Александр Брюкнер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Александер Брюкнер
Aleksander Brückner
Aleksander Brückner 1939.jpg
Народився 29 січня 1856(1856-01-29)
Бережани/Тернопіль
Помер 24 травня 1939(1939-05-24) (83 роки)
Берлін
Alma mater Львівський університет, Віденський університет
Галузь наукових інтересів славістика, історія культури
Заклад Берлінський університет

Александер Брюкнер — (29 січня 1856, Бережани/Тернопіль[1], Тернопільська область — 24 травня 1939, Берлін) — польський філолог та історик культури, багаторічний професор Берлінського університету, член багатьох академій, в тому числі Польської академії знань,[1] Петербурзької Академії Наук.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в Бережанах (за іншими даними, у Тернополі,[1] Галичина, тоді Австро-Угорська імперія). 1872–1876 — вивчав філософію у Львівському університеті.

1876 — здобув докторський ступінь у Відні і того ж року приступив до досліджень зі славістики в Лейпціґу та Берліні під керування тодішнього завідуючого кафедрою славістики Берлінського університету Ватрослава Яґіча.

1877 — видав працю з «Запозичені слов'янські слова в литовській мові», яку присвятив «шанованому вчителю Августу Лескіну».

1878 — захистив у Відні ступінь габілітованого доктора з філології[1] і як приват-доцент почав працювати у Львові.

1881 — переїхав до Берліну, де в університеті одержав посаду доцента з слов'янських мов і літератури Берлінського університету, яку 1892 року підвищили до повної професорської. Брюкнер пропрацював в Берлінському університеті 44 роки, був далеким від політики та цілком присвятив себе науці і спілкуванню з колегами-науковсцями.

Після Першої світової війни відхилив запрошення перебратися до Варшави, Познані чи Вільна[2]. Також після виходу на пенсію він продовжив свої дослідження в Берліні.

На похоронах Александера Брюкнера в 1939 році прощальне слово сказав Макс Фасмер, він же прийняв очолювану раніш Брюкнером університетську кафедру славістики.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Поле наукової діяльності Брюкнера поряд з слов'янською філологією охоплює такі галузі, як: літературознавство, історія культури, балтістика, фольклор, дохристиянські релігії та міфологія, археологія та ін. Список його публікації вміщує понад 1800 найменувань.

У своїх дослідженнях розглядав також питання української літератури й культу­ри, проблеми польсько-українських літературних взаємин, твор­чість представників «української школи» в польській літературі.

У чис­ленних працях («Про етимологічну анархію», 1908; «Пісні польсько-руські», 1911) викорис­товував український матеріал. Підтримував контакти з українськими вченими, зокрема з Іваном Франком, який на­писав кілька рецензій на праці Брюкнера. Але до української мови ставився з погордою, применшував її вплив на польську і перебіль­шував вплив останньої на українську.

«Брікнер розкриває нові горизонти і будить нові думки. Тому тим більше дивуємся, що Брікнер в розборі цього питання не умів зберегти повної обєктивности супроти української мови. Ми цього не можем собі инакше пояснити як якоюсь ідіосинкразією супроти всього українського. А щоб дати на це доказ, вкажемо тільки на його книжку Die Slawen und der Weltkrieg… Названий твір Брікнера має політичний зміст і служить пропаганді не тільки справедливої справи польського народа, але также і неоправданих його претенсій і забаганок… Одно тільки скажемо: Події революції та боротьба і бої за політичну самостійність українського народу дали і Полякам досить доказів на те, що поставлена Брікнером в цім його творі діяґноза і проґноза в українській справі була зовсім невірна»,

 — писав український мовознавець Степан Смаль-Стоцький[3].

19031904 — опублікував огляди періодичних видань з етнографії та фольклору, де проаналізував також досліджен­ня Івана Франка, Володимира Гнатюка, Володимира Шухевича, М. Дикарєва та інших.

В «Історії слов'янських літератур», що є першою частиною його (разом з Т.Лер-Сплавінським) книжки «Нарис з історії слов'янських літератур і літературних мов» (польською мовою, Львів, 1929), дав високу оцінку творчості Тараса Шевченка і його значення для України.

Праці (вибірково)[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.