Емо (субкультура)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Емо-хлопець
Емо-підліток
Докладніше: Емо (значення)

Емо (англ. emo: від англ. emotional — емоційний) — молодіжна субкультура, яка утворилась на базі прибічників однойменного музичного жанру.

Найпоширеніша субкультура серед підлітків 13-18 років (хоча іноді трапляються й старші прихильники). Головне для представників цієї субкультури - емоції. І вони черпають їх звідусіль - із музики, книг, кіно. Часто в емо-музиці переважає крик («скримінг»), плач, вереск.

Серед інших субкультур особливою любов'ю не користуються, особливо хлопчача частина емо. Їх вважають плаксіями і всерйоз практично не сприймають. Носять виключно чорно-рожевий одяг, кеди, часто стрижуть волосся і залишають довгу чілку, що закриває пів-обличчя. Волосся і нігті нерідко фарбують у чорний колір. Хлопці вдягають обтягуючі штанці з низеньким поясом і приталені майки з назвами рок-гуртів, ремені із заклепками,. Люблять обвішуватися значками з героями американських мультфільмів і фенечками, пірсинг, татуювання, часто носять маленькі тонелі. Мета їхнього одягу — стерти різницю між хлопцем і дівчиною. справжній «емо» не палить і не вживає алкоголь і наркотики, не бере участь у безладних статевих зв’язках, не зраджує свої ідеали, про усе це свідчать татуювання у вигляді хреста на руках деяких «емо». [1]

Прихильники емо дуже чутливі, емоційні діти, які виносять протест «сірому, буденному» суспільству. Але, найголовніше, цей протест може бути небезпечним для самих представників цієї субкультури, оскільки носить саморуйнівний характер.

Досліджуючи Інтернет-сайти емо, бачимо пропаганду самопошкодження та самогубства як протест існуючому стану суспільства, як виклик дорослим. Загроза полягає в тому, що дані сайти стають особливо небезпечним для підлітків через їх особливості даного вікового періоду, який характеризується ще несформованим світоглядом, підвищеною вразливістю психіки, надемоційністю, зміною життєвих орієнтацій та значимих для дитини осіб, що призводить до негативного сприйняття світу, усвідомлення та наслідування самогубства як єдиного засобу самовираження.[Джерело?]

Історія[ред.ред. код]

«Емо», як субкультура, з’явилася набагато пізніше за панк, корені «емо» народилися разом з першими панк-групами, що почали існувати у кінці 50-х, які раніше називали «гаражним роком». Поступово панк-музика почала розвиватися, перетворюючись на сучасніші різновиди панка і вже у 1985 році уперше прозвучало слово «емо», саме так називали перші емо-панк групи, які з’явилися у Вашингтоні, їх музика дуже відрізнялася від панк сцени того часу: основою їх звучання залишався панк, але вже з елементами вокалу. Тоді зароджувалися перші риси стилю музики «емо» — емоційність і визначеність текстів пісень, певна техніка виконання. [1]

І приблизно тоді ж з’явилося панк рух під назвою «sXe», назва пішла від «straight edge», що перекладається як «чітка грань», представники цього руху не вживали алкоголь і будь-які види наркотиків (у тому числі і тютюн), не вступали у безладні статеві зв’язки, також деякі з них, на знак свідоцтва приналежності до руху, робили татуювання у вигляді хреста на руці оскільки саме хрест на руці раніше малювали охоронці рок-клубів неповнолітнім, щоб тим не продавали сигарети і алкогольні напої під час концертів, пізніше до цього руху долучились і «емокіди». Вважається, що саме тоді світ уперше пережив нашестя «емо». [1]

Основні риси емо-стилю[ред.ред. код]

Вираження емоцій — головне правило для емо-кідів. Їх відрізняє: самовираження, протистояння несправедливості, особливе, чуттєве світовідчуття. Найчастіше емо-кид — ранимий і депресивний чоловік. Існує стереотипне уявлення про емо як про плаксивих хлопчиків і дівчаток.

