Ірена Кшивицька
| Ірена Кшивицька | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Irena Krzywicka | ||||
.jpg) | ||||
| Народження |
28 травня 1899 Єнісейськ, Єнісейська губернія, Російська імперія | |||
| Смерть |
12 липня 1994 (у віці 95 років) Bures-sur-Yvette, France | |||
| Поховання | Лютеранський цвинтар Варшавиd | |||
| Громадянство (підданство) |
 Республіка Польща | |||
| Знання мов |
| |||
| Ім'я при народженні | пол. Irena Goldberg | |||
| Діяльність |
| |||
| Член | Польський PEN Clubd і Спілка письменників Польщіd | |||
| Школа / Традиція | Feminism | |||
| Alma mater | Факультет польських студій Варшавського університетуd | |||
| Діти |
| |||
|
| ||||
 Ірена Кшивицька у Вікісховищі | ||||
Ірена Кшивічка, до шлюбу Гольдберг, 28 травня 1899 року в Єнісейську, Російська імперія — 12 липня 1994 року в Буре-сюр-Іветте, Франція — польська феміністка, письменниця та перекладачка, пропагувала сексуальну освіту, контрацепцію та планування батьківства.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилась в родині польсько-єврейської лівої інтелігенції. Її батьки були соціалістичними активістами, засланими до Сибіру. Там народилася Ірена. Її батько, Станіслав Гольдберг, був лікарем, а мати стоматологинею. Під час заслання батько захворів на туберкульоз і помер через три роки після повернення до Польщі.[2] Мати виховувала її в дусі толерантності та раціоналізму.
У 1922 році Ірена Гольдберг закінчила Варшавський університет за спеціальністю польська мова. Докторську дисертацію вона не завершила через конфлікт із керівником. В університеті опублікувала перший нарис Kiść bzu ("Гілка бузку").
У 1923 році одружилася з Єжи Кшивіцьким, сином соціолога та борця за права жінок Людвіка Кшивіцького. Незабаром після весілля Кшивицька поїхала на Корсику зі своїм коханим Вальтером Газенклевером, відомим німецьким поетом і драматургом. Народила синів Петра та Анджея. Вважала свій шлюб щасливим.
Феміністична діяльність[ред. | ред. код]
Ірена Кшивіцька була авторкою кількох романів та перекладених творів Веллса, Макса Фріша та Фрідріха Дюрренматта. Мала стосунки з Тадеушем Бой-Желенським. Робота Кшивицької щодо поширення знань про сексуальну освіту та контрацепцію зробила її найвідомішою феміністкою довоєнної Польщі. Вона говорила про аборти, жіночу сексуальність та гомосексуальність.
Кшивіцька з Бой-Желенським відкрили клініку у Варшаві, де безкоштовно надавали інформацію з планування сім'ї. Праві активісти стверджували, що Кшивіцька "шкодить нації".
Друга світова та еміграція[ред. | ред. код]
Під час Другої світової війни та окупації Польщі Кшивіцькій довелося переховуватися під фальшивим ім'ям, оскільки її внесли до нацистського списку людей, позначених для знищення. Вона допомагала підпільній Армії Крайової в діях опору. Під час війни загинули троє з її близьких: чоловік (імовірно вбитий у Катинській різанині), Бой-Желенський (вбитий у Львові) та син Петро.
У 1945–1946 рр. Кживицька працювала у польському посольстві в Парижі, але врешті повернувся до Польщі. Вона виїхала з Польщі в 1962 році, щоб допомогти у кар'єрі свого сина, який отримав стипендію Фонду Форда. Вони їхали спочатку до Швейцарії, а потім до Франції. Довгий час вона жила в Буре-сюр-Іветте.
Твори[ред. | ред. код]
- Pierwsza krew ('The First Blood'), Towarzystwo Wydawnicze "Rój", Warszawa 1933; since 1948 entitled Gorzkie zakwitanie ('Bitter Blooming'), reissued by Wydawnictwo Krytyki Politycznej, Warszawa 2008, ISBN 978-83-61006-30-5
- Sekret kobiety ('A Woman's Secret'), Towarzystwo Wydawnicze "Rój", Warszawa 1933
- Sąd idzie, reportaże sądowe ('The Court is Coming', court reports), Towarzystwo Wydawnicze "Rój", 1935, reissue "Czytelnik", Warszawa 1998 ISBN 83-07-02657-1
- Zwycięzka samotność. Kobieta szuka siebie ('Victorious Loneliness. A Woman in Search of Herself'), Towarzystwo Wydawnicze "Rój", Warszawa 1935
- Co odpowiadać dorosłym na drażliwe pytania ('How to Answer Thorny Questions from Adults'), essays, Towarzystwo Wydawnicze "Rój", 1936
- Ucieczka z ciemności ('Escape from Darkness'), novels, 1939
- Tajemna przemoc ('Secret Violence'), Wydawnictwo Awir, Katowice 1947
- Skuci i wolni ('Shackled and Free'), novels
- Rodzina Martenów ('The Marten Family'), Czytelnik, Warszawa 1947
- Bunt Kamila Martena ('The Rebellion of Kamil Marten'), Czytelnik, Warszawa 1948
- Siew przyszłości ('The Sowing of the Future'), Czytelnik, Warszawa 1953
- Dzieci wśród nocy ('Children at Night'), Czytelnik, Warszawa 1948
- Dr Anna Leśna ('Dr. Anna Leśna'), Czytelnik, Warszawa 1951
- Żywot uczonego. O Ludwiku Krzywickim ('The Life of a Scientist. About Ludwik Krzywicki'), Państwowy Instytut Wydawniczy, Warszawa 1951
- Wichura i trzciny ('The Gale and the Reeds'), Nasza Księgarnia, Warszawa 1959
- Wielcy i niewielcy ('The Great Ones and the Not So Great Ones'), memoirs, Czytelnik, Warszawa 1960
- Mieszane towarzystwo. Opowiadania dla dorosłych o zwierzętach ('A Mixed Company. Stories for Adults about Animals'), Czytelnik, Warszawa 1961, reissued 1997, ISBN 83-07-02574-5
- Miłość... małżeństwo... dzieci... ('Love... Marriage... Children...'), essays published in 1950–1962, Iskry, Warszawa 1962
- Wyznania gorszycielki ('Confessions of a Scandalous Woman'), autobiography, Czytelnik, Warszawa 1992, ISBN 83-07-02261-4
- Kontrola współczesności. Wybór międzywojennej publicystyki społecznej i literackiej z lat 1924 - 1939 ('Control of Contemporary Times. A Selection from Interwar Social and Literary Journalism, 1924–1939'), ed. Agata Zawiszewska, Wydawnictwo Feminoteki, Warszawa 2008, ISBN 978-83-924783-4-8
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Sławomir Koper. Wpływowe kobiety Drugiej Rzeczypospolitej. Bellona. с. 157–158. ISBN 978-831-112-1454.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ірена Кшивицька
