Яким (Сеньківський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яким
Сеньківський Яким.jpg
Священномученик
Блаженний
Яким Сеньківський
У миру: Іван
У чернецтві: Яким
Народився 2 липня 1896, Гаї Великі, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Великі Гаї, Тернопільський повіт (Королівство Галичини та Володимирії), Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Помер 29 червня 1941, Дрогобич, Українська РСР, СРСР
Дрогобич, Українська РСР, СРСР
Шанується в Католицькій Церкві
Беатифікований 27 червня 2001 Папою Іваном Павлом II
У лику блаженний і католицький святийd
День пам'яті 27 червня
Патрон Дрогобицької духовної семінарії УГКЦ

Отець Яким Іван Сеньківський (2 липня 1896(18960702), Гаї Великі — 29 червня 1941, Дрогобич) — ієромонах-василіянин, священномученик УГКЦ.

Життєпис[ред. | ред. код]

Іван (пізніше Яким ЧСВВ) Сеньківський народився 2 липня 1986 року в с.Гаї Великі на Тернопільщині. Після завершення богословських студій у Львові був рукоположений на священика 4 грудня 1921р. Здобув ступінь доктора богослов'я в м.Інсбруку.

Із 1923 р. проходить новіціат ЧСВВ у Крехові. Перші обіти склав 1 березня 1925 року, а 31 серпня 1930 року — довічні. Після складення перших обітів 10 березня 1925 року переведений співробітником на парафію с. Краснопуща на Тернопільщині. З 1927 р. по 1931 р. був професором гуманітарних наук при монастирі с. Лаврів на Старосамбірщині.

З 1931 р. до 1938 р. посідає різні пости в монастирі св. Онуфрія у Львові. У сані ієромонаха був наставником Марійського товариства домогосподарок, гімназійних хлопців, відповідав за Товариство молитви і Третій Василіанський Чин. Написав хроніку монастиря. Ієромонах Яким Сеньківський був веселої вдачі, товариський, скромний і працьовитий. Мав особливий дар від Бога у спілкуванні з людьми, і особливо з молоддю.

1938 р. був призначений до монастиря оо. Василіян і співробітником парафії церкви Святої Трійці в місті Дрогобичі. Заслужив любов і повагу парафіян блискучим проповідницьким хистом.

З початком радянської окупації Дрогобича більшовицька влада заборонила о. Сеньківському та о.Баранику покидати Святотроїцький монастир, мотивуючи це воєнним часом. Вірні радили отцям якнайшвидше полишити монастир, та вони, хоч і знали, що їм загрожує смерть, відмовилися, бо вважали, що НКВД може помститися усім мешканцям монастиря. Вранці 26 червня 1941 року о. Сенківський відправив останню у своєму житті Святу Літургію. Через кілька годин він разом з о.Бараником був заарештований НКВД і ув'язнений до Дрогобицьких «Бриґідок». З того часу ніхто їх живими не бачив. Після відступу більшовиків люди впізнали на території в'язниці спотворене тортурами тіло ієромонаха Северіяна Бараника, яке поховали у спільній могилі. Були свідчення, що ієромонаха Якима Сеньківського більшовицькі нелюди замучили і зварили у казані.

Прославлення[ред. | ред. код]

27 червня 2001 р. ієромонах Яким Сеньківський був беатифікований у м.Львові під час Святої Літургії у візантійському обряді Святішим Отцем Іваном Павлом ІІ.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

2007 року на подвір'ї церкви Святих Апостолів Петра і Павла на стіні будинку було встановлено величну мозаїку Блаженних мучеників Віталія, Северіяна та Якима. В увічнення пам'яті про дрогобицьких Блаженних мучеників Віталія, Северіяна та Якима в Дрогобичі на вулиці Є. Коновальця збудовано церкву Дрогобицьких священномучеників.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Романчук Л., Савран В. Випробувані, як золото в горнилі. Книга друга. — Жовква: «Місіонер», 2014. — 152 с.
  • Богдан Пристай. 300 великих дрогобичан. Дрогобич: ПП "Коло", 2018. - 388 с.

Посилання[ред. | ред. код]