Кіновар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кіновар
Cinabrio dolomita Hunan China.png
Кристал кіноварі на друзі доломіта. Родовище Хунан, Китай
Загальні відомості
Клас мінералу Сульфіди
Група Кіноварі
Генезис Гідротермальний
Хімічна формула HgS
Ідентифікація
Колір від темно-рожевого до насичено-червоного
Сингонія тригональна
Злам конхоїдальний
Твердість за шкалою Мооса 2-3
Блиск алмазний
Прозорість непрозорий
Колір риски червоний
Двійники кіноварі
Кіновар в алуніті

Кі́новар або цино́бра[1] (рос.киноварь, англ. cinnabar, нім. Zinnober m) – важливий низькотемпературний гідротермальний мінерал класу простих сульфідів. Синонім - циніум. Кіновар — одна з найдревніших мінеральних фарб. Основний склад — сульфід ртуті.

Походження назви[ред.ред. код]

Слова «кіновар» і «цинобра» походять від грецького κινναβαρις: форма «кіновар» — запозичення безпосередньо з середньогрецької, а форма «цинобра» — через латинське і німецьке посередництво (κινναβαρις > cinnabaris > Zinnober). До грецької це слово потрапило з якоїсь східної мови (пор. перське šängärf — «червоний свинець», «кіновар»). Назви цього мінералу в інших слов'янських мовах можуть бути як запозиченими з грецької (рос. киноварь, болг. киновар, біл. кінавар), так з латинської мови: чи безпосередньо з неї (чеськ. і словац. cinabarit), чи через німецьке Zinnober (пол. cynober, чеськ. cinobr, макед. цинобер, серб. цинобер, словен. cinober)[2].

Загальний опис[ред.ред. код]

Сульфід ртуті ланцюжкової будови HgS. Містить 86,2% Hg і 13,8% S, домішки - Se (до 1%), сліди Те.

Сингонія тригональна.

Руда ртуті.

Твердість 2-3,

Густина 8,0-8,2.

Колір червоний.

Блиск переважно алмазний.

Риса яскраво-червона.

Злом неясно-раковистий.

Крихка.

Поганий провідник електрики.

Діамагнітна.

Кіновар утворює товсто-таблитчаті, ромбоедричні, рідше – призматичні кристали; характерні зернисті агрегати; часто зустрічаються двійники, в т.ч. двійники-проростки.

Кіновар типовий мінерал приповерхневих гідротермальних родовищ. Утворюється в лужному середовищі в зв’язку з молодими вулканічними проявами, де міститься разом з антимонітом, піритом, марказитом, реальгаром, арсенопіритом.

В Україні видобувається на Микитівському родовищі (Донбас), є на Закарпатті. Археологічні розкопки свідчать, що тут її добували задовго до нашої ери. Геродот зазначав, що греки отримують червону фарбу від скіфів, які живуть в Причорномор'ї.

Родововища : Альмаден (Іспанія); Авала (Ідрія, Югославія).

Основні методи збагачення – відсадка і флотація при рН 5-7.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]