Андреєнко Кирило Леонідович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Андреєнко Кирило Леонідович
UA-OF2-CPT-GSB-H(2015).png Капітан
Андреєнко Кирило Леонідович.jpg
Загальна інформація
Народження 5 червня 1988(1988-06-05)
Чита
Смерть 29 липня 2014(2014-07-29) (26 років)
Латишеве, Шахтарський район Донецької області
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
3-й окремий полк спеціального призначення.svg
3 ОП СпП
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Кири́ло Леоні́дович Андре́єнко — капітан Збройних сил України.

Життєпис[ред.ред. код]

2011 року закінчив Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, спеціалізація «Управління діями підрозділів військової розвідки та спеціального призначення».

Командир групи спеціального призначення, 3-й окремий полк спеціального призначення.

29 липня 2014 року загинув під час виконання бойового завдання — у складі розвідгрупи з порятунку пілотів збитих літаків, що впали біля м. Сніжне.

У Львові залишилася сім'я. Похований на Личаківському цвинтарі.

Нагороди[ред.ред. код]

14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

За заслуги у справі відродження духовності в Україні нагороджений Орденом Святого Юрія Переможця Української православної церкви Київського патріархату (посмертно). Наказом Міністра оборони України від 29.01.2016 року № 47 був зарахований навічно до списків одинадцятого навчального курсу факультету бойового застосування військ Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного[1]

Через півроку я отримаю перші офіцерські зірочки, але вже зараз знаю з чого почати. Всім відомо: щоб щось поміняти, треба починати з себе. Отже, як хочеш жити в кращій країні, треба самому стати кращим! Для себе я вирішив: по випуску стати командиром взводу і зробити його кращим. Потім прийняти роту і теж зробити її кращою. Потім вибитись в керівництво Збройних Сил. Адже якщо хочеш щось поміняти на краще — треба прийти до влади і бути у владі гідним свого народу, корисним йому!.. (с-т К. Андрієнко (2011) // Офіцер України. — 2011. — Чис. 3(4). — С. 11.)[2]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.