Ірша (станція)
Зовнішній вигляд
Очікує на перевірку
| Станція Ірша
Київ — Коростень | |
|---|---|
| 50°43′16″ пн. ш. 29°27′6″ сх. д. / 50.72111° пн. ш. 29.45167° сх. д. | |
| Рік відкриття | 1902 (124 роки) |
| Тип | проміжна |
| Колій | 2 головні, 3 приймально-відправні та інші |
| Платформ | 2 |
| Тип платформ(и) | бічні |
| Форма платформи | прямі |
| Вулиця | Привокзальна |
| Відстань до Києва, км | 91 (до ст. Київ-Пасажирський) |
| Тарифна зона | 6 |
| Код станції | 347601 ? |
| Код «Експрес-3» | 2200091 ? |
| Послуги | |
| |
Ірша́ — проміжна залізнична станція Коростенського напрямку Південно-Західної залізниці між зупинним пунктом Макалевичі (8 км) та станцією Пенизевичі (7 км). Розташована в однойменному селі Житомирського району Житомирської області.
На станції здійснюються вантажні операції на під'їзних коліях, навантаження деревини та металобрухту.
Станція відкрита у 1902 році. У 1978 електрифікована змінним струмом (~25 кВ). Збереглася типова будівля вокзалу, споруджена на початку 1900-х років (подібні вокзали збереглися на станціях Святошин, Біличі, Ірпінь, Клавдієво, Головки).
На станції Ірша зупиняються приміські електропоїзди Коростенського напрямку[1].
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 01.02.2025)
(рос.) [Архівовано з першоджерела 07.02.2025.] - Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
- Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

