Ісламофашизм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Плакат у Техасі, 2006

Ісламофашизм (англ. Islamofascism) — термін для проведення ідеологічних паралелей між сучасним ісламським екстремізмом і фашизмом або націонал-соціалізмом XX століття[1].

Термін був введений у вжиток французьким істориком Максимом Роденсоном (19152004) для позначення ісламської революційної диктатури в Ірані після 1979 року[2][3]. Деякі джерела стверджують, що автором терміна була італійська письменниця Оріана Фаллачі[4].

Визначення[ред.ред. код]

Категоричне заперечення загальнолюдських ряду цінностей і схильність ісламістів до радикальних методів боротьби[5][6] проти того, що Усама бен Ладен раніше і інші ісламісти сьогодні називають «вторгненням невірних» і «окупацією мусульманських земель»[7], дали підставу ряду вчених, публіцистів і політиків ввести в обіг термін «ісламофашизм». Цей термін вперше використав французький історик ісламу, марксист Максим Родинсон, визначив їм режим ісламської революційної диктатури в Ірані після подій 1979 року[2]. Родінсон пише в Le Monde, що такі рухи, як послідовники Хомейні і «Брати-мусульмани» є однією з форм «архаїчного фашизму»[3].

Відомий філософ Френсіс Фукуяма в 2002 році стверджував, що сьогоднішній «конфлікт цивілізацій» — це не просто боротьба з тероризмом і не боротьба з ісламом як релігією, а швидше «боротьба з ісламофашизмом», тобто з радикально нетерпимою і антигуманною доктриною, яка набула поширення у багатьох частинах ісламського світу і заперечує цінності всієї цивілізації[8][9].

Також вважає виправданим застосування такого терміну до радикального ісламу, наприклад, викладач в області ісламських досліджень і порівняльного релігієзнавства Університету Каліфорнії доктор Майлз Рутвен. Він вперше застосував цей термін ще 8 вересня 1990 року в газеті The Independent[3][10].

Популяризація[ред.ред. код]

Після здійснення великомасштабних терактів 11 вересня в Нью-Йорку, термін «ісламофашизм» популяризирований в США журналістом Крістофером Хітченсом[11], а потім використаний президентом США Джорджем Бушем в офіційній заяві[12]

Відома газета The Washington Times в редакційній статті «Це фашизм» поставила знак рівності між «філософськими поглядами Гітлера, Муссоліні, лідерів імперіалістичної Японії та інших фашистських режимів» і «філософією Аль-Каїди, Хезбалли, Хамасу і багатьох інших типів ісламізму в світі»[13].

У провідних університетах США пройшла з 22 по 26 жовтня 2007 р. «тиждень проти исламофашизма» і супроводжувалася показом документальних фільмів і розповсюдженням літератури про радикальний іслам і ісламських терористичних організаціях[14].

Безліч схожих рис у ісламізму і таких тоталітарних ідеологій, як націонал-соціалізм і сталінізм, бачить американський політолог Марк Александер[15]. Алжирський письменник Буале Сансан (англ.) вважає, що між ісламізмом і націонал-соціалізмом дуже багато спільного: прагнення до завоювання не тільки розуму, але і територій, а також ідея знищення всіх, хто не підкоряється цій ідеології[16].

Критика[ред.ред. код]

Євген Примаков вважав, що існує ісламський екстремізм, а не исламофашизм, оскільки, на його думку, фашизм будується на націоналізмі[17]. Аналогічний аргумент висуває дослідник ісламу Реза Аслан[18].

Відомий американський історик ісламу і експерт із тероризму Даніель Пайпс, коментуючи полеміку навколо цього терміна, написав, що слово «фашист» у контексті обговорення радикального ісламу вводить в оману[13]:

Деякі критики стверджують, що термін використовується для пропаганди[19]. Зокрема, Джозеф Зібраний (англ.) пише, що Аль-Каїду називають фашистською, використовуючи слово «фашистський» як синонім слова «огидний»[20].

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «a controversial term equating some modern Islamic movements with the European fascist movements of the early twentieth century».
  2. а б Roger Scruton (2006-08-18). 'Исламофашизм'. The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 2015-09-19. Процитовано 2015-09-19. 
  3. а б в Laqueur W.. The Origins of Fascism: Islamic Fascism, Islamophobia, Antisemitism. Oxford University Press. Архів оригіналу за 2012-02-27. Процитовано 2015-09-19. 
  4. Умерла Ореанна Фаллачи – журналист и писатель, автор термина «исламофашизм». 2006-09-15. Архів оригіналу за 2015-06-12. Процитовано 2015-09-19. 
  5. Исламизм.
  6. Исламский радикализм и его сущность. nasledie.ru. 2001-10. Архів оригіналу за 2010-12-04. Процитовано 2010-02-05. 
  7. Ivan Eland. Предвестник того, что нас ждет. The Washington Times. Архів оригіналу за 2012-02-10. Процитовано 2015-09-19. 
  8. Рашкофф Д. {{{Заголовок}}}. — ISBN 5-98042-012-6.
  9. Дугин А. Г. {{{Заголовок}}}.
  10. Ruthven M {{{Заголовок}}}. — 355 p. — ISBN 1-86207-540-9.
  11. Николя Лебур. «Исламофашизм»: новое заблуждение французских левых. Slate.fr. Процитовано 2015-09-19. 
  12. Президент Буш о Ливане. Голос Америки. 2006-12-08. Архів оригіналу за 2015-09-19. Процитовано 2015-09-19. 
  13. а б Пайпс Д. (2006-08-14). В состоянии войны с исламскими фашистами. danielpipes.org. Архів оригіналу за 2015-05-05. Процитовано 2015-09-19. 
  14. Мусульмане обеспокоены проведением в США «недели против исламофашизма». NEWSru.com. 2007-10-23. Архів оригіналу за 2007-10-25. Процитовано 2015-09-19. 
  15. Geert Wilders’ Speech In Berlin On 2 October 2010. 2010-10-02. Процитовано 2015-09-19. 
  16. «There Are Parallels between Islamism and National Socialism». 2009-06-19. Архів оригіналу за 2009-11-24. 
  17. «Исламская экономика», или пять тезисов профессора Игнатенко. 2007-05-17. Архів оригіналу за 2014-02-01. 
  18. «How to Win a Cosmic War» — Reza Aslan — Part 3/6. YouTube. Процитовано 2015-09-19. 
  19. Boyle, Michael The War on Terror in American Grand Strategy(англ.) // International Affairs : Magazine. — 2008. — March (vol. 84, no. 2). — P. 196. — DOI:10.1111/j.1468-2346.2008.00699.x.
  20. Sobran J. (2004-11-11). Words in Wartime. Архів оригіналу за 2015-06-11. Процитовано 2015-09-19.