Хафез аль-Асад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хафез аль-Асад
араб. حافظ الأسد
араб. حافظ الأسد
Хафез аль-Асад араб. حافظ الأسد‎

Час на посаді:
12 березня 1971 — 10 червня 2000
ПопередникАхмет аль-Хатіб
НаступникБашар аль-Асад

Народився6 жовтня 1930(1930-10-06)
с. Кардаха, поблизу м. Латакія, Держава Сирія
Помер10 червня 2000(2000-06-10) (69 років)
м. Дамаск, Сирія Сирія
Політична партіяБаас
РелігіяАлавіт

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Хафе́з аль-А́сад (араб. حافظ الأسد‎; нар. 6 жовтня 1930 — пом. 10 червня 2000) — сирійський політичний діяч, генерал; військовий пілот, командувач авіацією; лідер сирійської фракції партії Баас; президент республіки з 1971. З 1966 міністр оборони. Хафез аль Асад став прем'єр-міністром після безкровного військового перевороту в 1970, а в наступному році першим президентом, обраним загальним голосуванням. Придушив повстання Мусульманського Братства в 1982. Був переобраний кілька разів. Мусульманин, алавіт. Батько чинного президента Башара Асада.

Біографія[ред. | ред. код]

Хафез Асад народився 15 жовтня 1930 року в селищі Кардаха поблизу міста Латакія в бідній багатодітній родині[1].

Член партії Баас з 1946 року.

В 1955 році закінчив коледж ВПС в Халебі, після чого проходив стажування в СРСР в місті Кант Киргизької РСР, під час якого вивчив російську. Після утворення Об'єднаної Арабської Республіки був направлений в Каїр, де був командиром ескадрильї реактивних винищувачів. Виступав проти союзу Сирії і Єгипту, за що був звільнений зі збройних сил.

В 1963 році брав участь у воєнному перевороті, в результаті якого від влади було усунуто президента Назіма Аль-Кудсі, а в країні була встановлена однопартійна система партії БААС.

З 1964 по 1970 рік був командувачем ВПС і ППО Сирійської Арабської Республіки (САР), одночасно займаючи з 1966 року пост міністра оборони. Після поразки Сирії в Шестиденній війні Асад звинуватив фактичного правителя країни Салаха Джадида у нездатності протистояти ізраїльській загрозі і в 16 листопада 1970 року усунув його від влади в результаті військового перевороту.

22 лютого 1971 року став президентом Сирії, одночасно очолюючи сирійське відділення партії БААС, зумів стабілізувати політичну систему країни після десятиліття воєнних переворотів. Незважаючи на підтримку СРСР, програв війну Судного дня, внаслідок чого Ізраїль окупував Голанські висоти. В 1979 році придушив ісламістське повстання в місті Хама, втрутившись в Громадянську війну в Лівані, зумів взяти Ліван під фактично повний політичний контроль.

По смерті Хафеза Асада 10 червня 2000 року від серцевого нападу президентом Сирії став його син Башар аль-Асад. Хафез мав намір зробити своїм наступником старшого сина Басіля, проте той загинув у автокатастрофі. Іншим кандидатом був молодший син Магер, але в підсумку Хафез віддав перевагу спокійному Башару, оскільки Магер мав вибуховий і агресивний характер.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Великие правители XX века. Авторы-составители Островцов А. А., Островцова М. А. — М.: Мартин, 2002 — 28 с.
  2. Samar Yazbek. Przeprawa. Moja podróż do pękniętego serca Syrii. 2016. 336 stron. ISBN 978-83-65271-06-8

Література[ред. | ред. код]