Амелі Нотомб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Амелі Нотомб
фр. Amélie Nothomb
Амелі Нотомб, березень 2009 року
Амелі Нотомб, березень 2009 року
При народженні Fabienne Claire Nothomb
Псевдоніми, криптоніми Amélie Nothomb
Народження 9 липня 1966(1966-07-09) (52 роки)
  Еттербек
Громадянство Бельгія Бельгія
Alma mater Université libre de Bruxelles[d]
Мова творів французька
Рід діяльності прозаїк
Жанр романи, оповідання, казки
Magnum opus: Hygiene and the Assassin[d], The Character of Rain[d], Tokyo Fiancée[d], The Book of Proper Names[d], Loving Sabotage[d], The Stranger Next Door[d], Antichrista[d], The Life of Hunger[d], Attentat[d], Life Form[d], Sulphuric Acid[d], Péplum[d], Подив і тремтіння, The Enemy's Cosmetique[d] і Human Rites[d]
Член Королівська академія французької мови і літератури Бельгії[1]
Батько Patrick Nothomb[d]
Нагороди та премії
Автограф: Mot d'Amélie Nothomb.jpg
Сайт: amelie-nothomb.weebly.com

Амелі Нотомб у Вікісховищі?
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Амелі Нотомб (фр. Amélie Nothomb; *9.07.1966, м. Еттербек) — бельгійська письменниця, що пише французькою.

Біографія[ред. | ред. код]

Амелі (Фаб'єнн Клер) Нотомб народилася в 1966 році в бельгійському місті Еттербек. Через роботу батька, Патріка Нотомба, який був дипломатом, в дитинстві Амелі довелося пожити в Японії (1968-1972). В той час її батько був генеральним консулом Бельгії в місті Осака. Згодом Амелі якийсь час проживала в Китаї, США, Лаосі, Бірмі та Бангладеші. Її екзотичне дитинство залишило значний відбиток у творчості письменниці.

Прибувши до Бельгії, Нотомб вступає на відділення романських мов у Вільному університеті Брюсселя. Через п'ять років Амелі їде на роботу в Токіо. Але невдовзі розуміє, що нова робота — зовсім не те, про що мріяла молода письменниця. Цей досвід відображений в її знаменитому романі «Подив і тремтіння», відзначеному Великою премією Французької академії за роман (1999).

1992 року вона повертається до Бельгії й невдовзі публікує в паризькому видавництві «Альбен Мішель» свій перший роман «Гігієна вбивці», який зразу зробив її відомою письменницею. Відтоді Нотомб змогла повністю присвятити себе літературній творчості.

Амелі Нотомб щороку публікує новий роман. З 23 романів, опублікованих до 2015 року, принаймні 5 мають автобіографічний характер. Загалом автобіографічні риси є в більшості її творів. Так вже у першому романі "Гігієна вбивці" автобіографічним є епізод, коли героїня роману Леопольдина, бореться з проявами підліткової анорексії. Проте не всі події та колізії, що здаються автобіографічними, справді мають реальну основу. Амелі Нотомб через свої твори вибудовує власну фіктивну біографію, так зокрема в деяких творах та інтерв'ю вона стверджувала, що народилася в Японії (м. Кобе), тоді як реальним її місцем народження є містечко Еттербек у Бельгії.

Амелі Нотомб відома як майстер діалогів, чимало її творів написані від першої особи й стилізовані під переказ реальних подій.

Наразі Амелі Нотомб проводить більшу частину часу в Парижі, іноді відвідуючи своє брюссельське помешкання. Часом вона відвідує Японію.

Твори[ред. | ред. код]

