Кіновар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кіновар
Cinabrio dolomita Hunan China.png
Кристал кіноварі на друзі доломіта. Родовище Хунан, Китай
Загальні відомості
Клас мінералу Сульфіди
Група Кіноварі
Генезис Гідротермальний
Хімічна формула HgS
Ідентифікація
Колір від темно-рожевого до насичено-червоного
Сингонія тригональна
Злам конхоїдальний
Твердість за шкалою Мооса 2-3
Блиск алмазний
Прозорість непрозорий
Колір риски червоний
Двійники кіноварі
Кіновар в алуніті

Кі́новар або цино́бра[1][2] — важливий низькотемпературний гідротермальний мінерал класу простих сульфідів. Синонім — циніум. Кіновар — одна з найдревніших мінеральних фарб. Основний склад — сульфід ртуті.

Походження назви[ред.ред. код]

Слова «кіновар» і «цинобра» походять від грецького κινναβαρις: форма «кіновар» — запозичення безпосередньо з середньогрецької, а форма «цинобра» — через латинське і німецьке посередництво (грец. κινναβαρις > лат. cinnabaris > нім. Zinnober). До грецької це слово потрапило з якоїсь східної мови (пор. перс. šängärf‎ — «червоний свинець», «кіновар»). Назви цього мінералу в інших слов'янських мовах можуть бути як запозиченими з грецької (рос. киноварь, болг. киновар, біл. кінавар), так з латинської мови: чи безпосередньо з неї (чеськ. і словац. cinabarit), чи через нім. Zinnober (пол. cynober, чеськ. cinobr, мак. цинобер, серб. цинобер/cinober, словен. cinober)[3][4].

Загальний опис[ред.ред. код]

Сульфід ртуті ланцюжкової будови HgS. Містить 86,2 % Hg і 13,8 % S, домішки — Se (до 1 %), сліди Те.

Сингонія тригональна.

Руда ртуті.

Твердість 2-3,

Густина 8,0-8,2.

Колір червоний.

Блиск переважно алмазний.

Риса яскраво-червона.

Злом неясно-раковистий.

Крихка.

Поганий провідник електрики.

Діамагнітна.

Кіновар утворює товсто-таблитчаті, ромбоедричні, рідше — призматичні кристали; характерні зернисті агрегати; часто зустрічаються двійники, в тому числі двійники-проростки.

Кіновар типовий мінерал приповерхневих гідротермальних родовищ. Утворюється в лужному середовищі в зв'язку з молодими вулканічними проявами, де міститься разом з антимонітом, піритом, марказитом, реальгаром, арсенопіритом.

В Україні видобувається на Микитівському родовищі (Донбас), є на Закарпатті. Археологічні розкопки свідчать, що тут її добували задовго до нашої ери. Геродот зазначав, що греки отримують червону фарбу від скіфів, які живуть в Причорномор'ї.

Родововища : Альмаден (Іспанія); Авала (Ідрія, Югославія).

Основні методи збагачення — відсадка і флотація при рН 5-7.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Кіновар // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Цинобра // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — 572 с.
  4. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]