Інформаційне сміття

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Інформаційне сміття — будь-яка інформація, яка утворюється у процесі людської чи електронно-обчислювальної діяльності і не має подальшого використання, внаслідок особливостей даної інформації. Важливим аспектом є те, що "вхідна" інформація інтерпретується, оцінюється на основі сформованого раніше об'єму знань[1].

Властивості[ред. | ред. код]

Інформаційне сміття має одну зі властивостей:

  • може бути набором випадкових символів, які не мають жодного значення.
  • може бути недостовірною.
  • може бути неперевіреною або невірно перевіреною.
  • може бути застарілою і не цікавою навіть для історії.
  • може бути корисною інформацією, але яка повторена непотрібну кількість разів.

Різновидом інформаційного сміття є дезінформація.

Характеристики[ред. | ред. код]

Інформаційне сміття фізично займає простір на носіях інформації. Що не є критичним за даних умов розвитку ЕОМ. На відміну від дезінформації, коли вона пошируюється свідомо з певною метою, інформаційне сміття поширюється без єдиної мети. Воно заповнює собою інформаційний простір, і внаслідок цього досить важко знайти корисну інформацію у «морі» інформаційного сміття.

З інформаційним сміттям пов'язане поняття ціни інформації. Тому умовно можна сказати, інформаційне сміття — це інформація, яка не становить ніякої цінності, має ціну рівну 0 з прагматичної точки зору (коли чинник істини - практика). Нехай інфокомунікаційна мережа - частина (перколяційний кластер[2]) більш загальної мережі Підмережа є відкритою у якщо має канали комунікацій й інформаційні зв'язки із мережею Модель підмережі представляється як де - центральний елемент, який забезпечує інформаційні зв'язки. З загальної топології відомо, що зв'язній структурі на множині елементів відповідає поняття топологічного простіру, у якому необхідним зв'язущим елементом є так званий "відкритий пустий елемент множини"[3][4]. Тобто у такій моделі будь-якій інформації відповідає пустий відкритий елемент у топологічному просторі.

Інформація не може існувати без носія. Матерія існує незалежно від існування спостерігача. Відтак поняття інформації можна відкинути й розглядати лише матеріальні процеси.

Використання поняття інформації у біології є некоректним[5].

На великих проміжках часу (з прагматичної точки зору) інформація (яка існує за умови існування спостерігача) не має жодної цінності через скінченність Всесвіту і, відповідно, життя. Існує також й короткострокова перспектива, знецінююча будь-яку інформацію та життєдіяльність на Землі (див. Ґлізе 710, Навколоземна наднова). Тим не менш, локально, у короткостроковій перспективі, інформація як те, що існує для спостерігача, може мати цінність для нього як чинник, регулюючий сумісну діяльність людей у напрямку підвищення життєздатності, могутності людства. Будь-яку іншу інформацію, яка не слугує цій меті, можна вважати інформаційним сміттям. Наприклад, не залежно від країни і епохи Теорема Піфагора завжди буде цінністю. В той же час кількість учнів Хацапетівської ЗОШ 1976 року цікава для 70-х років, але для жителів Мозамбіку 2011 року є інформаційним сміттям.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. В.А.Ловицкий - О ценности информации. 
  2. Монахов Юрий Михайлович, Абрамов Константин Германович - Моделирование распространения нежелательной информации в социальных медиа. 
  3. Tikhonov V.I. - Fractal topological model for open telecommunication network. 
  4. Tikhonov V.I. - Geometric presentation for the tensor model of digital flows in the open network. 
  5. Структурная устойчивостьи морфогенез. Пер. с франц. / Перевод Е.Г.Борисовой, А.Родина, под ред. А.Родина, посл. А.Родина. М.:"Логос", 2002. - 280+viii c. - с.97. ISBN 5-8163-0032-6.