Адамівка (Чигиринський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Адамівка на карті 1869 року

Ада́мівка — колишнє село Чигиринського району Черкаської області. В 1959 році територія села затоплена водами Кременчуцького водосховища. Мешканці переселені до новостворених сел Рацеве та Тіньки "на степу" - вище від Адамівки, на землях, що не потрапили під водосховище.

Археологія[ред.ред. код]

У 1956 році археологічна експедиція Олекси Тереножкіна було виявлене поселення ранньої залізної доби чорноліської культури, а також невеликий курган з катакомбними та скіфськими похованнями.

Історія[ред.ред. код]

Мешканці с. Адамівка (зліва направо) Кривенки-Хименки-Кириченки (копія фото 1928 р.)
Мешканці с. Адамівка (згори вниз справа наліво) Хименки: Іван, Ганна, Андрій, Наталя, Степанидка (фрагмент фото 1928 р.) (Під час голодомору 1932–1933 рр. з численної сім'ї в живих залишилися лише Андрій і Наталя, їх батьки, два брати та чотири сестри загинули…)

Село знаходилось за 10 верст (11 км) на південний схід від Чигирина, під степом (на царинці), при болотному струмку Шибик або Гниловод. Станом на 1808 рік тут було 56 дворів з 813 мешканцями.

Степом в селі називали місцину на височині на південний захід від Адамівки (де зараз розташовані села Тіньки та Рацево). Там, на степу, були колгоспні лани в радянські часи. (Після затоплення Адамівки саме землі степу лишились над водою Кременчуцького водосховища.) А на низьких землях пойми Дніпра, що були незручні для колгоспу, давали наділи селянам. Селянам це було зручно - дадуть, скажімо, 60 соток, а за цим наділом ще лишається 40 соток до стумка чи до болота. На цій землі можна було садити городину або випасати худобу.

Село ділилося на п'ять чи шість кутків, зокрема, Жуків куток.

Із пам'яток у селі були:

  • урочище Кучивенці, в якому знаходився пагорб з ознаками існування на ньому церкви;
  • гора, що височіла над садибою селянина Стеблини, на якій, за переказами, стояв колись жіночий монастир. При горі був стародавній колодязь, а на горі ознаки стародавніх будівель;
  • в північній частині села, на шляху, що йшов з Чигирина на Бужин і Тарасівку був узвіз, що називався Стрельники. Узвіз мав на горі три розгалудження, які до низу сходились. При цьому узвозі в 1678 році почався бій між російськими військами і турками;
  • на межі адамівських земель чигиринськими знаходились величезні вали, якими захищалась російська армія, що прийшла з князем Ромодановським і гетьманом Самойловичем для захисту Чигирина від турків.
  • Покровська дерев'яна церква, 5-го класу, побудована 1761 року. Попередня церква була 1726 року побудови, осикова, з солом'яним дахом. Землі мала 35 десятин прихожан 40 дворів з Адамівки, 30 з Кожарок і 12 з Тіньок. Священиком при ній був Костянтин Яремович, посвячений 15 березня 1727 року в Києві Варлаамом Ванатовичем.
«Червоні козаки Чигирина», Е.Хорошок. «Вечірні Черкаси», № 23, 04.06.2008 р.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]