Димитровська премія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Димитровська премія
Димитровска награда
На честь (епонім) Георгій Димитров
I ступеня
Лауреат на Димитровска награда I ст..jpg
II ступеня
Лауреат на Димитровска награда II ст..jpg
III ступеня
Лауреат на Димитровска награда III ст..jpg
Країна Болгарія Болгарія
Тип Державна премія
Кому вручається Спершу тільки громадянам Болгарії, а з 1971 року — також громадянам інших країн
Підстава :
за визначні теоретичні та прикладні наукові праці, за роботи в галузі архітектури та мистецтва, що відповідають духу соціалістичного реалізму
Статус Не вручається
Нагородження
Засновано: 23 травня 1949
Перше: 1950
Останнє: 1989
Нагороджено: 40
Список нагороджених
Категорія:Лауреати Димитровської премії (46)

Димитровська премія у Вікісховищі?

Дими́тровська пре́мія — це колишня (19501990) найвища державна відзнака в Болгарії за досягнення в галузях науки, мистецтва і культури.

Загальні положення[ред. | ред. код]

Георгій Димитров

Премію названо іменем генерального секретаря Центрального комітету Болгарської комуністичної партії і голови Ради міністрів Болгарської Народної Республіки у 19461949 роках Георгія Димитрова. Нагороджували медаллю і почесним званням «Лауреат Димитровської премії». Оцінено, що це було п'яте з дев'яти найвищих почесних звань у Народній Республіці Болгарії. Лауреатами ставали творчі колективи і окремі особи за визначні теоретичні та прикладні наукові праці, за роботи в галузі архітектури та мистецтва, що відповідають духу соціалістичного реалізму. Обумовлено, що наукову працю або художній твір належить передати в публічне надбання (опублікувати, викласти, виконати) щонайменше 6 місяців перед номінацією на Димитровську премію.

Заснували цю премію згідно з постановою Президії Народних зборів Народної Республіки Болгарії від 23 травня 1949 року. Нагороджувати нею почали у 1950-му. Відповідно до іншої постанови, ухваленої у 1960-му, Рада міністрів Болгарії має формувати дві окремі комісії: у питаннях літератури та мистецтва і в питаннях науки, винахідництва та раціоналізації. За цими двома постановами, до 1971 року лауреатами Димитровської премії могли бути тільки болгарські громадяни. За третьою постановою (грудень 1971), дозволялося нагороджувати й громадян інших країн.[1] Всього нею нагороджено 1288 осіб. У 1990 році Димитровську премію перестали присуджувати.

Опис медалі[ред. | ред. код]

Медаль спершу виготовляли з бронзи, а згодом — із золота. На аверсі зліва зображено повернутий вліво профіль Георгія Димитрова, справа — лаврова гілочка. На реверсі є трирядковий напис «Лауреат На Димитровска Награда» під п'ятикутною зіркою. Колодка обтягнена темно-червоною стрічкою. До 1960 року було три ступені цієї нагороди, а далі звели до одного.

Лауреати Димитровської премії[ред. | ред. код]

Асен Босев
Павел Делірадев (зліва)
Асен Киселінчев
Стефан Младенов
Константин Пашев
Петко Стайнов
Димитр Гюдженов
Бюст 12-річного Васко Абаджієва
Николай Лілієв
Димитр Талев
Валерій Петров
Георгій Джагаров
Светлин Русев
Николай Хайтов
Стойчо Панчев
Любомир Левчев
. Тодор Живков
. Тодор Рачинський
Асен Дацев
Анжел Вагенштайн
Дороті Годжкін


Чужоземці, нагороджені за «їхню суспільно-політичну, наукову і творчу діяльність за мир, демократію і соціальний прогрес у світі»[10]:

Лауреати з неуточненою датою вручення премії[ред. | ред. код]

Цікавинки[ред. | ред. код]

У травні 1950 року Димитровською премією нагороджено 28 болгарських письменників[11].

Виноски[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]