Леонід (Федоров)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леонід
Фьодоров Леонід.jpg
Народився 4 листопада 1879(1879-11-04)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 7 березня 1935(1935-03-07) (55 років)
Кіров, РСФРР, СРСР
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність католицький священик, католицький диякон
Знання мов російська[1]
Конфесія Римо-католицька церква[2]

Леоні́д Фе́доров (4 листопада 1879, Петербург — 7 березня 1935, Кіров) — екзарх Російської греко-католицької церкви, мученик за віру, католицький блаженний.

Біографія[ред. | ред. код]

Леонід Федоров народився 4 листопада 1879 року в Петербурзі в православній родині. 1902 року залишив православну Духовну Академію і поїхав до Рима, де прийняв католицьку віру. Студіював в Ананії, Римі, Фрайбурзі. 25 березня 1911 року прийняв св. Тайну Священства в східному обряді в Боснії. Там же 1913 року приймає постриження в монастирі студитів. Згодом повернувся до Петербурга, де його заарештовано й вислано до Сибіру. У 1917 році, у зв'язку з амністією, був звільнений від ув'язнення. Призначений Андреєм Шептицьким очільником Російської греко-католицької церкви з титулом Екзарха. У 1923 р. був вдруге заарештованим, тепер більшовиками, і засуджений на 10 років. Спочвтку його вивезли на Соловки, а опісля до Вятки.

Помер 7 березня 1935 року у Вятці.

У 1937 р. розпочато беатифікаційний процес за старанням митрополита Андрея Шептицького.

Обряд беатифікації відбувся 27 червня 2001 р. у м. Львові під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі Івана Павла ІІ.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]