Кіновар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кіновар
Cinabrio dolomita Hunan China.png
Кристал кіноварі на друзі доломіта. Родовище Хунан, Китай
Загальні відомості
Клас мінералу Сульфіди
Група Кіноварі
Генезис Гідротермальний
Хімічна формула HgS
Ідентифікація
Колір від темно-рожевого до насичено-червоного
Сингонія тригональна
Злам конхоїдальний
Твердість за шкалою Мооса 2-3
Блиск алмазний
Прозорість непрозорий
Колір риски червоний
Двійники кіноварі
Кіновар в алуніті

Кі́новар або цино́бра[1][2] — важливий низькотемпературний гідротермальний мінерал класу простих сульфідів. Синонім — циніум. Кіновар — одна з найдревніших мінеральних фарб. Основний склад — сульфід ртуті.

Походження назви[ред. | ред. код]

Слова «кіновар» і «цинобра» походять від грецького κινναβαρις: форма «кіновар» — запозичення безпосередньо з середньогрецької, а форма «цинобра» — через латинське і німецьке посередництво (грец. κινναβαρις > лат. cinnabaris > нім. Zinnober). До грецької це слово потрапило з якоїсь східної мови (пор. перс. šängärf‎ — «червоний свинець», «кіновар»). Назви цього мінералу в інших слов'янських мовах можуть бути як запозиченими з грецької (рос. киноварь, болг. киновар, біл. кінавар), так з латинської мови: чи безпосередньо з неї (чеськ. і словац. cinabarit), чи через нім. Zinnober (пол. cynober, чеськ. cinobr, мак. цинобер, серб. цинобер/cinober, словен. cinober)[3][4].

Загальний опис[ред. | ред. код]

Сульфід ртуті ланцюжкової будови HgS. Містить 86,2 % Hg і 13,8 % S, домішки — Se (до 1 %), сліди Те.

Сингонія тригональна.

Руда ртуті.

Твердість 2-3,

Густина 8,0-8,2.

Колір червоний.

Блиск переважно алмазний.

Риса яскраво-червона.

Злом неясно-раковистий.

Крихка.

Поганий провідник електрики.

Діамагнітна.

Кіновар утворює товсто-таблитчаті, ромбоедричні, рідше — призматичні кристали; характерні зернисті агрегати; часто зустрічаються двійники, в тому числі двійники-проростки.

Кіновар типовий мінерал приповерхневих гідротермальних родовищ. Утворюється в лужному середовищі в зв'язку з молодими вулканічними проявами, де міститься разом з антимонітом, піритом, марказитом, реальгаром, арсенопіритом.

В Україні видобувається на Микитівському родовищі (Донбас), є на Закарпатті. Археологічні розкопки свідчать, що тут її добували задовго до нашої ери. Геродот зазначав, що греки отримують червону фарбу від скіфів, які живуть в Причорномор'ї.

Родововища : Альмаден (Іспанія); Авала (Ідрія, Югославія).

Основні методи збагачення — відсадка і флотація при рН 5-7.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кіновар // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Цинобра // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — 572 с.
  4. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]