Акулова Ірина Григорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ірина Акулова)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Акулова.
Акулова Ірина Григорівна
Народилася 8 червня 1951(1951-06-08)[1] (72 роки)
Кінешма, Івановська область, РРФСР, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність акторка
Alma mater Школа-студія МХАТ
Знання мов російська
Заклад
Роки активності 1970 — тепер. час
Нагороди
Заслужений артист РРФСР
IMDb ID 0015601

Ірина Григорівна Акулова (рос. Акулова Ирина Григорьевна; нар. 8 червня 1951) — радянська і російська актриса театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1986)[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Ірина Акулова народилася 8 червня 1951 року в місті Кінешма Івановської області в сім'ї провінційних артистів Григорія та Ніни Акулових. За перші сімнадцять років життя разом з батьками змінила сім міст[3].

Закінчивши школу в м. Стерлітамаку, поїхала до Москви й відразу вступила до Школи-студії МХАТ на курс Павла Массальского.

Дебютувала в 1971 році у виставі «Валентин і Валентина» театру «Современник». Цей спектакль називали «святом дебютів». Для драматурга Михайла Рощина, для постановника Валерія Фокіна, для виконавців головних ролей Костянтина Райкіна та Ірини Акулової, — для всіх це був, по суті, перший справжній спектакль. Як говориться, «на ранок прокинулися знаменитими»[4].

В «Современнике» пропрацювала недовго, і в 1974 році Олег Єфремов взяв її до складу трупи МХАТу без додаткового прослуховування. За час роботи в театрі Ірина Акулова зіграла 49 головних і заголовних ролей. Після поділу МХАТу в 1987 році перейшла до частини трупи під керівництвом Тетяни Дороніної, через розбіжності з якими покинула театр у 1993 році[3]. Також перестала зніматися в кіно, деякий час продовжувала працювати на озвучування іноземних фільмів.

У 1970-1980-х роках Ірина Акулова багато працювала на радіо, брала участь у радіопостановках (Маргарита в «Дамі з камеліями» Александра Дюма-сина, Флоранс в «Пастці для самотнього чоловіка» Робера Тома та багатьох інших), виконувала вірші, читала прозу.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Ірина Акулова тричі була заміжня.

З першим чоловіком В'ячеславом Жолобовим вони познайомилися на першому курсі школи-студії МХАТ, в 1972 році у них народився син Дмитро, але незабаром шлюб розпався.

З актором МХАТу Петром Смидовичем (онуком Петра Смидовича) вони прожили близько трьох років.

Шлюб з останнім офіційним чоловіком Миколою Пузирьовим також закінчився розлученням.[3]

У 1993 році на заощадження придбала половину приватного будинку в рідному місті Кінешма.

Зараз Ірина Акулова вийшла на пенсію, живе одна, в КинешмеіІвановської області[3].

Ролі в театрі[ред. | ред. код]

«Сучасник»

  • 1971 — «Валентин і Валентина» Михайла Рощина (режисер Валерій Фокін) — Валентина

МХАТ СРСР імені М. Горького

  • 1974 — «Останні дні (Пушкін)» Михайла Булгакова (реж. Віктор Станицин) — Наталія Пушкіна
  • 1975 — «Ешелон» Михайла Рощина (реж. Анатолій Ефрос)
  • 1980 — «Чайка» Антона Чехова (реж. Олег Єфремов) — Ніна Зарічна
  • 1981 — «Шлях» Олександра Ремеза (реж. Валерій Саркісов) — Марія Олександрівна
  • 1982 — «Вагончик» Ніни Павлової (реж. Кама Гінкас) — Ліля
  • 1985 — «Юристи» Рольфа Хоххута — Христина (Тіна)
  • 1986 — «Тамада» Олександра Галіна (реж. К. Гінкас) — Ліза
  • 1987 — «Останні» Максима Горького (постановка Володимира Салюка та ІгоряВасильєва, керівник постановки Олег Єфремов) — Надія