Традиційною зачіскою емо вважається косий, рваний чубок до кінчика носа, що закриває одне око, а ззаду коротке волосся, що стирчать в різні боки [неавторитетний джерело?]. Перевага віддається жорсткому прямому чорному волоссю. У дівчат можливі дитячі, смішні зачіски — два «маленьких хвостика», яскраві «заколочки» — «сердечка» з боків, бантики. Для створення цих зачісок емо використовують велику кількість фіксуючого лаку для волосся. Часто емо-кіди проколюють вуха або роблять тунелі. На обличчі та інших частинах тіла емо-кида може бути пірсинг (наприклад в губах і лівій ніздрі, бровах, переніссі).

І юнаки, і дівчата можуть фарбувати губи під колір шкіри, використовувати світлий тональний крем. Очі густо підводять олівцем або тушшю. Нігті покривають чорним лаком. Сумка зі значками

Типові прізвиська для емо в Інтернеті дуже гострі, наприклад: broken_heart, raped_teddy_bear lonely_star і т. д.

Одяг[ред.ред. код]

Для емо характерна одяг в рожево-чорних тонах з двокольоровими візерунками і стилізованими значками. Основними кольорами в одязі є чорний і рожевий (пурпурний), хоч і інші шокуюче-яскраві поєднання вважаються допустимими.

Бувають поєднання в широку смужку. Часто на одязі зображені назви емо-груп, смішні малюнки або розколоті серця. Зустрічаються риси спортивного стилю одягу скейтбордистів і BMX-ерів. Значення квітів Переважає в образі емо. Його перевага може бути викликано депресією, нещастям, знехтуваним. Відбиває радісні моменти. Це виклик загальної похмурості, заперечення зв'язку стилю емо з готичною субкультурою і наближення до поп-панку.

Характерна для емо взуття — кеди типу Converse або скейтерские кеди, а також фліпи (ганчіркові тапочки в ромб), сліпони (взуття, схожа на тапочки, але з підошвою, як у кед), Венс з візерунком у шашечку.

Найбільш типовий одяг[ред.ред. код]

  • Вузька, що обтягує футболка.
  • Вузькі джинси чорного або попелястого-синього кольору, можливо, з дірками або латочками.
  • Чорний або рожевий ремінь часто зі шкірозамінника з причини прихильності деяких емо-кідів до Веганізм, з заклепками, провисає ланцюгами і великий бляхою з символікою.
  • Кеди з яскравими або чорними шнурками, зашнурованому особливим способом.
  • Картата косинка-арафатка на шиї.
  • Присутні ободочки з бантиком. Смугасті гетри на руках. Рідше зустрічається одяг унісекс.
  • Кеди емо-кідів

Атрибутика[ред.ред. код]

  • Поштова торба через плече, покрита латками і значками.
  • Значки, причеплені до одягу і, іноді, до взуття.
  • Окуляри в широкій яскравою або чорній оправі.
  • Яскраві різнокольорові (зазвичай силіконові) браслети на руках, особливо популярні СНЕП або панк-атрибутика (напульсники із шипами).
  • Крупні намиста яскравих кольорів на шиї.
  • М'які іграшки у вигляді ведмедиків, яким емо-кіди розпорюють животи і зашивають товстими нитками. Такі іграшки відіграють роль своєрідних талісманів. Їх беруть із собою на прогулянки, на заняття, з ними залишаються вдома і сплять.
  • Напульсники на руках.

Символіка[ред.ред. код]

  • Рожеве серце, часто з поперечною тріщиною або розірване на клапті.
  • Череп з кістками.
  • Рожевий (або чорний) пістолет або схрещені пістолети з написом «bang-bang» (звук пострілу).
  • Чорна п'ятикутна зірка на рожевому фоні.
  • Рожево-чорна шахівниці.
  • Футболки з героями дитячих мультфільмів (наприклад, Міккі Маус).

Характерні жести[ред.ред. код]

  • Нахиліть голову, щоб звисав чубчик, і приставити до скроні два пальці на кшталт пістолета.
  • Скласти руки разом у вигляді серця.
  • Скривити ноги ступнями всередину і трохи підігнути коліна.
  • Фотографувати своє відображення в дзеркалі.


Джерела та примітки[ред.ред. код]

Як з"явилася культура емо?

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]