Алхімічні символи

Алхімічні символи, спочатку розроблені у рамках протонауки алхімії, використовувалися для позначення деяких хімічних елементів і сполук аж до XVIII століття. Варто відзначити однак, що, попри те, що зображення символів було великою мірою стандартизоване, і самі символи, і стиль їх зображення у різних алхіміків могли відрізнятися. Тут наведено найбільш загальні символи і зображення.

Три основні символи[ред. | ред. код]

Згідно з Парацельсом, три первинні речовини (основні символи) (лат. Tria Prima) — це:

Сіль 🜔 () — тіло;
Ртуть ☿ () — розум;
Сірка 🜍 () — душа.

Чотири основні елементи[ред. | ред. код]

Земля 🜃 ()
Вода 🜄 ()
Повітря 🜁 ()
Вогонь 🜂 ()

Сім алхімічних металів[ред. | ред. код]

Алхімічними металами «управляють» сім планет класичної астрології. У алхімічній практиці для позначення металу найчастіше використовується символ управляючої планети:

Сонце (Sol) ☉ управляє Золотом ₇₉Au
Місяць ☽, ☾ управляє Сріблом ₄₇Ag
Венера ♀ управляє Міддю ₂₉Cu
Марс ♂ управляє Залізом ₂₆Fe
Юпітер управляє Оловом ₅₀Sn
Меркурій ☿ управляє Ртуттю ₈₀Hg
Сатурн ♄ управляє Свинцем ₈₂Pb

Планети Уран (1781), Нептун (1846) і карликова планета Плутон (1930) були відкриті уже після того, як на зміну практичній алхімії прийшла хімія, і не мають відповідних алхімічних символів. Деякі сучасні алхіміки розглядають в якості символів цих планет радіоактивні елементи Уран ₉₂U, Нептуній ₉₃Np і Плутоній ₉₄Pu.

«Ієрогліфічна монада» Джона Ді[ред. | ред. код]

Англійський математик, астроном, астролог і окультист Джон Ді (1527—1608 або 1609) розробив ієрогліфічну монаду (лат. Monas Hieroglyphica) — композитний гліф, який він описав як поєднання символів Сонця, Місяця і первинних елементів.