Бачинський Едмунд Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бачинський Едмунд Степанович
Бачинський Едмунд Степанович.jpg
Народився 13 червня 1880(1880-06-13)
Тячівський район, Закарпатська область, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Помер 1945
Єнакієве, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
·епідемічний висипний тиф
Громадянство
(підданство)
Flag of the Czech Republic.svg Чехословаччина
Діяльність адвокат
Alma mater Будапештський університет
Партія Republican Party of Agricultural and Smallholder People[d]

Бачинський Едмунд Степанович (чеськ. Edmund Bačinský; 13 червня 1880, с. Калини Тячівський район, Закарпатська область — 1945, м. Єнакієве) — громадсько-політичний діяч Підкарпатської Русі, мер Ужгорода на початку 1920-х років, міністр внутрішніх справ першого підкарпатського уряду в 1938 році, багаторічний сенатор Чехословацького парламенту[1]. Доктор права. Належав до москвофільського напрямку.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у 1880 р. у селі Калини Марамороського комітату.

Батько - греко-католицький священик Степан Бачинський (1851–1936), мати - Єлизавета Фірцак (1859-1927, двоюрідна сестра Юлія Фірцака, єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії.

Закінчив правничий факультет Будапештського університету. Напередодні Першої світової війни працював на урядових посадах в Угорщині.

В 1922 році повернувся до рідного краю, де був мером Ужгорода та членом земського уряду. Із 1927  по 1936 роки входив до товариства імені Духновича, яке впродовж трьох місяців 1936 року очолював, вийшовши з нього у знак протесту проти про угорських дій Фенцика. З 1929  по 1938  роки обирався сенатором Чехословацького парламенту від аграрної партії. Очолював кооперативну спілку Підкарпатської Русі.

15 серпня 1925 обраний заступником голови спортивного клубу «Русь». В 1930-х очолює футбольну команду СК «Русь».

11-26 жовтня 1938 - входив в перший автономний уряд Карпатської Русі, обіймав у ньому пост міністра внутрішніх справ. Входив і до складу другого уряду, очолюваного Августином Волошином.

19 жовтня 1938 представляв інтереси Підкарпатської Русі на переговорах у Мюнхені про майбутні кордони. З цього приводу (перед Віденським арбітражем) зустрічався з міністром закордонних справ Німеччини Йоахимом фон Ріббентропом.

З кінця 1938 року працював у Хусті, куди переїхав як міністр автономного уряду.

Після окупації Карпатської України Угорщиною відійшов від політичної діяльності і працював адвокатом.

З приходом Червоної Армії був заарештований управлінням контррозвідки СМЕРШ 4-го Українського фронту в грудні 1944 і без суду був етапований до м. Єнакієве Сталінської області, де і помер від тифу в таборі для військовополонених на шахті «Юнком» в 1945.

В часи горбачовської перебудови на обґрунтовані заяви, які писав у КГБ та прокуратуру його племінник Едмунд Андрійович, відповіли, що по трьох органах (суд, прокуратура, КДБ) «не проходив». Оскільки його не судили, то й слідів ніяких не залишено. Тому Едмунд Бачинський досі не реабілітований.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]