Белев Гьончо Георгієв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Белев Гьончо Георгієв
Гьончо Белев
Народився 24 червня 1889(1889-06-24)
Іхтіман
Помер 24 січня 1963(1963-01-24) (73 роки)
Софія, Болгарія
Громадянство
(підданство)
Flag of Bulgaria (1948-1967).svg Болгарія
Діяльність письменник
Учасник Перша світова війна
Нагороди

Белев Генчо Георгієв (24 червня 1889(18890624), Іхтіман — 24 січня 1963) — болгарський письменник. Член Болгарської комуністичної партії з 1944. Автор багатьох романів і збірок оповідань.

Біографія[ред. | ред. код]

Літературну діяльність почав 1914 у газетах і журналах. На формування світогляду Белева великий вплив мали взаємини з Г. Бакаловим, Л. Стояновим та ін. У 1933 видав збірку оповідань «Фільм і кам'яне вугілля», 1936 — «Гребля тріщить». Белев — автор романів «Після іга» (1937), «Тріщина» (1939), трилогії «Випадки з життя Мінко Мініна» (1945—52; Димитровська премія).

З нагоди 125-річчя з дня народження Тараса Шевченка опублікував у спеціальному ювілейному виданні — однойменній газеті «Тарас Шевченко» — статтю «Вічний як народ». Один з авторів надісланого на початку травня 1939 року до спілки письменників СРСР присвяченого тій же даті листа групи болгарських письменників (Бакалов Георгій Іванов, Л. Стоянов, Т. Павлов, К. Зидаров та інші), в якому йшлося про значний вплив Шевченка на болгарську літературу ІІ половини 19 століття.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.