МХАТ імені М. Горького

  • 1987 — «Валентин і Валентина» Михайла Рощина — Женя
  • 1987 — «На дні» Максима Горького (постановка Костянтина Станіславського і Володимира Немировича-Данченка, відновлення Т. Дороніної) — Наташа
  • 1987 — «Три сестри» Антона Чехова (постановка Вл. В. Немировича-Данченка, відновлення Т. Дороніною і Л. Губанова) — Наталія Іванівна
  • 1988 — «Дорога до Мекки» Атола Фугарда (постановка А. Азаревича) — Ельза
  • 1988 — «Прощання з Матьорою» В. Г. Распутіна (постановка А. Борисова) — Віра

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Назва Роль
1970 тф Панночка-селянка
1971 ф Офіцер запасу Віоріка
1973 ф Двері без замка доярка Настя
1974 ф Блокада: Фільм 1: Лужський кордон, Пулковський меридіан Віра Корольова
1976 тф В одному мікрорайоні Ірина Агашина
1976 тф Якщо я полюблю... Шура
1976 ф Розіграш вчителька
1977 ф Особистої безпеки не гарантую Міла
1977 ф Відпустка, яка не відбулася Наташа, дружина Валерія
1978 ф Біла мазурка
1978 тф Три непогожих дні Валентина Василівна Прошина
1979 ф Блокада: Фільм 2: Ленінградський метроном. Операція «Іскра» Віра Корольова
1979 ф Екіпаж Алевтина, дружина Ненарокова
1981 тф Цей фантастичний світ. Випуск п'ятий Катрін
1981 ф Білий ворон Рита
1982 ф Народився я в Сибіру Маріша
1982 тф Формула пам'яті Олена Вартанян
1983 тф Запобіжний захід Тетяна Чістухіна
1986 тф Шлях Марія Олександрівна
1987 ф Навколишнє середовище Наталя Борисівна
1991 ф Темні алеї мати Русі
1992 ф Генерал Ніна Олександрівна Горбатова, дружина генерала
1992 ф Я обіцяла, я піду Алевтина
1993 ф Загін «Д» Світлана

Роботи на радіо[ред. | ред. код]

Ірочка Акулова — артистка МХАТу, що зробила зі мною багато чудових робіт. Зокрема, вона зіграла Наташу Ростову в ювілейної композиції «Війни і миру». Я вже не кажу про виставу «Дама з камеліями» за романом А. Дюма-сина, де вона грала разом з Юрієм Яковлєвим і Андрієм Ташковим. Вибір на роль Маргарити Готьє упав на неї тоді не випадково — за своїм акторським даним вона дуже підходила.

Радіопостановки

Радіопередачі

  • 1974 — Клуб знаменитих капітанів. Зустріч 95-та. Поштовий рейс. «1002-га ніч Шахразади» (реж. Тетяна Сапожнікова) — Шахразада
  • 1984 — Земля, вклонися людині. До 50-річчя з дня народження Юрія Гагаріна
  • 1985 — У родині єдиній. Вірші радянських поетів.

Читання поезії

  • 1987 — Вірші Белли Ахмадуліної: «Ніч падіня яблук», «Глибокий ніжний сад, впадає в Оку…», «Ні слова про кохання! Але я про неї ні слова…», «Сутеніє о п'ятій годині, а до п'яти…», «Непослух речей», «Забутий м'яч»
  • 1992 — Вірші Мірварід Дільбазі: «Курд Овшари», «Поклич мене». «Останній сніг», «Ти радість взяв…», «Там, де…», «Наша дружба», «Южанка», «Стати стрижачкою, що світиться, ало…», «Я — немов пелюстка маку…», «Ластівчині краю», «Осінь», «Мугань», «Баяти про кохання і вірності».

