Бахтін Михайло Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Михайло Михайлович Бахтін
Bachtin 1.jpg
Народився 17 листопада 1895(1895-11-17)[1][2][3]
Орел, Орловська губернія, Російська імперія[4]
Помер 7 березня 1975(1975-03-07)[2][5][3] (79 років)
Москва, РРФСР, СРСР[1]
Поховання Введенське кладовище
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія, СРСР СРСР
Діяльність філософ, мовознавець, письменник, літературний критик, історик літератури
Alma mater Новоросійський університет, Петербурзький університет
Галузь філософія, літературознавство, мистецтвознавство
Науковий ступінь Доктор філологічних наук

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах
Бахтін Михайло Михайлович у Вікісховищі?

Михайло Михайлович Бахтін (*5(17 листопада) 1895, місто Орел — †7 березня 1975, Москва) — російський та український філософ, літературознавець і мистецтвознавець.

Навчався в 1-й віленській гімназії (вчитель словесності — О. Селівачов), Новоросійському (Одеса) та Петербурзькому університетах, професор Мордовського університету (Саранськ). У книзі «Проблеми творчості Достоєвського» (1929) розкрив нові принципи естетичного освоєння світу творчості письменника, створив оригінальну теорію поліфонічного роману.

Гурток «Коло Бахтіна М.М.» 1924 р.

У книзі «Франсуа Рабле і народна культура середньовіччя і Ренесансу» (1965) трактував роман «Ґарґантюа і Пантаґрюель» Рабле як вершину багатовікової неофіційної народної творчості і зразок карнавального мистецтва. На широкому порівняльному матеріалі показав роль народних традицій у виникненні світової класики. У статті «Рабле і Гоголь. Мистецтво слова і народна сміхова культура» (1973) досліджував зв'язок повістей М. Гоголя (збірки «Вечори на хуторі біля Диканьки» й «Миргород») з українським народно-святковим і ярмарковим життям, вказував на риси гротескового реалізму в цих творах. Підкреслював роль мандрівних дяків як поширювачів і творців в Україні усної рекреативної літератури — фацецій, анекдотів, дрібних мовних травестій, молитов тощо.

Твори[ред.ред. код]

  • Искусство и ответственность. Невель, 1919
  • К философии поступка // Философия и социология науки и техники. Ежегодник. 1984–1985. — М., 1986. (Бахтін починає писати цю роботу у віці 24 років (1919–1921 рр.). Багато сторінок рукопису було втрачено або написані нерозбірливо. В роботі автор створює власну філософську концепцію, беручи за основу філософію Канта. У першій частині дослідження він розглядає принципи архітектоніки сучасного світу, «не мислимого, а того, що переживається».)
  • Проблемы творчества Достоевского 1929; Київ, 1994.
  • Проблемы поэтики Достоевского. — М.,1963; 1974; 1979 (4-е изд.); Київ, 1994 (5-е изд.).
  • Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. — М., 1965; 1990.
  • Вопросы литературы и эстетики. — М., 1975.
  • Эстетика словесного творчества. — М., 1979.
  • Литературно-критические статьи. — М., 1986.
  • Тетралогия. — М., 1998.
  • Собрание сочинений: В 7 т. / Институт мировой литературы им. А. М. Горького РАН. — М., 1996—:
Т. 1. Философская эстетика 1920-х годов. — М.: Русские словари; Языки славянских культур, 2003. — 957 с.
Т. 2. Проблемы творчества Достоевского. Статьи о Толстом. Записи курса лекций по истории русской литературы. — М.: Русские словари; Языки славянских культур, 2000. — 799 с.
Т. 3. Теория романа (1930–1961 гг.). — М.: Языки славянских культур, 2012. — 880 с. — ISBN 978-5-9551-0500-0.
Т. 4 (1). Франсуа Рабле в истории реализма (1940). Материалы к книге о Рабле (1930—1950-е гг.). Комментарии и приложения. — М.: Русские словари; Языки славянских культур, 2008. — 1120 с. — ISBN 978-5-9551-0266-5.
Т. 4 (2). Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. Рабле и Гоголь (Искусство слова и народная смеховая культура). — М.: Русские словари; Языки славянских культур, 2010. — 752 с.
Т. 5. Работы 1940-х — начала 1960-х годов. — М.: Русские словари; Языки славянских культур, 1997. — 732 с. — ISBN 5-89216-011-4.
Т. 6. Проблемы поэтики Достоевского. Работы 1960–1970 гг. — М.: Русские словари; Языки славянских культур, 2002. — 800 с.
  • Эпос и роман. Сборник. СПб.: «Азбука», 2000. — 304 с. — ISBN 5-267-00273-9.
  • Беседы с В. Д. Дувакиным. М., Согласие, 2002. — 398 с. — ISBN 5-86884-099-2.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Бочаров С. Г. и др. Библиография научных трудов М. М. Бахтина и статей о нем и его исследованиях, опубликованных на русском и иностранных язиках. В кн.: Проблемы поэтики и истории литературы. Саранск, 1973
  • Проблемы научного наследия М. М. Бахтина. Саранск, 1985
  • УЛЕ. К., 1988, т.1. — с. 136—137.

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]