Апухтін Дмитро Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Апухтін
Апухтін Дмитро Олександрович
UA-OF5-COL-GSB-H(2015).png Полковник
Апухтін Дмитро Олександрович.jpg
Загальна інформація
Народження 1 квітня 1977(1977-04-01)
Запоріжжя
Смерть 12 березня 2022(2022-03-12) (44 роки)
Маріуполь, Донецька область, Україна
Національність українець
Alma Mater Національна академія Національної гвардії України
Військова служба
Роки служби ?—2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the National Guard of Ukraine, 2017.svg Національна гвардія
Формування

9 ПОП НГУ

23rd Separate Civilian Security Brigade SSI.png
 23 ОБрОГП
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Герой України
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»

Дмитро Олександрович Апухтін (1 квітня 1977, Запоріжжя[1] — 12 березня 2022, Маріуполь, Донецька область, Україна) — полковник Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну 2022 року. Герой України (25 березня 2022, посмертно).

Військова служба[ред. | ред. код]

Випускник Національної академії Національної гвардії України (2018 р., магістр).

У 2014 році, у складі зведеного загону підрозділів Національної гвардії України Дмитро Апухтін виконував бойові та спеціальні завдання в районі проведення антитерористичної операції щодо надання допомоги Державній прикордонній службі України в охороні державного кордону в Донецькій області, де проявив себе відданим справі щодо захисту територіальної цілісності України.

Також, з 2014 року, неодноразово, приймав участь в АТО, виконанні бойових та спеціальних завдань в районі проведення операції Об'єднаних сил.

Очолював зведені підрозділи Національної гвардії України в складі відповідних угруповань Об'єднаних сил.

З грудня 2021 року очолював батальйонну групу Південного ОТО угруповання НГУ в ОТУ «Схід» в районі проведення операції Об'єднаних сил.

У 23-й окремій бригаді охорони громадського порядку НГУ проходив службу на посаді заступника командира бригади протягом останніх трьох років. На нове місце служби перейшов з 9-го полку оперативного призначення НГУ (в/ ч 3029), який також дислокується у м. Запоріжжі. Його загальний трудовий стаж — 25 років.

Загибель[ред. | ред. код]

3 березня 2022 року на визначеному напрямку полковником Апухтіним  була помічена передова група противника. Грамотно організувавши оборону, визначивши кожному вогневі завдання, полковник Апухтін героїчно вступив у бій. В ході бойового зіткнення, завдяки вмілому керівництву підлеглим особовим складом, було знищено одну одиницю броньованої техніки ворога.

5 березня, ворог знов намагався прорвати оборону та пройти до м. Маріуполя, між військовослужбовцями та окупантами зав'язався бій. Завдяки вмілому керуванню особовим складом під час бою було знищено 2 одиниці броньованої техніки та близько 20 солдат противника.

10 березня, під час виконання бойового завдання щодо організації оборони та недопущення просування противника до м. Маріуполя, особовим складом під командування полковника Апухтіна було зупинено рух механізованої колони противника, а саме: два ворожих БМП-2 та живу силу противника.

12 березня, на блокпосту на північній околиці м. Маріуполя, керуючи діями особового складу в ході бойового зіткнення, під час наступу ворожої колони, як справжній командир вміло здійснив маневр силами і засобами підрозділу, особисто, беручи вогонь противника на себе, полковник Апухтін ціною власного життя зупинив наступ ворога, не давши йому можливості просунутись в глибину міста. Тим самим, офіцер надав змогу своїм побратимам продовжити оборону, не допустивши чисельних втрат серед особового складу.

Своїм героїчним та мужнім вчинком полковник Апухтін Дмитро Олександрович забезпечив успішне виконання бойового завдання та зберіг життя і здоров'я підпорядкованого особового складу[2].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Мешкав в м. Запоріжжі. Одружений, виховував двох синів і доньку. Старший син, офіцер Національної Гвардії України, боронить Україну від першого дня вторгнення.

Племінник — офіцер МВС, учасник військового параду на День Незалежності 2021 року, з першого дня став на захист держави від російської агресії.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Герой України із Запоріжжя ціною свого життя зупинив наступ ворога
  2. Герой України із Запоріжжя ціною свого життя зупинив наступ ворога. Індустріалка - новини Запоріжжя. 26 березня 2022. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022. 
  3. Указ Президента України від 25 березня 2022 року № 167/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
  4. Запорізький полковник зупинив ворога ціною власного життя. Телеканал TV5 (uk-UA). 26 березня 2022. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022. 

Джерела[ред. | ред. код]