Читання прози

Роботи в озвучуванні[ред. | ред. код]

Назва та рік виходу фільму Роль Актриса Студія дубляжу Рік
Гола любов[fr] (1981) Клер Марлен Жобер Кіностудія імені М. Горького 1987
Берег правий, берег лівий (1984) Александра Вернакіс Наталі Бай Кіностудія імені М. Горького 1988
Довга розлука (1985) Сундарі Надія Моїду Кіностудія імені О. Довженко 1988
Легенда про білого дракона (1986) Ведьма Альта Ді Воллес-Стоун Кіностудія імені М. Горького 1989
Закоханий чоловік (1987) Сьюзен Елліот Джеймі Лі Кертіс Кіностудія імені М. Горького 1989
Жага помсти (1988) Нандіні Сону Валія Кіностудія імені М. Горького 1990
Герой Хіралал (1988) Сітара Деві Діпа Сахі Кіностудія імені М. Горького 1990
Засуджений (1989) Яшода Бозе Нутан Союзмультфільм 1991
Хижак 2 (1990) Леона Кантрелл Марія Кончіта Алонсо Кіностудія імені М. Горького 1993
Список Шиндлера (1993) Емілія Шиндлер Керолайн Гудолл Мосфільм 1994
Бетмен (1989) Алісія Хант Джеррі Голл Варус Відео 1994
Кучерявка Сью (1991) Грей Еллісон Келлі Лінч Варус Відео 1994
Танго і Кеш (1989) Прокурор Сьюзен Кребс Варус Відео 1994
Поліцейська академія 3: Знову до академії (1986) курсант Карен Адамс Шоун Везерлі Варус Відео 1994
Над законом (1988) Долорес Пем Грієр Варус Відео 1994
Гремліни (1984) Руби Дигл Поллі Голлідей Варус Відео 1994
Віруючі[en] (1987) Джессіка Хелен Шейвер Варус Відео 1994
Я люблю тебе до смерті (1990) Розалі Трейсі Вуллмен Варус Відео 1994
Сцени в магазині (1991) Дебора Файфер Бетт Мідлер Варус Відео 1994
Бонні і Клайд (1967) Вілма Девіс Еванс Еванс Варус іидео 1994
Справа пеліканів (1993) Варус Відео 1994
Без копійки в Беверлі Гіллз (1986) Барбара Вайтмен Бетт Мідлер СВ-Дубль 1994
Величезні статки (1987) Сенді Брозінські Бетт Мідлер ТГ СРД (на замовлення ВДТРК) 1995
Безстрашний (1993) Варус Відео 1995
Старі буркотуни (1993) медсестра Ізабелл Монк Варус Відео 1995
Старі буркотуни розбушувалися (1995) Марія Софі Лорен Варус Відео 1995
Новачок (1990) Лайсел Соня Брага Варус Відео 1995
Інтерв'ю з вампіром (1994) Покоївка , дівчина в сквері Белліна Логан, Жанетт Контомітра Варус Відео 1995
Фатерлянд (1994) Чарлі Магуайр Міранда Річардсон Варус Відео 1995
Три аміго (1986) Кармен Патріса Мартінес Варус Відео 1995
Вампіри Беверлі-Гіллз (1988) мадам Кассандра Брітт Екланд Варус Видео 1995
Сьоме знамення (1988) Маргарет Чі Гарлінгтон Варус Відео 1995
Шанси є (1989) Корін Джеффріс Сібілл Шеперд Варус Відео 1995
Останній з найкращих (1990) Лінда Делі, Аніта Джонс Деборра-Лі Фернесс, Мішель Літтл Варус Відео 1995
Ілюзія вбивства 2 (1991) Ліз Кеннеді Джоанна Глісон Варус Відео 1995
Внутрішній космос (1987) Маргарет Кенкер Фіони Льюіс Варус Відео 1995
Ім'я йому Смерть (1985) Сара Вілер Керрі Снодгресс Варус Відео 1995
Вайетт Ерп (1994) Елі Ерп, Кейт Елдер Кетрін О'Хара, Ізабелла Росселліні Варус Відео 1995
Знедолені (1995) Еліза Алессандра Мартінес Варус Відео 1996
Великий бізнес (1988) Седі Ратліфф / Седі Шелтон Бетт Мідлер СВ-Дубль 1996
Голлівудські дружини (1985) Елейн Конті , Монтана Грей Кендіс Берген, Стефані Паверс СВ-Дубль 1997
Вавилон 5: Зустрічі (1993) Деленн Міра Фурлан Варус Відео 1997
Закадровий переклад
Аромат кохання Фанфан (1993) Всі жіночі ролі Кіностудія імені М. Горького 1993
Прощання (1988) Всі жіночі ролі Мосфільм 1994
Книги Просперо (1991) Всі жіночі ролі Відеофільм (на замовлення «НТВ») 1995
Мультфільми та мультсеріали
Чарівні дзвіночки (1987) Дівчинка з золотим волоссям
Суниця під снігом (1994) Мама
Блекстар[en] (1981—1982) Катана[6], Смарагдова жінка [7] Варус-Відео 1993
Хі-Мен і володарі всесвіту (1983—1985) Королева Марлін Варус-Відео 1993
Чорний плащ (1991—1995) Моргана МакАбр СВ-Дубль 1993
Дюймовочка (1994) Мама Варус-Відео 1994
Аладдін (1994—1995) Міраж[8] СВ-Дубль 1996

