Аборти в Сербії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Аборти в Сербії у нинішньому вигляді (у Сербії та інших на той момент югославських республіках) були легалізовані 7 жовтня 1977 року[1][2]. Аборт доступний на вимогу для жінок, термін вагітності яких не перевищує 10 тижнів, а також у разі ризику для життя або здоров'я жінки (межа не встановлена), або коли вагітність настала внаслідок сексуального злочину (у тому числі зґвалтування або інцесту), або у випадку порушень у плода до 20 тижнів[2]. Неповнолітнім віком до 16 років потрібна згода батьків на аборт[3].

Донедавна аборт був провідним методом контрацепції на території сучасної Сербії. Відсутність сексуальної освіти у поєднанні з практичною відсутністю знань про методи контрацепції призвела до безлічі небажаних вагітностей, а разом з ними і до великої кількості абортів[1]. У 1970-х і 1980-х роках близько 12 % сексуально активних жінок у Сербії використовували сучасні засоби контрацепції, такі як презервативи[1].

За деякими оцінками, у Сербії найвищий рівень абортів у Європі. Офіційні дані Белградського інституту охорони здоров'я стверджують, що в Сербії щорічно проводиться 23 000 абортів, але згідно з неофіційними даними, їх кількість сягає 150 000[4]. Хоча аборти, виконані після 10 тижнів, мають бути зроблені тільки в тому випадку, якщо є конкретна затверджена причина, на практиці аборти на вимогу виконуються пізніше за встановлений законом термін — жінки часто отримують підроблені медичні документи, такі як довідка від психіатра про те, що вони психічно неврівноважені[4]. Крім того, лікарі, які хочуть робити аборти, мають отримати ліцензію; оскільки процес отримання цієї ліцензії може бути суворим та складним, багато лікарів працюють нелегально без ліцензії та не повідомляють про аборти, які вони роблять[4].

2009 року 23,2 % вагітностей у Сербії закінчилися абортом. Найвищим рівнем за всю історію спостережень був 1989 рік, коли було перервано 68 % вагітностей[5]. Ще в 2006 році в Сербії, як і раніше, був найвищий рівень абортів серед колишніх югославських республік[6].

Міфепристон (препарат для медикаментозного аборту) зареєстрований у 2002 році[7].

Суспільна думка[ред. | ред. код]

Опитування Pew Research 2017 року показало, що 63 % сербів вважають, що аборти мають бути законними у всіх/більшості випадків, а 31 % вважають, що вони мають бути незаконними у всіх/більшості випадків[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Abortion Policy - Yugoslavia. Архів оригіналу за 2 листопада 2012. Процитовано 17 квітня 2022.
  2. а б ICMA - Laws on Abortion - Serbia and Montenegro [Архівовано 2010-07-10 у Wayback Machine.]
  3. Archived copy. Архів оригіналу за 4 червня 2010. Процитовано 3 травня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 17 квітня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Historical abortion statistics, Serbia. Архів оригіналу за 10 травня 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
  6. Countries of former Yugoslavia: percentage of pregnancies aborted. Архів оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 17 квітня 2022.
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 жовтня 2017. Процитовано 17 квітня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Шаблон:Аборти у Європі