Артур Кестлер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арту́р Ке́стлер
Arthur Koestler
Народився 5 вересня 1905(1905-09-05)
Будапешт, Австро-Угорщина
Помер 3 березня 1983(1983-03-03) (77 років)
Лондон, Велика Британія
·отруєння
Громадянство Велика Британія
Національність єврей
Діяльність письменник, журналіст
Alma mater Віденський технічний університет
Мова творів німецька[1], англійська[2][1] і французька
Роки активності 1934—1983
Жанр художня та науково-популярна література, історія, автобіографія, політика, філософія, психологія, парапсихологія, наука
Magnum opus «Ніч ополудні»
Членство Modern Language Associationd[3] і Congress for Cultural Freedomd
Партія Комуністична партія Німеччини
Батько Henrik Koestlerd[4]
У шлюбі з Mamaine Koestlerd[5] і Mamaine Koestlerd
Нагороди Нагорода «Sonning» (1968), Орден Британської імперії(1972)

CMNS: Артур Кестлер у Вікісховищі

Арту́р Ке́стлер (англ. Arthur Koestler, 19051983) — британський письменник і журналіст, уродженець Угорщини, єврейського походження. Найвідоміший його роман «Ніч ополудні» (1940) про епоху «великого терору» у СРСР 1930-х років. Писав статті для Британської енциклопедії.

Біографія[ред. | ред. код]

Постер проекту «Пам’ять, що рятує: голоси правди»

Кестлер народився в Будапешті 5 вересня 1905 року. У 1920 році його сім'я переїхала до Відня, де він вступив до політехнічного університету. Там він приєднався до молодіжної сіоністської організації. У 1925 році перед закінченням університету Кестлер несподівано вирішив поїхати в Палестину, спалив свою залікову книжку і прибув до Палестини в 1926 році. Там до 1929 року він був кореспондентом німецького видавничого концерну Ульштайна, у 1929—1930-х працював у Парижі.

У 1931 році він переїхав до Берліну, де став науковим редактором газети «Vossische Zeitung». Того ж року він здійснив на німецькому дирижаблі «Граф Цеппелін» політ до Північного полюса. Він також захопився комуністичною ідеологією і в грудні 1931 року вступив до Комуністичної партії Німеччини.

У середині 1930-х років письменник здійснив велику подорож по Центральній Азії і рік прожив у Радянському Союзі.

У вересні 1933 року, після приходу нацистів до влади в Німеччині, він повернувся до Парижу, де писав пропагандистські статті під керівництвом Віллі Мюнценберга. Під час громадянської війни в Іспанії двічі відвідував цю країну. У 1937 році, під час другого візиту, він був заарештований франкістами й засуджений до смертної кари за звинуваченням у шпигунстві. Кестлер провів п'ять місяців у камері смертників і потім був обміняний на дружину франкістського льотчика-аса. Багато в чому час, проведений в очікуванні страти разом із іншими засудженими (багато з яких були страчені), визначив боротьбу письменника за скасування смертної кари в Англії. Свої погляди він виклав у книзі «Роздуми про шибеницю».

У 1938 році у зв'язку з «Великим терором» у СРСР Кестлер вийшов із компартії. Після початку Другої світової війни він був інтернований французькою владою і був звільнений лише на початку 1940 року.

Він вступив до Французького іноземного легіону, евакуювався з ним до Північної Африки, дезертирував, дістався Лісабону, а звідти вилетів до Великої Британії, де провів шість тижнів у в'язниці за незаконний в'їзд до країни.

Після звільнення Кестлер вступив добровольцем до британської армії. Його направили в саперну частину. Раз на тиждень він приїжджав до Лондону для участі в пропагандистських радіопередачах німецькою мовою, писав листівки для німецьких солдатів, виступав із лекціями про природу тоталітаризму. Він також чергував ночами під час повітряних тривог і водив санітарну машину.

У 1941 році Кестлер опублікував у Великій Британії роман «Ніч ополудні» (Darkness at Noon). Цей роман дає уявлення про те, як сприймалися за межами СРСР події внутрішнього життя країни, якої величезної шкоди було завдано сталінським терором міжнародному престижу СРСР.

