Абдулкадир Інан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Див. також: Абдулкадир
Абдулкадир Інан
башк. Абдулҡадир Инан
Народження 29 жовтня 1889(1889-10-29)
Сарикульмяк, Єкатеринбурзький повітd, Пермська губернія, Російська імперія
Смерть 26 липня 1976(1976-07-26) (86 років)
Стамбул, Туреччина
Громадянство (підданство)  Російська імперія
 Російська СФРР
 Туреччина
Знання мов
  • башкирська і турецька
  • Діяльність
  • драматург
  • Викладав Університет Анкари
    Alma mater Расуліяd
    Посада головний редактор

    CMNS: Абдулкадир Інан у Вікісховищі

    Фатхелкадир Мустафійович Сулейманов (башк. Фәтхелҡадир Мостафа улы Сөләймәнов; в еміграції — Абдулкадир Інан (башк. Абдулҡадир Инан); 29 жовтня 1889 року, село Шига Верхньоуральського повіту[ru] Уфимської губернії (нині село Сарикульмяк Кунашацького району Челябінської області) Росія — 26 липня 1976 року, Стамбул, Туреччина) — вчений, письменник, учасник башкирського національно-визвольного руху[1]. В Туреччині його вважають світилом як вітчизняної науки, так і світової тюркології.[2]

    Біографія[ред. | ред. код]

    Фатхелкадир Сулейманов (в еміграції взяв псевдонім — Абдулкадир Інан) народився 29 жовтня 1889 року в башкирському селі Шига (тепер Сарикульмяк) Кунашацького району Челябінської області. Батько Мустафа викладав в медресе, а мати вченого — Закія, яка народилася в селі Булатова Аргаяшського району Челябінської області, має у своєму родовідному дереві в якості одного з предків Біккула Галікеєва — соратника Салавата Юлаєва, який, утікши після придушення пугачовщини з рідних місць (аул Білян Білокатайського району Башкортостану), заснував на території сучасного Аргаяшського району село Ітбаєво. Могила ішана[ru] Біккула Алікеєва (Галікеєва) збереглася на кладовищі села і досі є місцем поклоніння мусульман.

    Навчався в школі при місцевій мечеті, а потім в Челябінському мектебі Хакіма-ахуна при Ак-мечеті. Фатхелкадир Сулейманов навчався медресе «Расулія»[ru] у Троїцьку.

    1913—1916 роки виявилися найбільш творчо плідними в біографії письменника, вірші і статті публікувалися в троїцькій газеті «Вакит» — «Вперед», потім в Челябінську, Уфі і Стерлітамаку. Він публікується під псевдонімом «Інан» («вірую») і пояснює його так:

    «Я вірую в три речі. Перше — релігія ісламу, друге — наука, третє — велика тюркська нація. Прізвище Інан означає мою віру в ці три сили»

    Члени Башкирського уряду. Абдулкадир Інан — 2-й праворуч

    Після початку Першої світової війни його призвали на фронт. А після Лютневої революції був обраний солдатами Єкатеринбурзького гарнізону делегатом 2-го з'їзду робітничих, селянських і солдатських депутатів Уралу. У перші роки після Жовтневого перевороту Абдулкадир Інан був активним учасником башкирського національно-визвольного руху.[3]

    Навесні 1918 року в якості делегата від Метелевської волості (нині с. Метелево Аргаяшського району Челябінської області) брав участь в роботі з'їзду мусульман Уралу, що проходив у Челябінську. Після переїзду уряду Башкирської республіки з Оренбурга в Челябінськ був призначений 18 червня 1918 головним редактором газети Центрального башкирського шуро (ради) «Башкорт итфаки бюросынин мэхбире». У 1919—1920 рр. В якості члена Башкирського уряду брав активну участь у державному устрої Башкирської республіки, працював у Стерлітамаку, Уфі, Москві[4].

    З квітня 1920 року Інан — член колегії Державного видавництва Башкирської Автономної Радянської Республіки. Не погодившись з обмеженням прав республіки, в знак протесту проти постанови ВЦВК і РНК РРФСР «Про державний устрій Башкирської Автономної Радянської Республіки[ru]» від 19 травня 1920 року залишив свою посаду і виїхав в Середню Азію, потім у 1923 році разом з Ахмет-Закі Валіді покинув Росію.

