Андрій (Іщак)
| Андрій | |
|---|---|
Отець Андрій Іщак | |
| Священномученик | |
| Блаженний Андрій Іщак | |
| Народився | 23 вересня 1887, Миколаїв Миколаїв |
| Помер | 26 червня 1941, Сихів Львів |
| Шанується | в Католицькій Церкві |
| Беатифікований | 27 червня 2001 Папою Іваном Павлом II |
| У лику | блаженний |
| День пам'яті | 27 червня |
Отець-доктор Андрі́й Іща́к (23 вересня 1887, Миколаїв (нині — Львівська область) — 26 червня 1941, Сихів) — блаженний Української греко-католицької церкви, мученик.
Навчався у гімназії у м. Стрий, яку закінчив у 1907 році. Богословські студії закінчував у Львівському та Інсбруцькому університетах (раніше Єзуїтська колегія Canisianum). У 1914 році здобув ступінь доктора богослов'я в Інсбрукському університеті та 26 червня 1914 року був висвячений (рукоположений) на священика для Львівської Архиєпархії УГКЦ. Під час Першої світової війни був польовим душпастирем легіону Українських Січових Стрільців. У 1918 році став префектом Львівської Духовної семінарії. Від 1919 року перейшов на сільське душпастирство і до 1923 року перебував на парафії у Мільні. Від 1928 року викладав догматику і канонічне право у Львівській богословській академії. Свої професорські обов'язки поєднував із душпастирською працею у селі Сихів біля Львова[1], де його і застала смерть. Загинув від рук відступаючих російських військових частин 26 червня 1941 року[2] та похований на Старосихівському цвинтарі.

Зі свідчень Івана Кульчицького:
| Як війна зачалася, то забрали священика на Персенківку, на сусідню станцію. Десь в обід забрали, потримали до вечора і відпустили. А мій батько, бо вони дуже добре відносилися один до одного, каже: «Отче, як Вас відпустили, я би Вам радив сховатися на тих пару днів, — бо то вже видно було, що німці наступають, большевики все одно втікають. — Сховайтеся — і переживемо». А священик каже: «Йване, пастух отару не залишає. І я також не можу залишити парафіян і сам сховатися». А через два дні прийшли воєнні і його з дому забрали. Там такі були зарослі, корчі, то десь від парафії було, може, пів кілометра, то там вивели його і замучили. Йому в живіт стріляли, і то так виглядало, як поколено[3]. |
Отець А. Іщак писав у сферах історичної, схоластичної, патристичної та догматичної літератури й ці праці набували широкого загалу через публікації у різних відомих на той час періодичних виданнях таких як, «Нива», «Мета» чи «Богословіє»[4]. Найважливіші з них[5]:
- «Унійні й автокефальні змагання на українських землях від Данила до Ізидора» (1923—1927).
- «Від Захарія Копистенського до Палінодія» (1930—1931).
- «Філіокве у Фотія і його наслідників», «Почитання Найсвятішої Євхаристії на Сході» (обидві — 1932).
- «Догматика нез'єдиненого Сходу» (підручник для семінарій, 1936).
- «Святий Авґустин і Схід» (1941).
27 червня 2001 року у м. Львові під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі Івана Павла II відбувся обряд беатифікації отця Андрія Іщака.
23 червня 2020 року громадський активіст Ігор Ступець за підтримки ГО «Сихів. Медіа» зареєстрував петицію «Створення скверу та встановлення меморіального погруддя блаженному Андрію Іщаку». У петиції львів'яни звертаються до влади міста з проханням облаштувати неподалік вулиці Морозної, 14, сквер та створити монумент в пам'ять блаженного отця Андрія Іщака. Петиція зібрала усього 30 голосів з необхідних 500[4].
Поряд з Храмом Пресвятої Трійці, що на вулиці Садибній у Львові триває спорудження дерев'яного храму блаженного Андрія Іщака — священномученика Української греко-католицької церкви. 30 жовтня 2025 року Митрополит Львівський УГКЦ Ігор (Возьняк) освятив хрести на куполи майбутнього дерев'яного храму[6].
- ↑ Шематизм греко-католицького духовенства Львівської архіепархії на рік 1938, 1938, с. 51.
- ↑ Спис греко-католицького духовенства, 1944, с. 16.
- ↑ Блаженний священномученик Андрій Іщак. ugcc-stk.km.ua. Парафія Святої Рівноапостольної Княгині Ольги м. Старокостянтинів. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 18 листопада 2023.
- ↑ а б Христина Онисько (25 червня 2020). Отець Андрій Іщак, сихівський духівник — блаженний, що трагічно загинув за віру. sykhiv.media. Сихів.Медіа. Архів оригіналу за 23 березня 2025. Процитовано 18 листопада 2023.
- ↑ Андрій Іщак. mykolaiv.info. 9 листопада 2009. Архів оригіналу за 9 вересня 2024. Процитовано 18 листопада 2023.
- ↑ Юлія Шпак (31 жовтня 2025). У Львові зводять новий дерев'яний храм. lviv.media. Львів.Медіа. Процитовано 4 листопада 2025.
- Церква мучеників / Турій О. — видання друге. — Львів : Свічадо, 2007. — 56 с. — ISBN 978-966-561-259-9.
- Львівський деканат. Парохії позаміські // Шематизм греко-католицького духовенства Львівської архіепархії на рік 1938. — Львів : Накладом канцелярії митрополичої консисторії, 1938. — 114 с.
- Священики в часі війни убиті // Спис греко-католицького духовенства Львівської архієпархії (стан з дня 1 січня 1944 р.). — Львів : Накладом греко-католицького митрополичого ординаріяту, 2044. — С. 16.
- С. І. Дмитришин. Іщак Андрій // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. — Т. 11 : Зор — Как. — 710 с. — ISBN 978-966-02-6092-4.
- Блаженний Андрій Іщак: тихий світильник віри. velychlviv.com. Релігійний інтернет-ресурс «Духовна велич Львова». 7 грудня 2018. Архів оригіналу за 13 серпня 2022. Процитовано 18 листопада 2023.
- Церква Пресвятої Тройці у Львові. pilgrimage.in.ua. Патріарший паломницький центр. Архів оригіналу за 16 серпня 2022. Процитовано 18 листопада 2023.
- Ірина Нова (18 серпня 2022). Отець Андрій Іщак – блаженний, що трагічно загинув за віру. svoboda.te.ua. Архів оригіналу за 26 березня 2023. Процитовано 18 листопада 2023.
- Священномученик Андрій Іщак (1887—1941). ichistory.org.ua. Інститут історії церкви Українського католицького університету. 28 вересня 2015. Архів оригіналу за 30 квітня 2022. Процитовано 18 листопада 2023.
- Покровителі та блаженні Стрийської єпархії. stryi.ugcc.org.ua. Стрийська єпархія УГКЦ. Архів оригіналу за 18 квітня 2014. Процитовано 18 листопада 2023.
- Блаженні
- Новомученики УГКЦ
- Доктори богослов'я
- Уродженці Миколаєва (Львівська область)
- Випускники Стрийської гімназії
- Випускники Львівського університету
- Випускники університету «Canisianum»
- Префекти Львівської духовної семінарії УГКЦ
- Викладачі Львівської богословської академії
- Українці, страчені в СРСР
- Випускники Інсбруцького університету
- Беатифіковані папою Іваном Павлом II