Докладніше: Ніч ополудні

У 1942 році Кестлер прибув до Міністерства інформації, для якого писав памфлети й сценарії документальних фільмів, виступав на Бі-бі-сі.

Кестлер — найвідоміший прихильник ідеї про те, що європейські євреї ашкеназі походили не від євреїв, що переселилися із Палестини і Вавилонії, а від тюркського народу хозар, що жили в дельті Волги.

Наприкінці життя Кестлер займався вивченням процесу наукового мислення. Він також став ініціатором та ідеологом руху «Екзит», що підтримує право людини ухвалити рішення і піти з життя (евтаназію). Кестлер, котрий довгий час страждав від хвороби Паркінсона і лейкозу, наклав на себе руки 2 березня 1983 року в Лондоні, прийнявши смертельну дозу снодійного (смерть настала наступного дня).

Бібліографія[ред. | ред. код]

Романи[ред. | ред. код]

  • Гладіатори / The Gladiators (1939)
  • Ніч ополудні / Darkness at Noon (1940, опублікована у США у 1978, в СРСР у 1988, в Україні у 1991 році)
  • Прибуття та відбуття / Arrival and Departure (1943)
  • Злодії вночі / Thieves in the Night (1946)
  • Століття жадання / The Age of Longing, (1951)

Документальна проза[ред. | ред. код]

  • Білі ночі і червоні дні / Von Weissen Nächten und Roten Tagen (1933)
  • Іспанське свідоцтво / Ein Spanisches Testament (1937)
  • Діалог зі смертю / Dialogue with Death (1941)
  • Автобіографія. Том перший. Небесна стріла / Arrow In The Blue: The First Volume Of An Autobiography, 1905-31 (1952
  • Автобіографія. Том другий. Незримі письмена / The Invisible Writing: The Second Volume Of An Autobiography, 1932-40 (1954)
  • Роздуми про шибеницю / Reflections on Hanging (1956)
  • Тринадцяте коліно. Крах імперії хозар та її спадщина / The Thirteenth Tribe: The Khazar Empire and Its Heritage (1976)

Переклади українською[ред. | ред. код]

  • Артур Кестлер. Ніч ополудні. Переклад з німецької: В. Бендер // Дж. Орвелл, А. Кестлер. Ніч ополудні. Скотоферма / Переклад О. Дроздовського та В. Бендера. Київ: «Заповіт». 1991. 272 стор. ISBN 5-7707-1046-2 (Chtyvo [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.])
  • Артур Кестлер. 1002 ніч, або Старо-Бухарський панопикум. Переклад з німецької: Євген Касяненко // Червоний шлях : громадсько-політичний і літературно-науковий місячник. – Харків : Державна друкарня, 1933. – № 5. – 104 с.: 73-84.
  • Століття жадання / Артур Кестлер ; пер. з англ. Т. Скрипник. — Х. : Віват, 2018. — 480 с.[6]

Література[ред. | ред. код]

  • Марина Гогуля. Україна 1933 року у творах Артура Кестлера і Данила Кіша // ISSN 2224-9516. Наукові праці Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського. 2019. Вип. 54. С. 58-63. http://doi.org/10.15407/np.54.058
  • Надія Корибут. Артур Кестлер і Микола Хвильовий. Обрії. 1951. #1.[7]
  • Теорія бісоціації у психології творчості. А.Кестлер (1905-1983) // Історія психології ХХ століття : Навч. посіб. для студ. вищих закладів освіти, що навч. за спец. "Психологія". – К.: Либідь, 1998. – С. 676-683.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б CONOR.Sl
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. http://www.mla.org/honfell_past
  4. Lundy D. R. The Peerage
  5. http://www.anatpro.com/index_files/Mamaine_Paget.htm
  6. Дещо про роман "Століття жадання" А. Кестлера на Громадському радіо
  7. Згідно інформації зі статті Ольги Полюхович "Український голос у світовій культурі: повоєнні рефлексії на сторінках журналу "Обрії"". Див. Poliukhovych_Ukrainskyi_holos_u_svitovii.pdf