Алексєєвка (Білогірський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Алексєєвка
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Білогірський район
Рада Криничненська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01040350020012591
Облікова картка Алексєєвка 
Основні дані
Населення 303
Поштовий індекс 97644
Телефонний код +380 6559
Географічні дані
Географічні координати 44°57′14″ пн. ш. 34°39′51″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
434 м[1]
Місцева влада
Адреса ради с. Криничне, вул. Першотравнева, 41
Карта
Алексєєвка. Карта розташування: Україна
Алексєєвка
Алексєєвка
Алексєєвка. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Алексєєвка
Алексєєвка
Мапа
Мапа

CMNS: Алексєєвка у Вікісховищі

Алексє́євка (до 1948 року — Сартана[2]; крим. Sartana) — село в Україні, у Білогірському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Криничненській сільській раді. Населення — 303 особи за результатами перепису 2001 року.

Географія[ред. | ред. код]

Село Алексєєвка знаходиться на півдні району, біля підніжжя північного схилу Головного пасма Кримських гір. Село лежить у балці, на правому березі долини річки Сартана, правій притоці Тана-Су (Басейн Біюк-Карасу). Висота над рівнем моря — 434 м. Сусідні села: Голованівка — за 2,5 км нижче по долині і Красноселівка — 2,5 км на північний захід (або близько 4 км гірськими стежками). Алексєєвка лежить за 4 км від шосе Привітне — Білогірськ, за 11,5 км від Білогірська, найближча залізнична станція — Сімферополь, понад 60 км.

Історія[ред. | ред. код]

Сартана — село, як і більшість кримських гірських послений, древнє. Є інформація, про село Sartana, або Санкті, що згадуються в італійських документах кінця XIV століття, як володіння генуезького Солдайского консульства[3]. Після захоплення в 1475 році генуезьких колоній Османами їхні землі включили в Судакський кадилик Кефінського еялета імперії. В цей час згадується село в Джізйе Дефтера Лива-і Кефе (Османських податкових відомостях) 1652 року, де перераховані кілька десятків імен і прізвищ платників податків-християн[4].

Кримському ханству село офіційно належало всього 9 років: від здобуття ханством незалежності в 1774 році до анексії Криму Російською імперією в 1783 році.

Дореволюційна листівка з видом маєтку князя Кугушева

До XVIII століття Сартана — велике гірське село, населене кримськими греками — румеями. Документів, що містять відомості про Сартану в період Кримського ханства поки не знайдено, тільки в «Відомостях про виведених з Криму в Приазов'я християн» О. В. Суворова від 18 вересня 1778 року, складеної вже після оголошення незалежності ханства від Османської імперії в 1774 року, є запис про виведених з Сартани 743 греках (374 чоловіків та 369 жінок)[5]. Біля Маріуполя переселенці заснували нове село зі старою назвою — Сартана. Кримське село після виселення спорожніло і в Камеральному Описі Криму 1784 року записано, що в селі Саритан, всі будинки розорені, скілки ж їх було невідомо[6]. Нема села в Відомостях про кулькість селищ … знаходяться в Феодосійскому повіті … 1805 року, а на військово-топографічній карті 1817 року Сартана позначена як разорена[7].

Мабуть, у першій половині XIX століття, після 1829 року (у «Відомості про казенні волості Таврійської губернії» від 31 серпня 1829 ще не значиться), у подарованій йому садибі підполковник Дашков почав завозити переселенців з Росії. Вже на карті 1842 року село, як Сартана на землях Кокташської волості Феодосійського повіту, позначена умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів[8]

В 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, поселення приписали до Салинської волості. В «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Сартана — село з 20 дворами, 152 жителями і фабрикою солом'яних виробів (на карті 1865–1876 року в селі Сартана позначено 27 дворів[9]). В «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889р» за результатами Х ревізії 1887 року записана як Сартани з 41 двором і 244 жителями[10]. З кінця XIX століття маєтком володів князь Кугушев, який побудував великий двоповерховий будинок, що зберігся до наших днів. На військово-топографічній карті 1892 року в Саритані позначені 60 дворів і панський двір[11].

За Радянської влади, у результаті адміністративних реформ початку 1920-х років, до 1922 року була скасована волосна система[12] і, згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за даними Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року Сартана входила до складу Султан-Сарайської сільради Карасубазарського району[13].

Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року, Сартану перейменували в Алексєєвку.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. weather.in.ua. Архів оригіналу за 19 грудня 2011. Процитовано 15 січня 2012. 
  2. Указ Президії ВР РРФСР від 18 травня 1948 року № 745/3 «Про перейменування населених пунктів Кримської області» (рос.)
  3. Сартана (маєток князя Кугущева). Архів оригіналу за 21 жовтня 2014. Процитовано 16 жовтня 2014. 
  4. З джізйе Дефтера Лива-і Кефе 1652
  5. Відомість про виведені з Криму в Приазов'ї християнах від 18 вересня 1778г. Архів оригіналу за 18 липня 2013. Процитовано 16 жовтня 2014. 
  6. Камеральное Опис Криму Л. б. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 16 жовтня 2014. 
  7. Карта 1817 Крим, південний схід. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 травня 2022. 
  8. "Топографічна карта півострова Крим, л. V, .С'ёмка полковн. Бетева і Подолка. Оберга. 1842 ". Архів оригіналу за 11 серпня 2019. Процитовано 22 травня 2022. 
  9. "Карта Таврійської губ. по рекогносцировке, 1865 , лист 13, ряд XXXIV ". Південний схід.[недоступне посилання з лютого 2019]
  10. Пам'ятна книга Таврійської губернії 1889р. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 22 травня 2022. 
  11. gif Карта Єні-Сала Молбай.[недоступне посилання з червня 2019]
  12. Прохоров В. В.ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ СІМФЕРОПОЛЬСЬКІЙ ОКРУЖНОЙ МІЛІЦІЇ В ПОЧАТКОВИЙ ПЕРІОД НЕПу. Архів оригіналу за 30 липня 2013. Процитовано 30 липня 2013. 
  13. Крим 1783–1998 рр., стр.333. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 жовтня 2014.