Романи
  • Гігієна вбивці / L'hygiène de l'assasin (1992)
  • Любовний саботаж / Le Sabotage amoureux (1993)
  • Катилинарії / Les Catilinaires (1995)
  • Пеплум / Péplum (1996)
  • Замах / Attentat (1997)
  • Ртуть / Mercure (1998)
  • Подив і тремтіння / Stupeur et tremblements (1999)
  • Метафизика труб / Métaphysique des tubes (2000)
  • Косметика ворога / Cosmétique de l'ennemi (2001)
  • Словник власних імен / Robert des noms propres (2002)
  • Антихриста / Antéchrista (2003)
  • Біографія голоду / Biographie de la faim (2004)
  • Сірчана кислота / Acide sulfurique (2005)
  • Щоденник Ластівки / Journal d'Hirondelle (2006)
  • Ні Єва, ні Адам / Ni d’Ève ni d'Adam (2007)
  • Кодекс принца / Le Fait du Prince (2008)
  • Зимова подорож / Le voyage d'hiver (2009)
  • Форма життя / Une forme de vie, Albin Michel, 2010 (ISBN 978-2-226-21517-8)
  • Убити батька / Tuer le père, Albin Michel, 2011 (ISBN 978-2-226-22975-5)
  • Синя борода / Barbe bleue, Albin Michel, 2012 (ISBN 978-2-226-24296-9)
  • Щаслива ностальгія / La Nostalgie heureuse, Albin Michel, 2013 (ISBN 978-2-226-24968-5)
  • Петронілла / Pétronille, Albin Michel, 2014 (ISBN 978-2-226-25831-1)
  • Злочин графа Невіля / Le Crime du comte Neville, Albin Michel, 2015 (ISBN 978-2-226-31809-1)
Оповідання і казки
  • Трохи китайська легенда / Légende un peu chinoise (1993) (казка)
  • Таємниця вищої міри / Le Mystère par excellence (1999)
  • Блискучий, як каструля / Brillant comme une casserole (2000) (казка)
  • Аспірин / Aspirine (2001)
  • Без імені / Sans nom (2001)
  • Входження Христа в Брюссель / L'Entrée du Christ à Bruxelles (2004)
  • Паризькі печериці / Les Champignons de Paris ", оповідання, що було надруковане в Charlie Hebdo 4 липня та 29 серпня 2007 року.
  • Чорниці / Les myrtilles, 2011
П'єси
  • Пальне / Les Combustibles (1994)
  • Косметика ворога / Cosmétique de l'ennemi (2003–2008)

Українські переклади[ред. | ред. код]

Лариса Федорова переклала українською роман Амелі Нотомб «Саботаж кохання», опублікований видавництвом «Port-Royal» (Київ) у 2004 році й відзначений премією Григорія Сковороди.

У 2017 році у «Видавництві Старого Лева» вийшла книжка «Подив і тремтіння» у перекладі Віктора Шовкуна.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 1993 — за роман «Гігієна вбивці» — пермія Рене Фалле.
  • 1999 — за роман «Подив і тремтіння» — Велика премія Французької академії за роман.
  • 2007 — За роман «Ні Єва, ні Адам» — премія «Прі де Флор».
  • 2008 — Велика премія Жана Жіоно за весь творчий доробок.
  • 2008 — орден Корони (Бельгія)

Екранізації[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Aleksandra Desmurs, préfacé par Amélie Nothomb, Le Roman Hygiène de l'assassin — Œuvre manifestaire d'Amélie Nothomb, Éditions Praelego, Paris, 2009
  • Kobialka Margaux, La Création d'Amélie Nothomb à travers la psychanalyse, Le Manuscrit, Paris, 2004
  • Laureline Amanieux, Amélie Nothomb l’éternelle affamée, Albin Michel, Paris, 2005, ISBN 2-226-15592-9
  • Laureline Amanieux, Entretien audio avec Amélie Nothomb, éditions Autrement dit, Belgique, 2007, téléchargeable sur le web.
  • Laureline Amanieux, Le récit siamois, personnage et identité dans l'œuvre d'Amélie Nothomb, Albin Michel, Paris, 2009
  • Michel David, Amélie Nothomb, le symptôme graphomane, Éditions L'Harmattan, coll. " L’œuvre et la Psyché ", Paris, 2006 ISBN 2-296-00480-6
  • Michel Zumkir, Amélie Nothomb de A à Z, portrait d'un monstre littéraire, Le Grand Miroir, coll. " Une vie ", Bruxelles, 2007 ISBN|978-2-87415-798-1
  • Alain Dantinne, Hygiène de l'intestin, Labor, Bruxelles, 2000
  • (англ.) Susan Bainbrigge, Jeanette Den Toonder, Amélie Nothomb, Authorship, Identity and Narrative Practice Peter Lang, New York, 2003, acte de colloque international.
  • Mark D. Lee, Les Identités d'Amélie Nothomb. De l'invention médiatique aux fantasmes originaires (Amsterdam/New York, Rodopi, 2010) (Collection Monographique Rodopi en Littérature Française Contemporaine, 50).

Посилання[ред. | ред. код]


  1. http://www.arllfb.be/composition/successions.html
  2. http://academie-francaise.fr/grand-prix-du-roman
  3. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.