    А. Валіді, А. Інан, Г. Таган. Будапешт, 1925.

    Після дворічних блукань в Афганістані, Ірані, Індії і країнах Європи, з 1925 року Інан залишається в Туреччині, де проводить решту життя. Він працював в Інституті тюркології, в 1933—1944 рр. — в Турецькому лінгвістичному товаристві[en], у 1955—1961 рр. — в Анкарському університеті, у 1964—1971 рр. — в Інституті турецької культури. В університеті він викладав алтайську, якутську, тувинську і хакаську мови. Будучи поліглотом, добре знав не тільки тюркські, але й арабську, німецьку та перську мови. Робота з оригіналами на цих мовах дозволила йому досягти глибини досліджень етнології, народних традицій, усної народної творчості і домусульманских вірувань багатьох тюркських народів.

    Наукова діяльність[ред. | ред. код]

    Інан був тюркським енциклопедистом, він автор понад 350 наукових статей. Дав науковий аналіз та інтерпретацію найважливіших тюркських писемних пам'яток: «Кутадгу белек» Ю. Балагасуні, «Дивану лугат ат-тюрк» Махмуда аль-Кашгарі, «Китабе деде-і Коркут» («Книга мого діда Коркута»), половецького словника «Куманський кодекс», «Чингіз-наме», киргизького епосу «Манас» та інших.

    За понад 60 років наукової діяльності створив більше 300 фундаментальних робіт з тюркської історії, етнографії, фольклору, мовознавства і літературознавства, філософії. У творах Абдулкадира Інана «Башкорт моңо» («Туга башкира»), «Акшан-батир», «Монло тен» («Сумна ніч») оспівується героїчне минуле башкирського народу. Історична драма «Салауат батир» («Салават-батир») увійшла в репертуар Башкирського театру драми.

    Його наукові дослідження були присвячені історії, етнології та мовознавства тюркських народів, проблем доісламських вірувань і поширення ісламу в Урало-Поволжі й Сибіру.[5]

    Пам'ять[ред. | ред. код]

    • На батьківщині письменника Абдулкадира Інана в селі Сарикульмяк встановлено меморіальну дошку.[6]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. Значение научных идей Абдулкадира Инана в развитии этнологических, религиоведческих и правоведческих знаний/Дамир Валеев[недоступне посилання з Май 2018]
    2. Зауральская Башкирия. Кунашакский район[недоступне посилання з Май 2018]
    3. Абдулкадир Инан. На башкирском яйляу. Пер. Л. Аралбаевой. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 12 травня 2019.
    4. Инан Абдулкадыр. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 12 травня 2019.
    5. В Кунашакском районе Челябинской области сегодня проходит конференция, посвященная 120-летию Абдулкадыра Инана — башинформ.рф — Новости новой Башкирии. Архів оригіналу за 8 вересня 2019. Процитовано 12 травня 2019.
    6. В Кунашакском районе состоялся курултай башкир. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 червня 2012.

    Література[ред. | ред. код]

    • Абдулкадир Инан. Библиографический указатель. Издательство «Гилем». Уфа, 1996. 62 стр.
    • Инан А. Шаманизм тарихта һәм бөгөн. Өфө, 1998.(на башк. яз.)
    • Tarihte ve bugun samanizm. Materyaller ve Arastirmabar. III Baski. Abdulkadir Inan. Ankara, 1986 — 8:64.
    • Из истории российской эмиграции: письма А.-З. Валидова и M. Чокаева (1924—1932 гг.). — Москва, РАН, 1999.
    • Судьба и наследие башкирских ученых-эмигрантов. Уфа, 1995
    • Башкортостан: Краткая энциклопедия. Уфа, 1996.
    • Шакур Р. Абдулкадыр Инан//Знаменитые башкиры. Уфа, 1998. (башк. мовою)
    • Хабиров М. М. Инан Абдулкадыр//Календарь знаменательных и памятных дат, 1999. Челябинская область. Ч., 1999.

    Посилання[ред. | ред. код]