поперечних важелях) мала 11 точок мащення, вимагала втручань кожні 7-10 тис. км чим викликала нарікання користувачів. Тож оновлена підвіска «Шкоди 100» мала тільки 4 точки мащення, збільшений до 100 тис. км ресурс.

Гальмівна система «Шкоди 100» на відміну від попередника мала двоконтурний привід та дискові передні гальмівні механізми. Останні виготовлялись у м. Яблонець-над-Нисою по ліцензії британської компанії Dunlop. Вони були спроектовані таким чином, що заміна гальмівних колодок вимагала менше хвилини.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в г ГОСТ 8.417-2002
  2. Журнал «Автолегенды СССР и соцстран» выпуск № 188, 2016
  3. Cedrych, Mario; Nachtmann, Lukáš (2007). Škoda: auta známá i neznámá. Grada Publishing a.s. с. 174. ISBN 978-80-247-1719-7. 
  4. Я. Росса//журнал "За рулём". — 1972., №9. — С. 30-31.
Автомобілі Škoda, від 1945 по сьогодні
Тип з 1945 до 1991 державне підприємство з 1991 власність концерну Volkswagen
40ві 50ті 60ті 70ті 80ті 90ті 2000ні 2010ті
5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3
Клас A Citigo
Клас B Fabia I Fabia II
Клас C Favorit
Forman
Felicia
Клас C+ 440 Octavia 1000 MB
1100 MB
100
110
105/120/125
130/135/136
Octavia I Rapid
Octavia Kombi
Клас D 1200 1201 1202 Octavia II Octavia III
Клас E Superb I Superb II
Клас F … Superb
VOS
Купе/Кабріолет … 1101 / 1102 450 Felicia 110 R Garde Rapid
Мінівен Roomster
SUV Yeti
Фургон Praktik
Мікроавтобус 1203 1203 1500
Гоночний автомобіль Sport 120 S 130 RS 130 LR
Sport
Supersport
1101 OHC F3