Участь у передачах[ред. | ред. код]

  • 1994 — «Простіше Простого». Телегра. Ведучий: Микола Фоменко. Телеканал «РТР»
  • 2008 — «Невідома версія: Екіпаж». Документальна передача. Телеканал «СТБ»
  • 2010 — «Екіпаж. Вогняний рейс. Як це було». Документальна передача. «Єдина Медіа Група» на замовлення телеканалу «Росія»
  • 2011 — «Хай говорять». Ток-шоу. Ведучий: Андрій Малахов. «Перший канал»[9]
  • 2011 — «Жіночий рід». Документальний цикл (12 серія). Автори: Сергій Майоров, Микита Лойк, Ірина Шихман. «Івд ПРОДАКШН» на замовлення «Новий канал»[10]
  • 2015 — «Прямий ефір». Ток-шоу. Ведучий: Борис Корчевников. «Росія-1» (ефір 24 грудня 2015 року)
  • 2015 — «Розкриваючи таємниці зірок». Документальна передача. «М-Продакшн» на замовлення телеканалу «Москва Довіра»
  • 2016 — участь у передачі Юлії Меньшової «Наодинці з усіма», «Перший канал» (ефір 11 травня 2016 року)
  • 2017 — «Зірки зійшлися». Ток-шоу. Провідні: Оскар Кучера і Лєра Кудрявцева. НТВ (ефір 12 листопада 2017 року)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ Ірина Акулова. Енциклопедія Кіно та ТБ. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 3 квітня 2019.
  3. ↑ а б в г Документальний цикл «Жіночий рід» 12-я серія
  4. ↑ Михайло Рощин. Драматургія і проза життя. «Журнальний зал» | Жовтень, 2003 № 2 [Архівовано 3 квітня 2019 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Верник Э. Г. Мой радиотеатр. — М.: Новое литературное обозрение, 2010. — С. 146.
  6. ↑ У 6-й серії: «Викрадений зореліт»
  7. ↑ В 5-й серії: «Експедиція»
  8. ↑ У серіях «У страху очі великі», «Тінь сумніву», «Коли з'являється хаос?»
  9. ↑ Ток-шоу «Нехай говорять» (15 листопада 2011 року): Георгій Гриу — Все могло бути інакше [Архівовано 18 червня 2015 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Документальний цикл на т/к «Домашній»: «Жіночий рід» [Архівовано 25 грудня 2015 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Акулова_Ірина_Григорівна&oldid=41389353